Глава 2
1
Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.
2
І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи.
3
І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима.
4
І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
5
О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.
6
Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого перейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні.
7
І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його;
8
і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх.
9
І схилилася людина, і принизився муж, — і Ти не простиш їх.
10
Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його.
11
Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.
12
Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —
13
і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,
14
і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,
15
і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,
16
і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.
17
І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,
18
й ідоли зовсім зникнуть.
19
І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
20
У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,
21
щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
22
Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?