Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських. | |
2
|
|
Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене. | |
3
|
|
Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє. | |
4
|
|
На жаль, народ грішний, народ обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраїлевого, — повернулися назад. | |
5
|
|
У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло. | |
6
|
|
Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм. | |
7
|
|
Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорожніло, як після руйнування чужинцями. | |
8
|
|
І залишилася дочка Сиону, як намет у винограднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто. | |
9
|
|
Якби Господь Саваоф не полишив нам невеликого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі. | |
10
|
|
Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський! | |
11
|
|
Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу. | |
12
|
|
Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої? | |
13
|
|
Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і святкування! | |
14
|
|
Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя: вони тягар для Мене; Мені тяжко нести їх. | |
15
|
|
І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови. | |
16
|
|
Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; | |
17
|
|
навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. | |
18
|
|
Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю. | |
19
|
|
Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; | |
20
|
|
якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять. | |
21
|
|
Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці. | |
22
|
|
Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване водою; | |
23
|
|
князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них. | |
24
|
|
Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм! | |
25
|
|
І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відокремлю від тебе все свинцеве; | |
26
|
|
і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна». | |
27
|
|
Сион спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою; | |
28
|
|
усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться. | |
29
|
|
Вони будуть посоромлені за діброви, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі; | |
30
|
|
бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води. | |
31
|
|
І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить. |