Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 17

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Глава 17	Глава́ з҃і

1	1
І прийшов один з семи ангелів, які мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, яка сидить на водах многих;	И҆ прїи́де є҆ди́нъ ѿ седмѝ а҆́гг҃лъ и҆мꙋ́щихъ се́дмь фїа́лъ, и҆ глаго́ла со мно́ю, глаго́лѧ мѝ: прїидѝ, да покажꙋ́ ти сꙋ́дъ любодѣ́йцы вели́кїѧ, сѣдѧ́щїѧ на вода́хъ мно́гихъ:
2	2
з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивалися ті, що живуть на землі.	съ не́юже любодѣ́ѧша ца́рїе зе́мстїи, и҆ оу҆пи́шасѧ живꙋ́щїи на землѝ ѿ вїна̀ любодѣѧ́нїѧ є҆ѧ̀.
3	3
І повів мене в дусі в пустелю; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами.	И҆ веде́ мѧ въ пꙋ́сто мѣ́сто дꙋ́хомъ: и҆ ви́дѣхъ женꙋ̀ сѣдѧ́щꙋ на ѕвѣ́ри червле́нѣ, и҆спо́лненѣмъ и҆ме́нъ хꙋ́лныхъ, и҆́же и҆мѣ́ѧше гла́въ се́дмь и҆ рогѡ́въ де́сѧть.
4	4
І жінка була одягнена в порфиру і багряницю, прикрашена золотом, коштовними каменями і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її;	И҆ жена̀ бѣ̀ ѡ҆блечена̀ въ порфѵ́рꙋ и҆ червлени́цꙋ, и҆ позлащена̀ зла́томъ и҆ ка́менїемъ драги́мъ и҆ би́серомъ, и҆мꙋ́щи ча́шꙋ зла́тꙋ въ рꙋцѣ̀ свое́й по́лнꙋ ме́рзости и҆ скве́рнъ любодѣѧ́нїѧ є҆ѧ̀:
5	5
і на чолі її написано ім’я: таїна, Вавилон великий, мати блудницям і мерзотам земним.	и҆ на челѣ̀ є҆ѧ̀ напи́сано и҆́мѧ: та́йна, вавѷлѡ́нъ вели́кїй, ма́ти любодѣ́йцамъ и҆ ме́рзостемъ зє́мскимъ.
6	6
Я бачив, що жінка упоєна була кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачачи її, дивувався здивуванням великим.	И҆ ви́дѣхъ женꙋ̀ пїѧ́нꙋ кровьмѝ ст҃ы́хъ и҆ кровьмѝ свидѣ́телей і҆и҃совыхъ, и҆ диви́хсѧ, ви́дѣвъ ю҆̀, ди́вомъ вели́кимъ.
7	7
І сказав мені ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів.	И҆ рече́ ми а҆́гг҃лъ: что̀ диви́шисѧ; а҆́зъ тѝ рекꙋ̀ та́йнꙋ жены̀ (сеѧ̀) и҆ ѕвѣ́рѧ носѧ́щагѡ ю҆̀, се́дмь гла́въ и҆мꙋ́ща и҆ рогѡ́въ де́сѧть.
8	8
Звір, якого ти бачив, був, і нема його, і вийде з безодні, і піде у погибель; і здивуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з’явиться.	Ѕвѣ́рь, є҆го́же ви́дѣлъ є҆сѝ, бѣ̀, и҆ нѣ́сть, и҆ и҆́мать взы́ти ѿ бе́здны, и҆ въ па́гꙋбꙋ по́йдетъ: и҆ оу҆дивѧ́тсѧ живꙋ́щїи на землѝ, и҆̀мже и҆мена̀ не напи̑сана сꙋ́ть въ кни́гꙋ живо́тнꙋю ѿ сложе́нїѧ мі́ра, ви́дѧще, ꙗ҆́кѡ ѕвѣ́рь бѣ̀, и҆ нѣ́сть, и҆ преста̀ [ви́дѧще ѕвѣ́рѧ, и҆́же бѣ̀, и҆ нѣ́сть, и҆ предста́нетъ].
9	9
Тут розум, що має мудрість. Сім голів — це сім гір, на яких сидить жінка,	Здѣ̀ оу҆́мъ, и҆́же и҆́мать мꙋ́дрость. Се́дмь гла́въ го́ры сꙋ́ть се́дмь, и҆дѣ́же жена̀ сѣди́тъ на ни́хъ,
10	10
і сім царів, з яких п’ять упали, один є, а інший ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути.	и҆ ца́рїе се́дмь сꙋ́ть: пѧ́ть и҆́хъ па́ло, и҆ є҆ди́нъ є҆́сть, (а҆) дрꙋгі́й є҆щѐ не прїи́де: и҆ є҆гда̀ прїи́детъ, ма́лѡ є҆мꙋ̀ є҆́сть пребы́ти [подоба́етъ бы́ти].
11	11
І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель.	И҆ ѕвѣ́рь, и҆́же бѣ̀ и҆ нѣ́сть, и҆ то́й ѻ҆смы́й є҆́сть, и҆ ѿ седми́хъ є҆́сть, и҆ въ па́гꙋбꙋ и҆́детъ.
12	12
І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, які ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину.	И҆ де́сѧть рогѡ́въ, ꙗ҆́же ви́дѣлъ є҆сѝ, де́сѧть царе́й сꙋ́ть, и҆̀же ца́рства є҆щѐ не прїѧ́ша, но ѡ҆́бласть ꙗ҆́кѡ ца́рїе на є҆ди́нъ ча́съ прїи́мꙋтъ со ѕвѣ́ремъ.
13	13
Вони мають одні думки і передадуть силу і владу свою звірові.	Сі́и є҆ди́нꙋ во́лю и҆́мꙋтъ, и҆ си́лꙋ и҆ ѡ҆́бласть свою̀ ѕвѣ́рю дадꙋ́тъ:
14	14
Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над владиками і Цар царів, і ті, які з Ним, є покликані й обрані і вірні.	сі́и со а҆́гнцемъ бра́нь сотворѧ́тъ, и҆ а҆́гнецъ побѣди́тъ ѧ҆̀, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь господє́мъ є҆́сть и҆ цр҃ь царє́мъ: и҆ сꙋ́щїи съ ни́мъ зва́ннїи и҆ и҆збра́ннїи и҆ вѣ́рни.
15	15
І говорить мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена і коліна.	И҆ глаго́ла мѝ: во́ды, ꙗ҆̀же є҆сѝ ви́дѣлъ, и҆дѣ́же любодѣ́йца сѣди́тъ, лю́дїе и҆ наро́ди сꙋ́ть, и҆ племена̀ и҆ ꙗ҆зы́цы.
16	16
І десять рогів, які ти бачив на звірі, ці зненавидять блудницю, і розорять її, і роздягнуть, і плоть її з’їдять, і спалять її у вогні;	И҆ де́сѧть рогѡ́въ, ꙗ҆̀же ви́дѣлъ є҆сѝ на ѕвѣ́ри, сі́и любодѣ́йцꙋ возненави́дѧтъ, и҆ запꙋстѣ́вшꙋ сотворѧ́тъ ю҆̀ и҆ на́гꙋ, и҆ пло́ть є҆ѧ̀ снѣдѧ́тъ, и҆ сожгꙋ́тъ ю҆̀ ѻ҆гне́мъ:
17	17
тому що Бог поклав їм на серце — виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі.	бг҃ъ бо да́лъ є҆́сть въ сердца̀ и҆́хъ, сотвори́ти во́лю є҆гѡ̀, и҆ сотвори́ти є҆ди́нꙋ во́лю, и҆ да́ти ца́рство своѐ ѕвѣ́рю, до́ндеже сконча́ютсѧ гл҃го́лы бж҃їи.
18	18
Жінка ж, яку ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.	И҆ жена̀, ю҆́же ви́дѣлъ є҆сѝ, гра́дъ є҆́сть вели́кїй, и҆́же и҆́мать ца́рство над̾ цари̑ земны́ми.

← Глава 16

Глава 18 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт