1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 64
1
О, якби Ти розірвав небеса і зійшов! гори розтанули б від лиця Твого,
2
як від вогню, який розплавляє, як від того, хто кип’ятить воду, щоб ім’я Твоє зробити відомим ворогам Твоїм; від лиця Твого здригнулися б народи.
3
Коли Ти звершував страшні діла, для нас несподівані, і сходив, — гори танули від лиця Твого.
4
Бо від віку не чули, не слухали вухом, і ніяке око не бачило іншого бога, крім Тебе, Який стільки зробив би для тих, що надіються на нього.
5
Ти милостиво зустрічав того, хто радіє і чинить правду, хто поминає Тебе на путях Твоїх. Але ось, Ти прогнівався, тому що ми здавна грішили; і як же ми будемо спасені?
6
Усі ми зробилися — як нечистий, і вся праведність наша — як забруднений одяг; і всі ми зблякли, як лист, і беззаконня наші, як вітер, несуть нас.
7
І немає того, хто прикликає ім’я Твоє, хто поклав би міцно триматися за Тебе; тому Ти сховав від нас лице Твоє і залишив нас гинути від беззаконь наших.
8
Але нині, Господи, Ти — Отець наш; ми — глина, а Ти — утворитель наш, і всі ми — діло руки Твоєї.
9
Не гнівайся, Господи, без міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Споглянь же: ми усі народ Твій.
10
Міста святині Твоєї зробилися пустелею; пустелею став Сион; Єрусалим спустошений.
11
Дім освячення нашого і слави нашої, де батьки наші прославляли Тебе, спалений вогнем, і всі коштовності наші розграбовані.
12
Після цього чи будеш ще стримуватися, Господи, чи будеш мовчати і карати нас без міри?
