1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських. | Видёніе, є4же ви1дэ и3сaіа сhнъ ґмHсовъ, є4же ви1дэ на їудeю и3 на їеrли1мъ, въ цaрство nзjи и3 їwаfaма, и3 ґхaза и3 є3зекjи, и5же цaрствоваша во їудeи. |
|
2
|
2
|
| Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене. | Слhши, нб7о, и3 внуши2, землE, ћкw гDь возгlа: сhны роди1хъ и3 возвhсихъ, тjи же tверг0шасz менє2. |
|
3
|
3
|
| Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє. | ПознA в0лъ стzжaвшаго и5, и3 nсeлъ ћсли господи1на своегw2: ї}ль же менє2 не познA, и3 лю1діе мои2 не разумёша. |
|
4
|
4
|
| На жаль, народ грішний, народ обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраїлевого, — повернулися назад. | Ўвы2, kзhкъ грёшный, лю1діе и3сп0лнени грэхHвъ, сёмz лукaвое, сhнове беззак0нніи, њстaвисте гDа и3 разгнёвасте с™aго ї}лева, tврати1тесz вспsть. |
|
5
|
5
|
| У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло. | Что2 є3щE ўzзвлsетесz, прилагaюще беззак0ніе; Всsкаz главA въ болёзнь, и3 всsкое сeрдце въ печaль. |
|
6
|
6
|
| Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм. | T н0гъ дaже до главы2 нёсть въ нeмъ цёлости: ни стрyпъ, ни ћзва, ни рaна палsщаzсz: нёсть плaстырz приложи1ти, нижE є3лeа, нижE њбzзaніz. |
|
7
|
7
|
| Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорожніло, як після руйнування чужинцями. | ЗемлS вaша пустA, грaди вaши nгнeмъ пожжeни, странY вaшу пред8 вaми чуждjи поzдaютъ, и3 њпустЁ низвращeна t людjй чужди1хъ. |
|
8
|
8
|
| І залишилася дочка Сиону, як намет у винограднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто. | Њстaвитсz дщeрь сіHнz, ћкw кyща въ віногрaдэ и3 ћкw nв0щное храни1лище въ вертогрaдэ, ћкw грaдъ вою1емый. |
|
9
|
9
|
| Якби Господь Саваоф не полишив нам невеликого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі. | И# ѓще не бы2 гDь саваHfъ њстaвилъ нaмъ сёмене, ћкw сод0ма ќбw бhли бhхомъ, и3 ћкw гом0рру ўпод0билисz бhхомъ. |
|
10
|
10
|
| Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський! | Ўслhшите сл0во гDне, кн‰зи сод0мстіи: внемли1те зак0ну б9ію, лю1діе гом0ррстіи. |
|
11
|
11
|
| Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу. | Чт0 ми мн0жество жeртвъ вaшихъ, гlетъ гDь; И#сп0лненъ є4смь всесожжeній џвнихъ и3 тyка ѓгнцєвъ, и3 кр0ве ю3нцє1въ и3 козлHвъ не хощY. |
|
12
|
12
|
| Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої? | НижE приходи1те kви1тисz ми2: кт0 бо и3зыскA сі‰ и3з8 рyкъ вaшихъ; Ходи1ти по дворY моемY не приложитE. |
|
13
|
13
|
| Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і святкування! | И# ѓще принесeте ми2 семідaлъ, всyе: кади1ло мeрзость ми2 є4сть. |
|
14
|
14
|
| Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя: вони тягар для Мене; Мені тяжко нести їх. | Новомcчій вaшихъ и3 суббHтъ и3 днE вели1кагw не потерплю2: постA и3 прaздности, и3 новомcчій вaшихъ и3 прaздникwвъ вaшихъ ненави1дитъ дш7A моS: бhсте ми2 въ сhтость, ктомY не стерплю2 грэхHвъ вaшихъ. |
|
15
|
15
|
| І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови. | Е#гдA прострeте рyки (вaшz) ко мнЁ, tвращY џчи мои2 t вaсъ: и3 ѓще ўмн0жите молeніе, не ўслhшу вaсъ: рyки бо вaшz и3сп0лнєны кр0ве. |
|
16
|
16
|
| Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; | И#змhйтесz, (и3) чи1сти бyдите, tими1те лук†вства t дyшъ вaшихъ пред8 nчи1ма мои1ма, престaните t лукaвствъ вaшихъ. |
|
17
|
17
|
| навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. | Научи1тесz добро2 твори1ти, взыщи1те судA, и3збaвите њби1димаго, суди1те си1ру и3 њправди1те вдови1цу, |
|
18
|
18
|
| Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю. | и3 пріиди1те, и3 и3стsжимсz, гlетъ гDь. И# ѓще бyдутъ грэси2 вaши ћкw багрsное, ћкw снёгъ ўбэлю2: ѓще же бyдутъ ћкw червлeное, ћкw в0лну ўбэлю2. |
|
19
|
19
|
| Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; | И# ѓще х0щете и3 послyшаете менE, благ†z земли2 снёсте: |
|
20
|
20
|
| якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять. | ѓще же не х0щете, нижE послyшаете менE, мeчь вы2 поsстъ: ўстa бо гDнz гlаша сі‰. |
|
21
|
21
|
| Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці. | Кaкw бhсть блудни1ца грaдъ вёрный сіHнъ п0лнъ судA; въ нeмже прaвда почивaше, нн7э же (въ нeмъ) ўб‡йцы. |
|
22
|
22
|
| Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване водою; | Сребро2 вaше неискушeно, корчє1мницы твои2 мэшaютъ віно2 съ вод0ю. |
|
23
|
23
|
| князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них. | Кн‰зи твои2 не покарsютсz, џбщницы татє1мъ, лю1бzще дaры, гонsще воздаsніе, си6рымъ не судsщіи и3 судY вдови1цъ не внимaющіи. |
|
24
|
24
|
| Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм! | Сегw2 рaди тaкw гlетъ вLка гDь саваHfъ: г0ре крBпкимъ во ї}ли: не престaнетъ бо ћрость моS на проти6вныz, и3 сyдъ врагHмъ мои6мъ сотворю2: |
|
25
|
25
|
| І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відокремлю від тебе все свинцеве; | и3 наведY рyку мою2 на тS, и3 разжегY въ чистотY, непокарsющихсz же погублю2, и3 tимY всёхъ беззак0нныхъ t тебє2, и3 всёхъ г0рдыхъ смирю2. |
|
26
|
26
|
| і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна». | И# пристaвлю судіи6 тво‰ ћкоже прeжде, и3 совётники тво‰ ћкw t начaла: и3 по си1хъ нарэчeшисz грaдъ прaвды, мaти градовHмъ, вёрный сіHнъ. |
|
27
|
27
|
| Сион спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою; | Съ суд0мъ бо спасeтсz плэнeніе є3гw2 и3 съ ми1лостынею. |
|
28
|
28
|
| усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться. | И# сокрушaтсz беззак0нніи и3 грBшницы вкyпэ, и3 њстaвившіи гDа скончaютсz: |
|
29
|
29
|
| Вони будуть посоромлені за діброви, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі; | занeже постыдsтсz њ јдwлэхъ свои1хъ, и4хже сaми восхотёша, и3 посрaмzтсz њ садёхъ свои1хъ, и4хже возжелёша. |
|
30
|
30
|
| бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води. | Бyдутъ бо ћкw теревjнfъ tмeтнувый ли1ствіz (сво‰), и3 ћкw вертогрaдъ не и3мhй воды2. |
|
31
|
31
|
| І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить. | И# бyдетъ крёпость и4хъ ћкw стeбль и3згрeбіz, и3 дBланіz и4хъ ћкw и4скры џгнєнныz, и3 сожгyтсz беззакHнницы и3 грBшницы вкyпэ, и3 не бyдетъ ўгашazй. |
