1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 64
|
Главa …д
|
|
1
|
1
|
|
О, якби Ти розірвав небеса і зійшов! гори розтанули б від лиця Твого,
|
Ѓще tвeрзеши нб7о, трeпетъ пріи1мутъ t тебє2 г0ры и3 растaютъ,
|
|
2
|
2
|
|
як від вогню, який розплавляє, як від того, хто кип’ятить воду, щоб ім’я Твоє зробити відомим ворогам Твоїм; від лиця Твого здригнулися б народи.
|
ћкw тaетъ в0скъ t лицA nгнS, и3 попали1тъ џгнь супостaты, и3 kвлeно бyдетъ и4мz твоE въ сопроти1вныхъ твои1хъ: t лицA твоегw2 kзhцы возмzтyтсz:
|
|
3
|
3
|
|
Коли Ти звершував страшні діла, для нас несподівані, і сходив, — гори танули від лиця Твого.
|
є3гдA сотвори1ши сл†внаz, трeпетъ пріи1мутъ t тебє2 г0ры.
|
|
4
|
4
|
|
Бо від віку не чули, не слухали вухом, і ніяке око не бачило іншого бога, крім Тебе, Який стільки зробив би для тих, що надіються на нього.
|
T вёка не слhшахомъ, нижE џчи нaши ви1дэша бGа, рaзвэ тебє2, и3 дэлA тво‰, ±же сотвори1ши ждyщымъ млcти.
|
|
5
|
5
|
|
Ти милостиво зустрічав того, хто радіє і чинить правду, хто поминає Тебе на путях Твоїх. Але ось, Ти прогнівався, тому що ми здавна грішили; і як же ми будемо спасені?
|
Млcть бо срsщетъ творsщихъ прaвду, и3 пути6 тво‰ помzнyтсz: сE, ты2 разгнёвалсz є3си2, и3 мы2 согрэши1хомъ.
|
|
6
|
6
|
|
Усі ми зробилися — як нечистий, і вся праведність наша — як забруднений одяг; і всі ми зблякли, як лист, і беззаконня наші, як вітер, несуть нас.
|
Сегw2 рaди заблуди1хомъ и3 бhхомъ ћкw нечи1сти вси2 мы2, ћкоже п0ртъ нечи6стыz всS прaвда нaша, и3 tпад0хомъ ћкw ли1ствіе беззак0ній рaди нaшихъ: тaкw вётръ восхи1титъ нaсъ.
|
|
7
|
7
|
|
І немає того, хто прикликає ім’я Твоє, хто поклав би міцно триматися за Тебе; тому Ти сховав від нас лице Твоє і залишив нас гинути від беззаконь наших.
|
И# нёсть призывazй и4мz твоE и3 помzнyвый ўдержaти тS: ћкw tврати1лъ є3си2 лицE твоE t нaсъ и3 прeдалъ ны2 є3си2 беззак0ній рaди нaшихъ.
|
|
8
|
8
|
|
Але нині, Господи, Ти — Отець наш; ми — глина, а Ти — утворитель наш, і всі ми — діло руки Твоєї.
|
И# нн7э, гDи, nц7ъ нaшъ є3си2 ты2, мh же брeніе, дэлA рукY твоє1ю вси2:
|
|
9
|
9
|
|
Не гнівайся, Господи, без міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Споглянь же: ми усі народ Твій.
|
не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2 и3 не помzни2 во врeмz беззак0ній нaшихъ, и3 нн7э при1зри, ћкw лю1діе твои2 вси2 мы2.
|
|
10
|
10
|
|
Міста святині Твоєї зробилися пустелею; пустелею став Сион; Єрусалим спустошений.
|
Грaдъ с™и1лища твоегw2 бhсть пyстъ, сіHнъ ћкоже пустhнz бhсть, їеrли1мъ на проклsтіе:
|
|
11
|
11
|
|
Дім освячення нашого і слави нашої, де батьки наші прославляли Тебе, спалений вогнем, і всі коштовності наші розграбовані.
|
д0мъ с™hй нaшъ и3 слaва, ю4же благослови1ша nтцы2 нaши, бhсть nгнeмъ пожжeнъ, и3 вс‰ сл†внаz н†ша кyпнw пад0ша.
|
|
12
|
12
|
|
Після цього чи будеш ще стримуватися, Господи, чи будеш мовчати і карати нас без міри?
|
И# t всёхъ си1хъ терпёлъ є3си2, гDи, и3 молчaлъ, и3 смири1лъ є3си2 ны2 ѕэлw2.
|
