|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських. | |
|
2
|
|
| Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене. | |
|
3
|
|
| Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє. | |
|
4
|
|
| На жаль, народ грішний, народ обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраїлевого, — повернулися назад. | |
|
5
|
|
| У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло. | |
|
6
|
|
| Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм. | |
|
7
|
|
| Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорожніло, як після руйнування чужинцями. | |
|
8
|
|
| І залишилася дочка Сиону, як намет у винограднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто. | |
|
9
|
|
| Якби Господь Саваоф не полишив нам невеликого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі. | |
|
10
|
|
| Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський! | |
|
11
|
|
| Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу. | |
|
12
|
|
| Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої? | |
|
13
|
|
| Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і святкування! | |
|
14
|
|
| Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя: вони тягар для Мене; Мені тяжко нести їх. | |
|
15
|
|
| І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови. | |
|
16
|
|
| Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; | |
|
17
|
|
| навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. | |
|
18
|
|
| Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю. | |
|
19
|
|
| Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; | |
|
20
|
|
| якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять. | |
|
21
|
|
| Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці. | |
|
22
|
|
| Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване водою; | |
|
23
|
|
| князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них. | |
|
24
|
|
| Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм! | |
|
25
|
|
| І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відокремлю від тебе все свинцеве; | |
|
26
|
|
| і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна». | |
|
27
|
|
| Сион спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою; | |
|
28
|
|
| усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться. | |
|
29
|
|
| Вони будуть посоромлені за діброви, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі; | |
|
30
|
|
| бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води. | |
|
31
|
|
| І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить. |