|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Братолюбність нехай перебуває між вами.
|
Братолю́біє да пребива́єть;
|
|
2
|
2
|
|
Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не знаючи, гостинно прийняли ангелів.
|
страннолю́бія не забива́йте, тім бо не ві́дяще, ні́ції странноприя́ша а́нгели.
|
|
3
|
|
|
Пам’ятайте в’язнів, ніби і ви з ними були в кайданах, і тих‚ хто страждає, бо й самі знаходитесь у тілі.
|
|
|
4
|
|
|
Шлюб у всіх нехай буде чесний і ложе непорочне; блудників і перелюбників судить Бог.
|
|
|
5
|
|
|
Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: «Hе залишу тебе і не покину тебе»,
|
|
|
6
|
|
|
тож ми сміливо говоримо: «Господь мені помічник, і не злякаюся: що зробить мені людина?»
|
|
|
7
|
|
|
Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже, і, дивлячись на кончину життя їхнього, наслідуйте віру їхню.
|
|
|
8
|
|
|
Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же.
|
|
|
9
|
|
|
Ученнями різними й чужими не захоплюйтесь; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не їжею, від якої не одержали користи ті, що займалися нею.
|
|
|
10
|
|
|
Ми маємо жертовник, від якого не мають права споживати ті, що служать скинії.
|
|
|
11
|
|
|
Тому що тіла тварин, кров яких для очищення гріха вносить первосвященик у святилище, спалюються поза табором, —
|
|
|
12
|
|
|
то і Ісус, щоб освятити людей Кров’ю Своєю, постраждав поза брамою.
|
|
|
13
|
|
|
Отже, вийдемо до Hього за табір, несучи Його наругу;
|
|
|
14
|
|
|
бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
|
|
|
15
|
|
|
Отже, будемо через Hього безустанно приносити Богу жертву хвали, тобто плід уст, що прославляють ім’я Його.
|
|
|
16
|
|
|
Hе забувайте також добродійности і спілкування, бо такі жертви благоугодні Богу.
|
|
|
17
|
|
|
Слухайте наставників ваших і будьте покірні, бо вони постійно дбають про душі ваші, як ті‚ що зобов’язані дати звіт; щоб вони робили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисно.
|
|
|
18
|
|
|
Моліться за нас, бо ми певні, що маємо добру совість, тому що в усьому бажаємо поводитися чесно.
|
|
|
19
|
|
|
Особливо ж прошу робити це, щоб я скоріше був повернений вам.
|
|
|
20
|
|
|
Бог же миру, Який підняв із мертвих Пастиря овець великою Кров’ю завіту вічного, Господа нашого Ісуса Христа,
|
|
|
21
|
|
|
нехай вдосконалить вас у всякому доброму ділі, на виконання волі Його, роблячи у вас благоугодне Йому через Ісуса Христа: Йому слава на віки віків! Амінь.
|
|
|
22
|
|
|
Прошу ж вас, браття, прийміть це слово повчання; я ж небагато і написав вам.
|
|
|
23
|
|
|
Знайте, що брат наш Тимофій визволений, і я разом із ним (якщо він скоро прийде) побачу вас.
|
|
|
24
|
|
|
Вітайте всіх наставників ваших і всіх святих. Вітають вас ті‚ що в Італії.
|
|
|
25
|
|
|
Благодать з усіма вами. Амінь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.