|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
|
Бог, Який багаторазово й різноманітно говорив здавна отцям через пророків,
|
|
|
2
|
|
|
в останні ці дні говорив нам через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього, що Ним і віки створив.
|
|
|
3
|
|
|
Цей, будучи сяєвом слави і образом іпостасі Його і тримаючи все словом сили Своєї, здійснивши Собою очищення гріхів наших, сів праворуч престолу величі на висотi‚
|
|
|
4
|
|
|
ставши настільки кращим від ангелів, наскільки славніше від них успадкував ім’я.
|
|
|
5
|
|
|
Бо кому коли з ангелів сказав Бог: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе?» І ще: «Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином»?
|
|
|
6
|
|
|
Також, коли вводить Первородного у всесвіт, промовляє: «І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божi».
|
|
|
7
|
|
|
Про Ангелів сказано: «Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми вогненне полум’я».
|
|
|
8
|
|
|
А про Сина: «Престіл Твій, Боже, повік віку: жезл царства Твого — жезл правоти.
|
|
|
9
|
|
|
Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх».
|
|
|
10
|
|
|
Та: «Hа початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса — діло рук Твоїх;
|
|
|
11
|
|
|
вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза,
|
|
|
12
|
|
|
і як одяг згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться».
|
|
|
13
|
|
|
Кому коли з ангелів сказав Бог: «Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх»?
|
|
|
14
|
|
|
Чи не всі вони духи служіння, що їх посилають служити тим, які мають успадкувати спасіння?
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.