|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
| І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я почув одну з чотирьох тварин, яка говорила ніби громовим голосом: іди і дивись. | И҆ ви́дѣхъ, є҆гда̀ ѿве́рзе а҆́гнецъ є҆ди́нꙋ ѿ седмѝ печа́тей, и҆ слы́шахъ є҆ди́наго ѿ четы́рехъ живо́тныхъ глаго́люща ꙗ҆́коже гла́съ гро́мный: грѧдѝ и҆ ви́ждь. |
|
2
|
2
|
| Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як переможний, і щоб перемогти. | И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ко́нь бѣ́лъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ и҆мѣ́ѧше лꙋ́къ, и҆ да́нъ бы́сть є҆мꙋ̀ вѣне́цъ: и҆ и҆зы́де побѣжда́ѧй, и҆ да побѣди́тъ. |
|
3
|
3
|
| І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись. | И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе печа́ть вторꙋ́ю, слы́шахъ второ́е живо́тно глаго́лющее: грѧдѝ и҆ ви́ждь. |
|
4
|
4
|
| І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч. | И҆ и҆зы́де дрꙋгі́й ко́нь ры́жь: и҆ сѣдѧ́щемꙋ на не́мъ дано̀ бы́сть взѧ́ти ми́ръ ѿ землѝ, и҆ да оу҆бїю́тъ дрꙋ́гъ дрꙋ́га: и҆ да́нъ бы́сть є҆мꙋ̀ ме́чь вели́кїй. |
|
5
|
5
|
| І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй. | И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе тре́тїю печа́ть, слы́шахъ тре́тїе живо́тно глаго́лющее: грѧдѝ и҆ ви́ждь. И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ко́нь во́ронъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ и҆мѣ́ѧше мѣ́рило въ рꙋцѣ̀ свое́й. |
|
6
|
6
|
| І чув я голос посеред чотирьох тварин, який говорив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй. | И҆ слы́шахъ гла́съ посредѣ̀ четы́рехъ живо́тныхъ глаго́лющїй: мѣ́ра пшени́цы за дина́рь и҆ трѝ мѣ̑ры ꙗ҆чме́нѧ за дина́рь: и҆ є҆ле́а и҆ вїна̀ не вредѝ. |
|
7
|
7
|
| І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої тварини, що говорив: іди і дивись. | И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе четве́ртꙋю печа́ть, слы́шахъ гла́съ четве́ртагѡ живо́тна глаго́лющїй: грѧдѝ и҆ ви́ждь. |
|
8
|
8
|
| І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньому вершник, якому ім’я «смерть»; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі — умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними. | И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ко́нь блѣ́дъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ, и҆́мѧ є҆мꙋ̀ сме́рть: и҆ а҆́дъ и҆дѧ́ше в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀: и҆ дана̀ бы́сть є҆мꙋ̀ ѡ҆́бласть на четве́ртѣй ча́сти землѝ оу҆би́ти ѻ҆рꙋ́жїемъ и҆ гла́домъ, и҆ сме́ртїю и҆ ѕвѣрьмѝ земны́ми. |
|
9
|
9
|
| І коли Він зняв п’яту печать, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. | И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе пѧ́тꙋю печа́ть, ви́дѣхъ под̾ ѻ҆лтаре́мъ дꙋ́шы и҆збїе́нныхъ за сло́во бж҃їе и҆ за свидѣ́телство, є҆́же и҆мѣ́ѧхꙋ. |
|
10
|
10
|
| І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу? | И҆ возопи́ша гла́сомъ вели́кимъ, глаго́люще: доко́лѣ, влⷣко ст҃ы́й и҆ и҆́стинный, не сꙋ́диши и҆ не мсти́ши кро́ве на́шеѧ ѿ живꙋ́щихъ на землѝ; |
|
11
|
11
|
| І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число. | И҆ даны̀ бы́ша коемꙋ́ждо и҆́хъ ри̑зы бѣлы̑, и҆ рѣче́но бы́сть и҆̀мъ, да почі́ютъ є҆щѐ вре́мѧ ма́ло, до́ндеже сконча́ютсѧ и҆ клевре́ти и҆́хъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ, и҆мꙋ́щїи и҆збїе́ни бы́ти, ꙗ҆́коже и҆ ті́и. |
|
12
|
12
|
| І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров. | И҆ ви́дѣхъ, є҆гда̀ ѿве́рзе шестꙋ́ю печа́ть, и҆ сѐ, бы́сть трꙋ́съ ве́лїй, и҆ со́лнце мра́чно бы́сть ꙗ҆́кѡ вре́тище вла́сѧно, и҆ лꙋна̀ бы́сть ꙗ҆́кѡ кро́вь: |
|
13
|
13
|
| І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої. | и҆ ѕвѣ́зды небє́сныѧ падо́ша на зе́млю, ꙗ҆́коже смоко́вница ѿмета́етъ пꙋ́пы своѧ̑, ѿ вѣ́тра вели́ка дви́жима: |
|
14
|
14
|
| І небо зникло, згорнувшись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. | и҆ не́бо ѿлꙋчи́сѧ ꙗ҆́кѡ сви́токъ свива́емо, и҆ всѧ́ка гора̀ и҆ ѻ҆́стровъ ѿ мѣ́стъ свои́хъ дви́гнꙋшасѧ: |
|
15
|
15
|
| І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір, | и҆ ца́рїе зе́мстїи и҆ вельмѡ́жи, и҆ бога́тїи и҆ ты́сѧщницы и҆ си́льнїи, и҆ всѧ́къ ра́бъ и҆ всѧ́къ свобо́дь скры́шасѧ въ пеще́рахъ и҆ ка́менїи го́рстѣмъ, |
|
16
|
16
|
| і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; | и҆ глаго́лаша гора́мъ и҆ ка́менїю: пади́те на ны̀ и҆ покры́йте ны̀ ѿ лица̀ сѣдѧ́щагѡ на прⷭ҇то́лѣ и҆ ѿ гнѣ́ва а҆́гнча: |
|
17
|
17
|
| бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти? | ꙗ҆́кѡ прїи́де де́нь вели́кїй гнѣ́ва є҆гѡ̀, и҆ кто̀ мо́жетъ ста́ти; |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.