|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| Перший завіт мав постанову про Богослужіння і святилище земне; | |
|
2
|
|
| бо побудована була скинія перша, в якій був світильник і трапеза та жертовні хліби і яка називається «святе». | |
|
3
|
|
| За другою ж завісою була скинія, названа «Святе святих», | |
|
4
|
|
| яка мала золоту кадильницю і обкутий з усіх боків золотом ковчег завіту, де були золотий сосуд з манною, жезл Ааронів розквітлий та скрижалі завіту, | |
|
5
|
|
| а над ним херувими слави, що осіняли вівтар; про що не час тепер говорити докладно. | |
|
6
|
|
| При такому влаштуванні, до першої скинії завжди входять священики відправляти Богослужіння; | |
|
7
|
|
| а до другої — раз на рік один тільки первосвященик, не без крови, яку приносить за себе і за гріхи народу. | |
|
8
|
|
| Цим Дух Святий показує, що ще не відкрита путь у святилище, доки стоїть перша скинія. | |
|
9
|
|
| Вона є образ теперішнього часу, за якого приносяться дари і жертви, які не можуть зробити досконалим у совісті того, хто служить. | |
|
10
|
|
| І вони зі стравами і напоями та різноманітними обмиваннями й обрядами, що стосуються плоті, були встановлені тільки до часу їх виправлення. | |
|
11
|
|
| Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшовши з більшою та досконалішою скинією, нерукотворною, тобто не такого спорудження, | |
|
12
|
|
| і не з кров’ю козлів і телят, але зі Своєю Кров’ю, один раз увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення. | |
|
13
|
|
| Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тіло, | |
|
14
|
|
| то тим більше Кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому і істинному! | |
|
15
|
|
| І тому Він є Посередник Нового Завіту, щоб внаслідок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіцяне. | |
|
16
|
|
| Бо де заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповітника, | |
|
17
|
|
| бо заповіт дійсний після померлих: він не має сили, коли заповідач живий. | |
|
18
|
|
| Чому і перший завіт був утверджений не без крови. | |
|
19
|
|
| Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та іссопом і окропив як саму книгу, так і весь народ, | |
|
20
|
|
| кажучи: це кров завіту, який заповідав вам Бог. | |
|
21
|
|
| Також окропив кров’ю і скинію та всі богослужбові сосуди. | |
|
22
|
|
| Та майже все за законом очищається кров’ю, і без проливання крови не буває прощення. | |
|
23
|
|
| Отже, образи небесного повинні були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими від цих. | |
|
24
|
|
| Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, створене за зразком істинного, але в саме небо, щоб постати нині за нас перед лице Боже, | |
|
25
|
|
| і не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю; | |
|
26
|
|
| інакше треба було б Йому багаторазово страждати від початку світу; Він же один раз, на кінці віків, з’явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю. | |
|
27
|
|
| І як людям визначено один раз умерти, а потім суд, | |
|
28
|
|
| так і Христос, один раз принісши Себе в жертву, щоб взяти гріхи багатьох, вдруге явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння. |
