|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Тому ми повинні бути особливо уважні до того, що чули, щоб не відпасти. | |
|
2
|
|
| Бо коли слово, сповіщене через ангелів, було тверде і всякий злочин і непослух одержували справедливу кару, | |
|
3
|
|
| то як ми уникнемо, не подбавши про таке спасіння, яке, будучи спочатку проповідане Господом, ствердилось у нас тими, хто чув від Нього, | |
|
4
|
|
| при засвідченні Богом знаменнями і чудесами, та різними силами і даруванням Духа Святого з Його волі? | |
|
5
|
|
| Бо не ангелам Бог підкорив майбутній всесвіт, про який говоримо; | |
|
6
|
|
| навпаки, хтось десь засвідчив, кажучи: «Що є чоловік, що Ти пам’ятаєш про нього? Або син людський, що Ти відвідуєш його? | |
|
7
|
|
| Hебагато Ти принизив його перед ангелами; славою і честю вінчав його і поставив його над ділами рук Твоїх, | |
|
8
|
|
| усе підкорив під ноги його». Коли ж підкорив йому все, то не лишив нічого непідкореним йому. Hині ж ще не бачимо, щоб усе було йому підкорене; | |
|
9
|
|
| але бачимо, що за перетерплення смерти увінчаний славою і честю Ісус, Який небагато був принижений перед ангелами, щоб Йому за благодаттю Божою зазнати смерти за всіх. | |
|
10
|
|
| Бо належало, щоб Той, для Якого все і від Якого все, Той, Хто приводить багатьох синів у славу, вождя спасіння їх зробив довершеним через страждання. | |
|
11
|
|
| Адже Хто освячує і хто освячується, всі — від Єдиного; тому Він не соромиться називати їх браттями, кажучи: | |
|
12
|
|
| «Оповіщу ім’я Твоє браттям Моїм, посеред церкви оспіваю Тебе». | |
|
13
|
|
| І ще: «Я буду надіятися на Hього». І ще: «Ось Я і діти, яких дав Мені Бог». | |
|
14
|
|
| А оскільки діти причетні плоті і крови, то і Він також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерти, тобто диявола, | |
|
15
|
|
| і визволити тих, що страхом смерти все життя трималися в рабстві. | |
|
16
|
|
| Бо не ангелів приймає Він, але приймає сíм’я Авраамове. | |
|
17
|
|
| Тому Він повинен був у всьому уподібнитися браттям, щоб бути милостивим і вірним первосвящеником перед Богом, для умилостивлення за гріхи народу. | |
|
18
|
|
| Бо оскільки Сам Він перетерпів, бувши спокушеним, то може й спокушуваним допомогти. |
