Pал0мъ o7ѕ
|
Псалом 76
|
1
|
1
|
Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ ґсaфу, о7ѕ7. | В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Аса́фу, 76. |
2
|
2
|
Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ къ бGу, и3 внsтъ ми2. | Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м к Бо́гу, і внят мі. |
3
|
3
|
Въ дeнь ск0рби моеS бGа взыскaхъ рукaма мои1ма, н0щію пред8 ни1мъ, и3 не прельщeнъ бhхъ: tвeржесz ўтёшитисz душA моS. | В день ско́рби моєя́ Бо́га взиска́х рука́ма мої́ма, но́щію пред Ним, і не прельще́н бих; отве́ржеся уті́шитися душа́ моя́. |
4
|
4
|
Помzнyхъ бGа и3 возвесели1хсz, поглумлsхсz [размышлsхъ], и3 малодyшствоваше дyхъ м0й. | Пом'яну́х Бо́га і возвесели́хся, поглумля́хся [размишля́х], і малоду́шствоваше дух мой. |
5
|
5
|
Предвари1стэ стражбы6 џчи мои2: смzт0хсz и3 не глаг0лахъ. | Предвари́сті стражби́ о́чі мої́; см'ято́хся і не глаго́лах. |
6
|
6
|
Помhслихъ дни6 пє1рвыz, и3 лBта вBчнаz помzнyхъ, и3 поучaхсz: | Поми́слих дні пе́рвия, і лі́та ві́чная пом'яну́х, і поуча́хся; |
7
|
7
|
н0щію сeрдцемъ мои1мъ глумлsхсz, и3 тужaше [размышлsхъ, и3 и3спhтоваше] дyхъ м0й: | но́щію се́рдцем мої́м глумля́хся, і тужа́ше [размишля́х, і іспи́товаше] дух мой; |
8
|
8
|
є3дA во вёки tри1нетъ гDь и3 не приложи1тъ бlговоли1ти пaки; | єда́ во ві́ки отри́неть Госпо́дь і не приложи́ть благоволи́ти па́ки? |
9
|
9
|
и3ли2 до концA млcть свою2 tсэчeтъ, скончA гlг0лъ t р0да въ р0дъ; | іли́ до конця́ ми́лость Свою́ отсіче́ть, сконча́ глаго́л от ро́да в род? |
10
|
10
|
є3дA забyдетъ ўщeдрити бGъ; и3ли2 ўдержи1тъ во гнёвэ своeмъ щедрHты сво‰; | єда́ забу́деть уще́дрити Бог? Іли́ удержи́ть во гні́ві Своє́м щедро́ти Своя́? |
11
|
11
|
И# рёхъ: нн7э начaхъ, сіS и3змёна десни1цы вhшнzгw. | І ріх: ни́ні нача́х, сія́ ізмі́на десни́ці Ви́шняго. |
12
|
12
|
Помzнyхъ дэлA гDнz: ћкw помzнY t начaла чудесA тво‰, | Пом'яну́х діла́ Госпо́дня; я́ко пом'яну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́, |
13
|
13
|
и3 поучyсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 въ начинaніихъ твои1хъ поглумлю1сz [размышлsти бyду]. | і поучу́ся во всіх ді́ліх Твої́х, і в начина́ніїх Твої́х поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду]. |
14
|
14
|
Б9е, во с™ёмъ пyть тв0й: кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ; | Бо́же, во святі́м путь Твой; кто Бог ве́лій, я́ко Бог наш? |
15
|
15
|
Ты2 є3си2 бGъ творsй чудесA: сказaлъ є3си2 въ лю1дехъ си1лу твою2, | Ти єси́ Бог творя́й чудеса́; сказа́л єси́ в лю́дех си́лу Твою́, |
16
|
16
|
и3збaвилъ є3си2 мhшцею твоeю лю1ди тво‰, сhны ї†кwвли и3 їHсифwвы. | ізба́вил єси́ ми́шцею Твоє́ю лю́ди Твоя́, си́ни Іа́ковлі і Іо́сифови. |
17
|
17
|
Ви1дэша тS в0ды, б9е, ви1дэша тS в0ды и3 ўбоsшасz: смzт0шасz бє1здны. | Ви́діша Тя во́ди, Бо́же, ви́діша Тя во́ди і убоя́шася; см'ято́шася бе́здни. |
18
|
18
|
Мн0жество шyма в0дъ: глaсъ дaша w4блацы, и4бо стрёлы тво‰ прех0дzтъ. | Мно́жество шу́ма вод; глас да́ша о́блаці, і́бо стрі́ли Твоя́ прехо́дять. |
19
|
19
|
Глaсъ гр0ма твоегw2 въ колеси2, њсвэти1ша мHлніz тво‰ вселeнную: подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS. | Глас гро́ма Твоєго́ в колесі́, освіти́ша мо́лнія Твоя́ вселе́нную; подви́жеся і тре́петна бисть земля́. |
20
|
20
|
Въ м0ри путіE твои2, и3 стєзи2 тво‰ въ водaхъ мн0гихъ, и3 слэды2 твои2 не познaютсz. | В мо́рі путіє́ Твої́, і стезі́ Твоя́ в вода́х мно́гих, і сліди́ Твої́ не позна́ються. |
21
|
21
|
Настaвилъ є3си2 ћкw џвцы лю1ди тво‰ рук0ю мwmсeовою и3 ґарHнею. | Наста́вил єси́, я́ко о́вці, лю́ди Твоя́ руко́ю Моїсе́йовою і Ааро́нею. |
1001
|
1001
|
Слaва: | Сла́ва: |