Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 19

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Глава 19	Глава́ ѳ҃і

1	1
Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який говорив: алилуя! спасіння і слава, і честь і сила Господу нашому!	И҆ по си́хъ слы́шахъ гла́съ ве́лїй наро́да мно́га на небесѝ, глаго́лющагѡ: а҆ллилꙋ́їа: спⷭ҇нїе и҆ сла́ва, и҆ чтⷭ҇ь и҆ си́ла гдⷭ҇ꙋ на́шемꙋ,
2	2
Бо істинні і праведні суди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, яка розбестила землю любодійством своїм, і відомстив за кров рабів Своїх від руки її.	ꙗ҆́кѡ и҆́стинни и҆ пра̑ви сꙋди̑ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ сꙋди́лъ є҆́сть любодѣ́йцꙋ вели́кꙋ, ꙗ҆́же посмрадѝ [растлѝ] зе́млю любодѣѧ́нїемъ свои́мъ, и҆ ѿмсти́лъ кро́вь рабѡ́въ свои́хъ ѿ рꙋкѝ є҆ѧ̀.
3	3
І вдруге сказали: алилуя! І дим її здіймався на віки віків.	И҆ второ́е рѣ́ша: а҆ллилꙋ́їа. И҆ ды́мъ є҆ѧ̀ восхожда́ше во вѣ́ки вѣкѡ́въ.
4	4
Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, кажучи: амінь! алилуя!	И҆ падо́ша два́десѧть и҆ четы́ри ста́рцы и҆ четы́ри живѡ́тна и҆ поклони́шасѧ бг҃ови сѣдѧ́щемꙋ на прⷭ҇то́лѣ, глаго́люще: а҆ми́нь, а҆ллилꙋ́їа.
5	5
І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі.	И҆ гла́съ и҆зы́де ѿ прⷭ҇то́ла гл҃ющь: по́йте бг҃ꙋ на́шемꙋ, всѝ рабѝ є҆гѡ̀ и҆ боѧ́щїисѧ є҆гѡ̀, и҆ ма́лїи и҆ вели́цыи.
6	6
І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос громів сильних, що говорили: алилуя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель.	И҆ слы́шахъ ꙗ҆́кѡ гла́съ наро́да мно́га, и҆ ꙗ҆́кѡ гла́съ во́дъ мно́гихъ, и҆ ꙗ҆́кѡ гла́съ громѡ́въ крѣ́пкихъ, глаго́лющихъ: а҆ллилꙋ́їа, ꙗ҆́кѡ воцр҃и́сѧ гдⷭ҇ь бг҃ъ вседержи́тель:
7	7
Радіймо і звеселімось, і воздаймо Йому славу; бо настав шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе.	ра́дꙋимсѧ и҆ весели́мсѧ, и҆ дади́мъ сла́вꙋ є҆мꙋ̀: ꙗ҆́кѡ прїи́де бра́къ а҆́гнчїй, и҆ жена̀ є҆гѡ̀ оу҆гото́вила є҆́сть себѐ.
8	8
І дано було їй одягнутися у висон чистий і світлий, виссон же є праведність святих.	И҆ дано̀ бы́сть є҆́й ѡ҆блещи́сѧ въ вѷссо́нъ чи́стъ и҆ свѣ́телъ: вѷссо́нъ бо ѡ҆правда̑нїѧ ст҃ы́хъ є҆́сть.
9	9
І сказав мені ангел: напиши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі.	И҆ глаго́ла мѝ: напишѝ: бл҃же́ни зва́ннїи на ве́черю бра́ка а҆́гнча. И҆ глаго́ла мѝ: сїѧ̑ словеса̀ и҆́стинна бж҃їѧ сꙋ́ть.
10	10
Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, які мають свідчення Ісусове; Богу поклонись; бо свідчення Ісусове є дух пророцтва.	И҆ па́дъ пред̾ нога́ма є҆гѡ̀, поклони́хсѧ є҆мꙋ̀: и҆ глаго́ла мѝ: ви́ждь, нѝ: клевре́тъ тѝ є҆́смь и҆ бра́тїй твои́хъ и҆мꙋ́щихъ свидѣ́телство і҆и҃сово: бг҃ꙋ поклони́сѧ: свидѣ́телство бо і҆и҃сово є҆́сть дх҃ъ прⷪ҇ро́чествїѧ.
11	11
І побачив я відкрите небо, і ось кінь білий, і Той, Хто сидить на ньому, називається Вірний і Істинний, Який праведно судить і воює.	И҆ ви́дѣхъ не́бо ѿве́рсто, и҆ сѐ, ко́нь бѣ́лъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ вѣ́ренъ и҆ и҆́стиненъ, и҆ правосꙋ́дный и҆ во́инственный:
12	12
Очі в Нього, як полум’я вогненне, і на голові Його багато вінців. Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого.	ѻ҆́чи же є҆мꙋ̀ (є҆ста̀) ꙗ҆́кѡ пла́мень ѻ҆́гненъ, и҆ на главѣ̀ є҆гѡ̀ вѣнцы̀ мно́зи: и҆мы́й и҆́мѧ напи́сано, є҆́же никто́же вѣ́сть, то́кмѡ ѻ҆́нъ са́мъ:
13	13
Він був одягнений в одежу, обагрену кров’ю. Ім’я Йому: «Слово Боже».	и҆ ѡ҆блече́нъ въ ри́зꙋ червле́нꙋ кро́вїю. И҆ нарица́етсѧ и҆́мѧ є҆гѡ̀ сло́во бж҃їе.
14	14
І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у висон, білий і чистий.	И҆ вѡ́инства нбⷭ҇наѧ и҆дѧ́хꙋ в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ на ко́нехъ бѣ́лыхъ, ѡ҆блече́ни въ вѷссо́нъ бѣ́лъ и҆ чи́стъ.
15	15
З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютости і гніву Бога Вседержителя.	И҆ и҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀ и҆зы́де ѻ҆рꙋ́жїе ѻ҆стро̀, да тѣ́мъ и҆збїе́тъ ꙗ҆зы́ки: и҆ то́й оу҆пасе́тъ ѧ҆̀ жезло́мъ желѣ́знымъ, и҆ то́й пере́тъ точи́ло вїна̀ ꙗ҆́рости и҆ гнѣ́ва бж҃їѧ вседержи́телева.
16	16
На одязі і на стегні Його написано ім’я: Цар царів і Господь володарів.	И҆ и҆́мать на ри́зѣ и҆ на стегнѣ̀ свое́мъ и҆́мѧ напи́сано: цр҃ь царє́мъ и҆ гдⷭ҇ь господє́мъ.
17	17
І побачив я одного ангела, який стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали в небі: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу,	И҆ ви́дѣхъ є҆ди́наго а҆́гг҃ла стоѧ́ща на со́лнцѣ: и҆ возопѝ гла́сомъ ве́лїимъ, глаго́лѧ всѣ́мъ пти́цамъ парѧ́щымъ посредѣ̀ небесѐ: прїиди́те и҆ собери́тесѧ на ве́черю вели́кꙋю бж҃їю,
18	18
щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих.	да снѣ́сте плѡ́ти царе́й и҆ плѡ́ти крѣ́пкихъ и҆ плѡ́ти ты́сѧщникѡвъ, и҆ плѡ́ти ко́ней и҆ сѣдѧ́щихъ на ни́хъ, и҆ плѡ́ти всѣ́хъ свобо́дныхъ и҆ рабѡ́въ, и҆ ма́лыхъ и҆ вели́кихъ.
19	19
І побачив я звіра і царів земних, і воїнства їх, зібраних, щоб битися з Тим, Хто сидить на коні, і з воїнством Його.	И҆ ви́дѣхъ ѕвѣ́рѧ и҆ цари̑ зємны̑ѧ и҆ вѡ́и и҆́хъ сѡ́браны сотвори́ти бра́нь съ сѣдѧ́щимъ на конѝ и҆ съ вѡ́инствы є҆гѡ̀.
20	20
І схоплений був звір і з ним лжепророк, який творив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийняли начертання звіра, і тих, які поклоняються його зображенню: обоє живими були кинуті в озеро вогненне, що горіло сіркою;	И҆ ꙗ҆́тъ бы́сть ѕвѣ́рь и҆ съ ни́мъ лжи́вый проро́къ, сотвори́вый зна́мєнїѧ пред̾ ни́мъ, и҆́миже прельстѝ прїе́мшыѧ начерта́нїе ѕвѣри́но и҆ покланѧ́ющыѧсѧ і҆кѡ́нѣ є҆гѡ̀: жи̑ва вве́ржєна бы́ста ѻ҆́ба въ є҆́зеро ѻ҆́гненное горѧ́щее жꙋ́пеломъ:
21	21
а інші убиті мечем Того, Хто сидить на коні, який виходить з уст Його, і всі птахи наситились їхніми трупами.	а҆ про́чїи оу҆бїе́ни бы́ша ѻ҆рꙋ́жїемъ сѣдѧ́щагѡ на конѝ, и҆зше́дшимъ и҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀: и҆ всѧ̑ пти̑цы насы́тишасѧ ѿ пло́тей и҆́хъ.

← Глава 18

Глава 20 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт