Глава 5
|
|
1
|
|
Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи, | |
2
|
|
який може бути поблажливий до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю, | |
3
|
|
і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи. | |
4
|
|
І ніхто сам собою не приймає цієї чести, але покликаний Богом, як і Аарон. | |
5
|
|
Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе»; | |
6
|
|
як і в іншому місці говорить: «Ти — Священик повік за чином Мелхиседековим». | |
7
|
|
Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерти; і був почутим за Своє благоговіння; | |
8
|
|
хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху, | |
9
|
|
і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного, | |
10
|
|
бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим. | |
11
|
|
Про це слід було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати. | |
12
|
|
Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва. | |
13
|
|
Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля; | |
14
|
|
а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло. |