1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 64
|
Chapter 64
|
|
1
|
1
|
| О, якби Ти розірвав небеса і зійшов! гори розтанули б від лиця Твого, | as wax melts before the fire; and fire shall burn up the enemies, and thy name shall be manifest among the adversaries: at thy presence the nations shall be troubled, |
|
2
|
2
|
| як від вогню, який розплавляє, як від того, хто кип’ятить воду, щоб ім’я Твоє зробити відомим ворогам Твоїм; від лиця Твого здригнулися б народи. | whenever thou shalt work gloriously; trembling from thee shall take hold upon the mountains. |
|
3
|
3
|
| Коли Ти звершував страшні діла, для нас несподівані, і сходив, — гори танули від лиця Твого. | From of old we have not heard, neither have our eyes seen a God beside thee, and thy works which thou wilt perform to them that wait for mercy. |
|
4
|
4
|
| Бо від віку не чули, не слухали вухом, і ніяке око не бачило іншого бога, крім Тебе, Який стільки зробив би для тих, що надіються на нього. | For these blessings shall happen to them that work righteousness, and they shall remember thy ways: behold, thou wast angry and we have sinned; therefore we have erred, |
|
5
|
5
|
| Ти милостиво зустрічав того, хто радіє і чинить правду, хто поминає Тебе на путях Твоїх. Але ось, Ти прогнівався, тому що ми здавна грішили; і як же ми будемо спасені? | and we are all become as unclean, and all our righteousness as a filthy rag: and we have fallen as leaves because of our iniquities; thus the wind shall carry us away. |
|
6
|
6
|
| Усі ми зробилися — як нечистий, і вся праведність наша — як забруднений одяг; і всі ми зблякли, як лист, і беззаконня наші, як вітер, несуть нас. | And there is none that calls upon thy name, or that remembers to take hold on thee: for thou hast turned thy face away from us, and hast delivered us up because of our sins. |
|
7
|
7
|
| І немає того, хто прикликає ім’я Твоє, хто поклав би міцно триматися за Тебе; тому Ти сховав від нас лице Твоє і залишив нас гинути від беззаконь наших. | And now, O Lord, thou art our Father, and we are clay, all of us the work of thine hands. |
|
8
|
8
|
| Але нині, Господи, Ти — Отець наш; ми — глина, а Ти — утворитель наш, і всі ми — діло руки Твоєї. | Be not very wroth with us, and remember not our sins for ever; but now look on us, for we are all thy people. |
|
9
|
9
|
| Не гнівайся, Господи, без міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Споглянь же: ми усі народ Твій. | The city of thy holiness has become desolate, Sion has become as a wilderness, Jerusalem a curse. |
|
10
|
10
|
| Міста святині Твоєї зробилися пустелею; пустелею став Сион; Єрусалим спустошений. | The house, our sanctuary, and the glory which our fathers blessed, has been burnt with fire: and all our glorious things have gone to ruin. |
|
11
|
11
|
| Дім освячення нашого і слави нашої, де батьки наші прославляли Тебе, спалений вогнем, і всі коштовності наші розграбовані. | And for all these things thou, O Lord, hast withholden thyself, and been silent, and hast brought us very low. |
|
12
|
|
| Після цього чи будеш ще стримуватися, Господи, чи будеш мовчати і карати нас без міри? |
