1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 10
1
Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення,
2
щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих з народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю й пограбувати сиріт.
3
І що ви будете робити у день відвідання, коли прийде загибель здалеку? До кого звернетеся по допомогу? І де залишите багатство ваше?
4
Без Мене зігнуться між в’язнями і впадуть між убитими. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.
5
О, Ассур, жезл гніву Мого! і бич у руці його — Моє обурення!
6
Я пошлю його проти народу нечестивого і проти народу гніву Мого, дам йому повеління пограбувати грабежем і здобути здобич і потоптати його, як бруд на вулицях.
7
Але він не так подумає і не так помислить серце його; у нього буде на серці — зруйнувати і знищити чимало народів.
8
Бо він скаже: «чи не всі царі князі мої?
9
Халне чи не те саме, що Кархемис? Емаф чи не те саме, що Арпад? Самарія чи не те саме, що Дамаск?
10
Оскільки рука моя оволоділа царствами ідольськими, в яких кумирів більше, ніж у Єрусалимі й Самарії, —
11
то чи не зроблю того самого з Єрусалимом і статуями його, як зробив із Самарією та ідолами її?»
12
І буде, коли Господь звершить усе Своє діло на горі Сионі і в Єрусалимі, скаже: подивлюся на успіх гордовитого серця царя Ассирійського і на марнославство високо піднятих очей його.
13
Він говорить: «силою руки моєї і моєю мудрістю я зробив це, тому що я розумний: і переставляю межі народів, і розграбовую скарби їх, і скидаю з престолів, як велетень;
14
і рука моя захопила багатство народів, як гнізда; і як забирають залишені у них яйця, так забрав я всю землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не відкрив рота, і не пискнув».
15
Чи величається сокира перед тим, хто рубає нею? Чи пила пишається перед тим, хто рухає нею? Начебто жезл повстає проти того, хто піднімає його; начебто палка піднімається на того, хто не дерево!
16
За те Господь, Господь Саваоф, пошле чахлість на повних його, і між знаменитими його запалить полум’я, як полум’я вогню.
17
Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його — полум’ям, яке спалить і пожере терня його і бур’ян його в один день;
18
і славний ліс його і сад його, від душі до тіла, знищить; і він буде, як чахлий умирущий.
19
І залишок дерев лісу його такий буде нечисленний, що дитя спроможне буде зробити опис.
20
І буде у той день: залишок Ізраїля й ті з дому Якова, що спаслися, не будуть більше покладатися на того, хто уразив їх, але покладуть уповання на Господа, Святого Ізраїлевого, щиросердо.
21
Залишок навернеться, залишок Якова — до Бога сильного.
22
Бо хоч би народу в тебе, Ізраїле, було стільки, скільки піску морського, тільки залишок його навернеться; знищення визначено повною правдою;
23
бо визначене знищення звершить Господь, Господь Саваоф, по усій землі.
24
Тому так говорить Господь, Господь Саваоф: народе Мій, що живеш на Сионі! не бійся Ассура. Він уразить тебе жезлом і тростину свою підніме на тебе, як Єгипет.
25
Ще трохи, дуже трохи, і мине Моє обурення, і лють Моя обернеться на знищення їх.
26
І підніме Господь Саваоф бич на нього, як у час поразки Мадіама біля скелі Орива, або як простяг на море жезл, і підніме його, як на Єгипет.
27
І буде у той день: зніметься з рамен твоїх тягар його, і ярмо його — із шиї твоєї; і розпадеться ярмо від жиру.
28
Він іде на Аїаф, проходить Мигрон, у Михмасі складає свої запаси.
29
Проходять тіснини; у Геві ночівля їх; Рама трясеться; Гива Саулова розбіглася.
30
Вий голосом твоїм, дочко Галима; нехай почує тебе Лаїс, бідний Анафоф!
31
Мадмена розбіглася, жителі Гевима поспішають утікати.
32
Ще день простоїть він у Нові; погрожує рукою своєю горі Сиону, пагорбу Єрусалимському.
33
Ось, Господь, Господь Саваоф, страшною силою зірве гілки дерев, і ті, що величаються зростом, будуть зрубані, високі — повалені на землю.
34
І посіче хащу лісу залізом, і Ливан упаде від Всемогутнього.
