Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 11

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Глава 11	Глава́ а҃і

1	1
І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і виміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому.	И҆ дана̀ мѝ бы́сть тро́сть подо́бна жезлꙋ̀, гл҃ѧ: воста́ни и҆ и҆змѣ́ри цр҃ковь бж҃їю и҆ ѻ҆лта́рь, и҆ кла́нѧющыѧсѧ въ не́й:
2	2
А зовнішній двір храму виключи і не вимірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці.	а҆ дво́ръ сꙋ́щїй внꙋ́трь [внѣ̀] цр҃кве и҆знесѝ [и҆сключѝ] внѣꙋ́дꙋ, нижѐ и҆змѣ́ри є҆го̀, занѐ да́нъ бы́сть ꙗ҆зы́кѡмъ: и҆ гра́дъ ст҃ы́й поперꙋ́тъ четы́редесѧть и҆ два̀ мцⷭ҇ы.
3	3
І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретище.	И҆ да́мъ ѻ҆бѣ́ма свидѣ́телема мои́ма, и҆ прорица́ти бꙋ́дꙋтъ дні́й ты́сѧщꙋ двѣ́стѣ и҆ шестьдесѧ́тъ, ѡ҆болчє́на во вре́тище.
4	4
Це два оливкових дерева і два світильники, що стоять перед Богом землі.	Сі́и сꙋ́ть двѣ̀ ма̑слицы и҆ два̀ свѣ̑щника пред̾ бг҃омъ землѝ стоѧ̑ща.
5	5
І якщо хто захоче їх образити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хто захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому.	И҆ и҆́же и҆̀мъ непра́вдꙋ сотвори́тъ, ѻ҆́гнь и҆схо́дитъ и҆з̾ оу҆́стъ и҆́хъ и҆ поѧ́стъ врагѝ и҆́хъ: и҆ и҆́же восхо́щетъ ѡ҆би́дѣти и҆̀хъ, семꙋ̀ подоба́етъ оу҆бїе́нꙋ бы́ти.
6	6
Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і вражати землю всякими недугами, коли тільки схочуть.	И҆ сі́и и҆́мꙋтъ ѡ҆́бласть затвори́ти не́бо, да не сни́детъ до́ждь (на зе́млю) во дни̑ прорица́нїѧ и҆́хъ, и҆ ѡ҆́бласть и҆́мꙋтъ на вода́хъ, ѡ҆браща́ти ѧ҆̀ въ кро́вь и҆ порази́ти зе́млю всѧ́кою ꙗ҆́звою, є҆ли́жды а҆́ще восхо́щꙋтъ.
7	7
І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить з безодні, битиметься з ними, і переможе їх, і вб’є їх,	И҆ є҆гда̀ сконча́ютъ свидѣ́телство своѐ, ѕвѣ́рь, и҆́же и҆схо́дитъ ѿ бе́здны, сотвори́тъ съ ни́ми бра́нь и҆ побѣди́тъ и҆̀хъ и҆ оу҆бїе́тъ ѧ҆̀,
8	8
і трупи їхні залишить на вулиці великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розіп’ятий.	и҆ трꙋ́пы и҆́хъ ѡ҆ста́витъ на сто́гнахъ гра́да вели́кагѡ, и҆́же нарица́етсѧ дꙋхо́внѣ содо́мъ и҆ є҆гѵ́петъ, и҆дѣ́же и҆ гдⷭ҇ь на́шъ ра́спѧтъ бы́сть.
9	9
І багато з народів і колін, і людей, і племен дивитимуться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозволять покласти трупи їхні у гроби.	И҆ зрѣ́ти и҆́мꙋтъ ѿ люді́й и҆ племе́нъ, и҆ ѿ ꙗ҆зы́къ и҆ колѣ́нъ, тѣлеса̀ и҆́хъ дни̑ трѝ и҆ по́лъ, и҆ трꙋ́пы и҆́хъ не ѡ҆ста́вѧтъ положи́ти во гробѣ́хъ.
10	10
І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і веселитися, і пошлють дари одне одному, тому що два ці пророки мучили тих, що живуть на землі.	И҆ живꙋ́щїи на землѝ возра́дꙋютсѧ и҆ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ ни́хъ, и҆ да́ры по́слютъ дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́ба сїѧ̑ прⷪ҇рѡ́ка мꙋ́чиста живꙋ́щыѧ на землѝ.
11	11
Але після трьох з половиною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, які дивилися на них.	И҆ по трїе́хъ дне́хъ и҆ по́лъ, дꙋ́хъ живо́тенъ вни́детъ въ нѧ̀ ѿ бг҃а, и҆ ста́нꙋтъ (ѻ҆́ба) на нога́хъ свои́хъ: и҆ стра́хъ ве́лїй нападе́тъ на зрѧ́щихъ и҆̀хъ.
12	12
І почули вони з неба гучний голос, що говорив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивилися на них вороги їхні.	И҆ оу҆слы́шатъ гла́съ ве́лїй съ небесѐ, гл҃ющь и҆̀мъ: взы́дита сѣ́мѡ. И҆ взыдо́ста на не́бо на ѡ҆́блацѣхъ, и҆ ви́дѣша ѧ҆̀ вразѝ и҆́хъ.
13	13
І в ту ж мить стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і воздали славу Богові Небесному.	И҆ въ ча́съ то́й трꙋ́съ бы́сть ве́лїй, и҆ десѧ́таѧ ча́сть гра́да падѐ, и҆ поги́бе трꙋ́сомъ и҆ме́нъ человѣ́ческихъ се́дмь ты́сѧщъ: и҆ про́чїи пристра́шни бы́ша и҆ да́ша сла́вꙋ бг҃ꙋ нбⷭ҇номꙋ.
14	14
Друге горе минуло; ось, гряде скоро третє горе.	Го́ре второ́е ѿи́де: сѐ, го́ре тре́тїе грѧде́тъ ско́рѡ.
15	15
І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік.	И҆ седмы́й а҆́гг҃лъ вострꙋбѝ, и҆ бы́ша гла́си вели́цы на нб҃сѣ́хъ, глаго́люще: бы́сть црⷭ҇тво мі́ра гдⷭ҇а на́шегѡ и҆ хрⷭ҇та̀ є҆гѡ̀, и҆ воцр҃и́тсѧ во вѣ́ки вѣкѡ́въ.
16	16
І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали на лиця свої і поклонилися Богові,	И҆ два́десѧть и҆ четы́ри ста́рцы, пред̾ бг҃омъ сѣдѧ́щїи на прⷭ҇то́лѣхъ свои́хъ, падо́ша на ли́ца своѧ̑ и҆ поклони́шасѧ бг҃ꙋ,
17	17
говорячи, дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Який є, і був, і грядеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився.	глаго́люще: хва́лимъ тѧ̀, гдⷭ҇и бж҃е вседержи́телю, и҆́же сы́й и҆ бѣ̀ и҆ грѧды́й, ꙗ҆́кѡ прїѧ́лъ є҆сѝ си́лꙋ твою̀ вели́кꙋю и҆ воцр҃и́лсѧ є҆сѝ:
18	18
І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю.	и҆ ꙗ҆зы́цы прогнѣ́вашасѧ: и҆ прїи́де гнѣ́въ тво́й, и҆ вре́мѧ мє́ртвымъ сꙋ́дъ прїѧ́ти, и҆ да́ти мздꙋ̀ рабѡ́мъ твои̑мъ прⷪ҇ро́кѡмъ и҆ ст҃ы̑мъ и҆ боѧ́щымсѧ и҆́мене твоегѡ̀, ма̑лымъ и҆ вели̑кимъ, и҆ растли́ти посмра́ждшыѧ [растли́вшыѧ] зе́млю.
19	19
І розкрився храм Божий на небі, і з’явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і голоси, і громи, і землетрус, і великий град.	И҆ ѿве́рзесѧ хра́мъ бж҃їй на нб҃сѝ, и҆ ꙗ҆ви́сѧ кївѡ́тъ завѣ́та є҆гѡ̀ въ хра́мѣ є҆гѡ̀: и҆ бы́ша блиста̑нїѧ и҆ гла́си, и҆ гро́ми и҆ трꙋ́съ, и҆ гра́дъ вели́къ.

← Глава 10

Глава 12 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт