|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Бог, Який багаторазово й різноманітно говорив здавна отцям через пророків, | |
|
2
|
|
| в останні ці дні говорив нам через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього, що Ним і віки створив. | |
|
3
|
|
| Цей, будучи сяєвом слави і образом іпостасі Його і тримаючи все словом сили Своєї, здійснивши Собою очищення гріхів наших, сів праворуч престолу величі на висотi‚ | |
|
4
|
|
| ставши настільки кращим від ангелів, наскільки славніше від них успадкував ім’я. | |
|
5
|
|
| Бо кому коли з ангелів сказав Бог: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе?» І ще: «Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином»? | |
|
6
|
|
| Також, коли вводить Первородного у всесвіт, промовляє: «І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божi». | |
|
7
|
|
| Про Ангелів сказано: «Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми вогненне полум’я». | |
|
8
|
|
| А про Сина: «Престіл Твій, Боже, повік віку: жезл царства Твого — жезл правоти. | |
|
9
|
|
| Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх». | |
|
10
|
|
| Та: «Hа початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса — діло рук Твоїх; | |
|
11
|
|
| вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза, | |
|
12
|
|
| і як одяг згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться». | |
|
13
|
|
| Кому коли з ангелів сказав Бог: «Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх»? | |
|
14
|
|
| Чи не всі вони духи служіння, що їх посилають служити тим, які мають успадкувати спасіння? |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.