Глава 5
1
Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи,
2
який може бути поблажливий до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю,
3
і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи.
4
І ніхто сам собою не приймає цієї чести, але покликаний Богом, як і Аарон.
5
Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе»;
6
як і в іншому місці говорить: «Ти — Священик повік за чином Мелхиседековим».
7
Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерти; і був почутим за Своє благоговіння;
8
хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху,
9
і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного,
10
бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
11
Про це слід було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати.
12
Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва.
13
Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля;
14
а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло.
