|
Глава 7
|
Глава́ з҃
|
|
1
|
1
|
|
І після цього бачив я чотирьох ангелів, які стоять на чотирьох кутах землі, тримаючи чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на яке дерево.
|
И҆ по се́мъ ви́дѣхъ четы́ри а҆́гг҃лы стоѧ́щыѧ на четы́рехъ оу҆́глѣхъ землѝ, держа́щыѧ четы́ри вѣ́тры зє́мскїѧ, да не ды́шетъ вѣ́тръ на зе́млю, ни на мо́ре, ни на всѧ́ко дре́во.
|
|
2
|
2
|
|
І бачив я іншого ангела, який сходив від сходу сонця, і мав печать Бога Живого. І викликнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, яким дано шкодити землі і морю, кажучи:
|
И҆ ви́дѣхъ и҆́наго а҆́гг҃ла восходѧ́ща ѿ восхо́да со́лнца, и҆мꙋ́ща печа́ть бг҃а жива́гѡ. И҆ возопѝ гла́сомъ ве́лїимъ къ четы́ремъ а҆́гг҃лѡмъ, и҆́мже дано̀ бы́сть вреди́ти зе́млю и҆ мо́ре, глаго́лѧ:
|
|
3
|
3
|
|
не робіть шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, доки не покладемо печаті на чолах рабів Бога нашого.
|
не вреди́те ни землѝ, ни мо́рѧ, ни древе́съ, до́ндеже запечатлѣ́емъ рабы̑ бг҃а на́шегѡ на челѣ́хъ и҆́хъ.
|
|
4
|
4
|
|
І я чув кількість пропечатаних: пропечатаних було сто сорок чотири тисячі від усіх колін синів Ізраїлевих.
|
И҆ слы́шахъ число̀ запечатлѣ́нныхъ: сто̀ четы́редесѧть четы́ри ты́сѧщи запечатлѣ́нныхъ ѿ всѧ́кагѡ колѣ́на сынѡ́въ і҆и҃левыхъ.
|
|
5
|
5
|
|
З коліна Іудиного пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Рувимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Гадового пропечатано дванадцять тисяч;
|
Ѿ колѣ́на і҆ꙋ́дова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на рꙋві́мова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на га́дова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ:
|
|
6
|
6
|
|
з коліна Асирового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Неффалимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Манасіїного пропечатано дванадцять тисяч;
|
ѿ колѣ́на а҆си́рова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на нефѳалі́млѧ двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на манассі́ина двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ:
|
|
7
|
7
|
|
з коліна Симеонового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Левіїнового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Іссахарового пропечатано дванадцять тисяч;
|
ѿ колѣ́на сѷмеѡ́нова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на леѵі́ина двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на і҆ссаха́рова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ:
|
|
8
|
8
|
|
з коліна Завулонового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Йосифового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Веніамінового пропечатано дванадцять тисяч.
|
ѿ колѣ́на завꙋлѡ́нѧ двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на і҆ѡ́сифова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ: ѿ колѣ́на венїамі́нова двана́десѧть ты́сѧщъ запечатлѣ́нныхъ.
|
|
9
|
9
|
|
Після цього глянув я, і ось, велика кількість людей, яких ніхто не міг перелічити, з усіх племен і колін, і народів і людей, стояли перед престолом і перед Агнцем у білому одязі і з пальмовими віттями в руках своїх.
|
По си́хъ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, наро́дъ мно́гъ, є҆го́же и҆счестѝ никто́же мо́жетъ, ѿ всѧ́кагѡ ꙗ҆зы́ка и҆ колѣ́на, и҆ люді́й и҆ племе́нъ, стоѧ́ще пред̾ прⷭ҇то́ломъ и҆ пред̾ а҆́гнцемъ, ѡ҆блече́ны въ ри̑зы бѣлы̑, и҆ фі́нїцы въ рꙋка́хъ и҆́хъ.
|
|
10
|
10
|
|
І викликували гучним голосом, кажучи: спасіння Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!
|
И҆ возопи́ша гла́сомъ ве́лїимъ, глаго́люще: спⷭ҇нїе сѣдѧ́щемꙋ на прⷭ҇то́лѣ бг҃ꙋ на́шемꙋ и҆ а҆́гнцꙋ.
|
|
11
|
11
|
|
І всі ангели стояли навколо престолу і старців, і чотирьох тварин і впали перед престолом на лиця свої, і поклонилися Богові,
|
И҆ всѝ а҆́гг҃ли стоѧ́хꙋ ѡ҆́крестъ прⷭ҇то́ла и҆ ста́рєцъ и҆ четы́рехъ живо́тныхъ: и҆ падо́ша на лицы̀ пред̾ прⷭ҇то́ломъ и҆ поклони́шасѧ бг҃ꙋ,
|
|
12
|
12
|
|
кажучи: амінь! благословення і слава, і премудрість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богові нашому на віки віків! Амінь.
|
глаго́люще: а҆ми́нь: блгⷭ҇ве́нїе и҆ сла́ва, и҆ премⷣрость и҆ хвала̀, и҆ чтⷭ҇ь и҆ си́ла и҆ крѣ́пость бг҃ꙋ на́шемꙋ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
|
|
13
|
13
|
|
І, почавши говорити, один із старців запитав мене: хто ці, одягнені у білий одяг, і звідки прийшли?
|
И҆ ѿвѣща̀ є҆ди́нъ ѿ ста́рєцъ, глаго́лѧ мѝ: сі́и ѡ҆блече́ннїи въ ри̑зы бѣ̑лыѧ кто̀ сꙋ́ть и҆ ѿкꙋ́дꙋ прїидо́ша;
|
|
14
|
14
|
|
Я сказав йому: ти знаєш, господарю. І він сказав мені: це ті, які прийшли від великої скорботи; вони омили одяг свій і вибілили одяг свій кров’ю Агнця.
|
И҆ рѣ́хъ є҆мꙋ̀: го́споди, ты̀ вѣ́си. И҆ рече́ ми: сі́и сꙋ́ть, и҆̀же прїидо́ша ѿ ско́рби вели́кїѧ, и҆ и҆спра́ша ри̑зы своѧ̑, и҆ оу҆бѣли́ша ри̑зы своѧ̑ въ кро́ви а҆́гнчи:
|
|
15
|
15
|
|
За це вони перебувають нині перед престолом Бога і служать Йому день і ніч у храмі Його, і Той, Хто сидить на престолі, буде жити в них.
|
сегѡ̀ ра́ди сꙋ́ть пред̾ прⷭ҇то́ломъ бж҃їимъ и҆ слꙋ́жатъ є҆мꙋ̀ де́нь и҆ но́щь въ цр҃кви є҆гѡ̀, и҆ сѣдѧ́й на прⷭ҇то́лѣ всели́тсѧ въ ни́хъ:
|
|
16
|
16
|
|
Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека:
|
не вза́лчꙋтъ ктомꙋ̀, нижѐ вжа́ждꙋтъ, не и҆́мать же па́сти на ни́хъ со́лнце, нижѐ всѧ́къ зно́й:
|
|
17
|
17
|
|
бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх.
|
ꙗ҆́кѡ а҆́гнецъ, и҆́же посредѣ̀ прⷭ҇то́ла, оу҆пасе́тъ ѧ҆̀ и҆ наста́витъ и҆̀хъ на живѡ́тныѧ и҆сто́чники во́дъ, и҆ ѿи́метъ бг҃ъ всѧ́кꙋ сле́зꙋ ѿ ѻ҆́чїю и҆́хъ.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.