Завантаження...
Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 7
Глава 7
1
1
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його. И хождааше по сихъ исусъ вь галилеи. не хотэаше бо въ иудеи ходити. яко искаахѫ ѥго иудеи убити.
2
2
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів. бэ же близъ праздьникъ иудеискъ скинопигия.
3
3
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш. рекошz же къ нѥму братия ѥго: прэиди отъсѫду и иди въ иудеѭ да и ученици твои видzть дэла твоя яже твориши.
4
4
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові. ни къто же бо ни чьсо же въ таинэ творить и ищеть самъ явэ быти. аще си твориши яви сz вьсему миру.
5
5
Бо і брати Його не вірували в Нього. ни братия бо ѥго вэровахѫ въ нѥго.
6
6
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий. глагола же исусъ: врэмz моѥ не у приде. а врэмz ваше вьсегда ѥсть готово.
7
7
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. не можеть миръ ненавидэти васъ мене же ненавидить. яко азъ съвэдэтельствуѭ о нѥмь яко дэла ѥго зъла сѫть.
8
8
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав. вы възидэте въ праздьникъ сь. азъ не възидѫ въ праздьникъ сь яко врэмz моѥ не у приближи сz.
9
9
Сказавши це їм, залишився в Галилеї. си рекъ оста самъ въ галилеи.
10
10
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно. ѥгда же възидошz братия ѥго въ праздьникъ тъгда и самъ възиде не явэ нъ яко отаи.
11
11
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він? иудеи же искаахѫ ѥго въ праздьникъ. и глаголаахѫ: къде ѥсть онъ;
12
12
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ. и ръпътъ мъногь бэ о нѥмь въ народэхъ. ови глаголаахѫ яко благъ ѥсть. ини же глаголаахѫ: ни. нъ льстить народы.
13
13
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв. ни кыи же убо явэ глаголааше о нѥмь страха ради иудеискааго.
14
14
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав. Абиѥ же въ преполовлѥниѥ праздьннка възиде исусъ въ црькъвь и учааше.
15
15
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? и дивляахѫ сz иудеи глаголѭще: како сь умэѥть кънигы не учивъ сz;
16
16
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене; отъвэща же исусъ и рече имъ: моѥ учениѥ нэсть моѥ нъ посълавъшааго мz.
17
17
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу. аще къто хощеть волѭ ѥго творити разумэѥть учениѥ коѥ отъ бога ѥсть или азъ о себэ глаголѭ.
18
18
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому. глаголѩи о себэ славы своѥѩ ищеть. а ищzи славы посълавъшааго и сь истиньнъ ѥсть и неправьды въ нѥмь нэсть.
19
19
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене? не муѶси ли дасть вамъ законъ; и ни къто же отъ васъ творить закона. чьто мене ищете убити;
20
20
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити? отъвэща народъ и рече: бэсъ ли имаши къто тебе ищеть убити;
21
21
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся. отъвэща исусъ и рече имъ: ѥдино дэло сътворихъ и вьси дивите сz.
22
22
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка. сего ради муѶси дасть вамъ обрэзаниѥ не яко отъ муѶсеа ѥсть нъ отъ отьць. и въ сѫботѫ обрэзаѥте чловэка.
23
23
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу? аще обрэзаниѥ приѥмлѥть чловэкъ въ сѫботѫ да не разорить сz законъ муѶсеовъ на мz ли гнэваѥте сz яко вьсего чловэка съдрава сътворихъ въ сѫботѫ;
24
24
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим. не сѫдите на лицz нъ правьдьныи сѫдъ сѫдите.
25
25
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити? глаголаахѫ же ѥтери отъ иерусалимлянъ: не сь ли ѥсть ѥгоже ищѫть убити;
26
26
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос? и се не объинуѩ сz глаголѥть и ни чьсо же ѥму не глаголѭть. еда како разумэшz кънzзи яко сь ѥсть христосъ;
27
27
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він. нъ сего вэмъ отъкѫду ѥсть. а христосъ ѥгда придеть ни къто же ѥго не вэсть отъкѫду бѫдеть.
28
28
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. възъва же въ црькви учz исусъ и глаголѩ: и мене вэсте и вэсте отъкѫду ѥсмь. и о себэ не придохъ. нъ ѥсть истиньнъ посълавыи мz ѥгоже вы не вэсте.
29
29
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене. азъ и вэмь. яко отъ нѥго ѥсмь и тъ мz посъла.
30
30
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його. и искаахѫ иудеи яти и и ни къто же не възложи рѫкы на нь яко не у бэ пришьла година ѥго.
31
31
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив? отъ народа же мънози вэровашz въ нь и глаголаахѫ яко христосъ ѥгда придеть еда больша знамения сътворить яже сь ѥсть сътворилъ;
32
32
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його. слышашz же фарисеи народъ ръпъщѫщь о нѥмь се и посълашz архиереи и фарисеи слугы да имѫть и.
33
33
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав. рече же исусъ: ѥще мало врэмz съ вами ѥсмь и идѫ къ посълавъшууму мz.
34
34
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти. поищете мене и не обрzщете и идеже ѥсмь азъ вы не можете прити.
35
35
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів? рэшz же иудеи къ себэ: камо сь хощеть ити яко мы не обрzщемъ ѥго; еда въ расэаниѥ ѥлиньско хощеть ити и учити елины;
36
36
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти? чьто ѥсть слово се ѥже рече: възищете мене и не обрzщете и идеже ѥсмь азъ вы не можете прити;
37
37
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. Въ послэдьнии дн7ь. великыи праздьникъ. стояаше iс7ъ и зъваше гlz. аще кто жаждеть. да придеть къ мънэ и пиѥть.
38
38
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої. вэрUяи въ мz. яко же кънигы рэшz. рэкы t чрева ѥго истекUть воды живы.
39
39
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений. се же рече о дUсэ. иже хотzхU приимати вэрUющии въ него. не Uбо бэ д¦ъ с™ыи данъ. яко iс7ъ не U бэ прославленъ.
40
40
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк. мънози же t народа. слышавъше слово се гlахU се ѥсть въ истинU прbркъ. и ини гlахU си есть х©ъ.
41
41
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде? ови гlахU ѥда t галилэя х©ъ приде.
42
42
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид? не кънигы ли рэшz яко t сэмене дв7два и t виfлэомьска градьца. идеже бэ дв7дъ. приде х©ъ.
43
43
Отже, виникла в народі через Нього незгода. распьрz же бы въ народэ ѥго ради.
44
44
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук. ѥдини же t нихъ хотzхU тии яти. и никто же не възложи на нь рUкы.
45
45
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його? придU же слUгы къ архиерэомъ и fарисэомъ. рэша имъ ти. почто не приведостэ ѥго.
46
46
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік. tвэщаша слUгы. николи же такъ гlъ ѥсть члв7чскъ. яко сь чlвкъ.
47
47
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися? tвэщаша имъ fарисэи. ѥда вы прэльщени бысте.
48
48
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв? ѥда къто t кнzзь вэрова въ нь. или t fарисэи.
49
49
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він. нъ народъ сь. иже не вэсть закона проклzти сUть.
50
50
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм: гlа никодимъ къ нимъ. пришьдыи къ немU нощию. ѥдинъ сы t нихъ.
51
51
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить? ѥда законъ вашь сUдить члв7кU. аще не слышимъ t него прэжде. и разUмэѥть чьто творить.
52
52
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить. tвэщаша и рэша ѥмU. ѥда ты t галилэя ѥси. испытаи и виждь. яко t галилэя пророкъ не приходить.
53
53
І кожний пішов до свого дому. и иде къжьдо въ домъ свои.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.