|
Глава 14
|
Глава́ д҃і
|
|
1
|
1
|
| І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написане на чолах. | И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, а҆́гнецъ стоѧ́ше на горѣ̀ сїѡ́нстѣй, и҆ съ ни́мъ сто̀ и҆ четы́редесѧть и҆ четы́ри ты́сѧщы, и҆мꙋ́ще и҆́мѧ ѻ҆ц҃а̀ є҆гѡ̀ напи́сано на челѣ́хъ свои́хъ. |
|
2
|
2
|
| І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і почув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх. | И҆ слы́шахъ гла́съ съ небесѐ, ꙗ҆́кѡ гла́съ во́дъ мно́гихъ и҆ ꙗ҆́кѡ гла́съ гро́ма вели́ка: и҆ гла́съ слы́шахъ гꙋдє́цъ гꙋдꙋ́щихъ въ гꙋ̑сли своѧ̑ |
|
3
|
3
|
| Вони співають ніби нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі. | и҆ пою́щихъ ꙗ҆́кѡ пѣ́снь но́вꙋ пред̾ прⷭ҇то́ломъ и҆ пред̾ четы̑ри живо́тными и҆ ста̑рцы: и҆ никто́же можа́ше навы́кнꙋти пѣ́сни, то́кмѡ сі́и сто̀ и҆ четы́редесѧть и҆ четы́ри ты́сѧщы и҆скꙋ́плени ѿ землѝ. |
|
4
|
4
|
| Це ті, які не осквернилися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві, | Сі́и сꙋ́ть, и҆̀же съ жена́ми не ѡ҆скверни́шасѧ, занѐ дѣ́вственницы сꙋ́ть: сі́и послѣ́дꙋютъ а҆́гнцꙋ, а҆́може а҆́ще по́йдетъ. Сі́и сꙋ́ть кꙋ́плени ѿ люді́й пе́рвенцы бг҃ꙋ и҆ а҆́гнцꙋ, |
|
5
|
5
|
| і в устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим. | и҆ во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ не ѡ҆брѣ́тесѧ ле́сть: без̾ поро́ка бо сꙋ́ть пред̾ прⷭ҇то́ломъ бж҃їимъ. |
|
6
|
6
|
| І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому племені, і коліну, і людям, й народу; | И҆ ви́дѣхъ и҆́наго а҆́гг҃ла парѧ́ща посредѣ̀ небесѐ, и҆мꙋ́щаго є҆ѵⷢ҇лїе вѣ́чно благовѣсти́ти живꙋ́щымъ на землѝ и҆ всѧ́комꙋ пле́мени и҆ ꙗ҆зы́кꙋ, и҆ колѣ́нꙋ и҆ лю́демъ, |
|
7
|
7
|
| і говорив він гучним голосом: бійтеся Бога і воздайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море, і джерела вод. | глаго́люща гла́сомъ вели́кимъ: оу҆бо́йтесѧ бг҃а и҆ дади́те є҆мꙋ̀ сла́вꙋ, ꙗ҆́кѡ прїи́де ча́съ сꙋда̀ є҆гѡ̀, и҆ поклони́тесѧ сотво́ршемꙋ не́бо и҆ зе́млю, и҆ мо́ре и҆ и҆сто́чники водны̑ѧ. |
|
8
|
8
|
| І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він шаленим вином розпусти своєї напоїв усі народи. | И҆ и҆́нъ а҆́гг҃лъ в̾слѣ́дъ и҆́де, глаго́лѧ: падѐ, падѐ вавѷлѡ́нъ гра́дъ вели́кїй, занѐ ѿ вїна̀ ꙗ҆́рости любодѣѧ́нїѧ своегѡ̀ напоѝ всѧ̑ ꙗ҆зы́ки. |
|
9
|
9
|
| І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто поклоняється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою, | И҆ тре́тїй а҆́гг҃лъ в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ и҆́де, глаго́лѧ гла́сомъ вели́кимъ: и҆́же а҆́ще кто̀ покланѧ́етсѧ ѕвѣ́рю и҆ і҆кѡ́нѣ є҆гѡ̀ и҆ прїе́млетъ начерта́нїе на челѣ̀ свое́мъ и҆лѝ на рꙋцѣ̀ свое́й, |
|
10
|
10
|
| той питиме вино гніву Божого, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем; | и҆ то́й и҆́мать пи́ти ѿ вїна̀ ꙗ҆́рости бж҃їѧ, вїна̀ нерастворе́на [влїѧ́нна нерастворе́на] въ ча́ши гнѣ́ва є҆гѡ̀, и҆ бꙋ́детъ мꙋ́ченъ ѻ҆гне́мъ и҆ жꙋ́пеломъ пред̾ а҆́гг҃лы ст҃ы́ми и҆ пред̾ а҆́гнцемъ: |
|
11
|
11
|
| і дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і образу його, і ті, що приймають начертання імені його. | и҆ ды́мъ мꙋче́нїѧ и҆́хъ во вѣ́ки вѣкѡ́въ восхо́дитъ, и҆ не и҆́мꙋтъ поко́ѧ де́нь и҆ но́щь покланѧ́ющїисѧ ѕвѣ́рю и҆ ѡ҆́бразꙋ є҆гѡ̀ и҆ прїе́млющїи начерта́нїе и҆́мене є҆гѡ̀. |
|
12
|
12
|
| Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса. | Здѣ̀ є҆́сть терпѣ́нїе ст҃ы́хъ, и҆̀же соблюда́ютъ за́повѣди бж҃їѧ и҆ вѣ́рꙋ і҆и҃совꙋ. |
|
13
|
13
|
| І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними. | И҆ слы́шахъ гла́съ съ небесѐ, гл҃ющь мѝ: напишѝ: бл҃же́ни ме́ртвїи, оу҆мира́ющїи ѡ҆ гдⷭ҇ѣ ѿнн҃ѣ. Є҆́й, гл҃етъ дх҃ъ, да почі́ютъ ѿ трꙋдѡ́въ свои́хъ: дѣла́ бо и҆́хъ хо́дѧтъ в̾слѣ́дъ съ ни́ми. |
|
14
|
14
|
| І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить подібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гострий серп. | И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ѡ҆́блакъ свѣ́телъ, и҆ на ѡ҆́блацѣ сѣдѧ́й подо́бенъ сн҃ꙋ чл҃вѣ́ческомꙋ, и҆мѣ́ѧ на главѣ̀ свое́й вѣне́цъ зла́тъ, и҆ въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀ се́рпъ ѻ҆́стръ. |
|
15
|
15
|
| І вийшов інший ангел з храму і викликнув гучним голосом до Того, Хто сидить на хмарі: пусти серп Твій і пожни, бо настав час жати, тому що жниво на землі вже дозріло. | И҆ и҆́нъ а҆́гг҃лъ и҆зы́де и҆з̾ хра́ма, вопїѧ̀ ве́лїимъ гла́сомъ сѣдѧ́щемꙋ на ѡ҆́блацѣ: послѝ се́рпъ тво́й и҆ жнѝ, ꙗ҆́кѡ прїи́де ча́съ пожа́ти, занѐ и҆́зсше трава̀ [жа́тва] земна́ѧ. |
|
16
|
16
|
| І кинув Той, Хто сидить на хмарі, серп свій на землю, і земля була пожата. | И҆ положѝ [пове́рже] сѣдѧ́й на ѡ҆́блацѣ се́рпъ сво́й на зе́млю, и҆ пожа́та бы́сть землѧ̀. |
|
17
|
17
|
| І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гострим серпом. | И҆ и҆́нъ а҆́гг҃лъ и҆зы́де и҆з̾ це́ркве сꙋ́щїѧ на нб҃сѝ, и҆мы́й и҆ то́й се́рпъ ѻ҆́стръ. |
|
18
|
18
|
| І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: пусти серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди. | И҆ и҆́нъ а҆́гг҃лъ и҆зы́де ѿ ѻ҆лтарѧ̀, и҆мы́й ѡ҆́бласть на ѻ҆гнѝ, и҆ возопѝ кли́чемъ вели́кимъ ко и҆мꙋ́щемꙋ се́рпъ ѻ҆́стрый, глаго́лѧ: послѝ се́рпъ тво́й ѻ҆́стрый и҆ ѡ҆б̾е́мли гро́зды вїногра́да земна́гѡ, ꙗ҆́кѡ созрѣ́ша оу҆жѐ гро́здїе є҆ѧ̀. |
|
19
|
19
|
| І кинув ангел серп свій на землю, й обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гніву Божого. | И҆ положѝ [ве́рже] а҆́гг҃лъ се́рпъ сво́й на землѝ [на зе́млю], и҆ ѡ҆берѐ вїногра́дъ зе́мскїй и҆ вложѝ въ точи́ло вели́кїѧ ꙗ҆́рости бж҃їѧ. |
|
20
|
20
|
| І потоптано ягоди у точилі за містом, і потекла кров з точила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій. | И҆ и҆спра́но бы́сть точи́ло внѣ̀ гра́да, и҆ и҆зы́де кро́вь ѿ точи́ла да́же до оу҆́здъ ко́нскихъ, ѿ ста́дїй ты́сѧща и҆ ше́сть сѡ́тъ. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.