Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 12
Главa в7i
1
1
І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві. И# сjи пріид0ша ко давjду въ сікелaгъ, є3гдA є3щE њбдержи1мь бsше t лицA саyла сhна кjсова: и3 сjи t си1льныхъ помогaюще во брaни,
2
2
Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, — з братів Саула, від Веніаміна; напрzзaюще лyкъ деснhми и3 шyими рукaми, и3 прaщницы кaменемъ и3 стрэлaми, t брaтій саyловыхъ t (колёна) веніамjна:
3
3
головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа; кнsзь ґхіeзеръ, и3 їwaсъ сhнъ самaа гаваfjта, и3 їезіи1лъ, и3 фали1fъ, сhнове зам0fwвы, и3 варахjа, и3 їиyа ґнаfwfjтинъ,
4
4
Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери. и3 самаjа гаваwнjтинъ, си1льный посредЁ три1десzтихъ и3 над8 три1десzтію, и3 їеремjа, и3 їезекjиль, и3 їwаннaнъ, и3 їwзавafъ гадараfjтинъ,
5
5
Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин; є3ліwзjй, и3 їерімyfъ, и3 ваалjа, и3 самарjа, и3 сафатjа ґрyфінъ,
6
6
Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни; є3лкaна, и3 їесjа, и3 їеліи1лъ, и3 їезаaръ, и3 їесваaмъ, корjтzне,
7
7
й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора. и3 їwилA, и3 завадjа, сhнове їеро†мли, и3 и5же t гедHра.
8
8
І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові — обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах. И# t гаддJ прибэг0ша къ давjду, (є3гдA таsшесz) въ пустhни, мyжіе крёпцы и3 бойцы2 нар0чити, держaщіи щиты2 и3 к0піz: ли1ца же и4хъ ћкw ли1ца львHва, и3 легцы2 ћкw сє1рны на горaхъ ск0ростію:
9
9
Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав, ґзeръ въ пeрвыхъ, ґвдjа вторhй, ґліaдъ трeтій,
10
10
четвертий Мишманна, п’ятий Єремія, масмaнъ четвeртый, їеремjа пsтый,
11
11
шостий Афай, сьомий Елиел, їеffjа шестhй, є3ліи1лъ седмhй,
12
12
восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад, їwанaнъ nсмhй, є3льзавeль девsтый,
13
13
десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. їеремjа десsтый, махавенaй первыйнaдесzть.
14
14
Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею. Сjи t сынHвъ гaдовыхъ кн‰зи в0инстіи, є3ди1нъ над8 ст0мъ мaлый, вели1кій же над8 тhсzщею:
15
15
Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід. сjи и5же преид0ша їoрдaнъ мцcа пeрвагw: и3 сeй нап0лненъ во всёхъ брeзэхъ свои1хъ: и3 и3згнaша всёхъ, и5же живsху въ ю3д0лэхъ t востHкъ дaже до з†падъ.
16
16
Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида. Пріид0ша же t сынHвъ веніамjнихъ и3 їyдиныхъ на п0мощь давjду.
17
17
Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить. И# и3зhде давjдъ во срётеніе и5мъ и3 речE и5мъ: ѓще ми1рнw пріид0стэ ко мнЁ, да бyдетъ сeрдце моE тaкожде къ вaмъ: ѓще же предaти мS супостaтwмъ мои6мъ не во и4стинэ руки2, да ви1дитъ бGъ nтє1цъ нaшихъ и3 сyдитъ.
18
18
І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська. И# њблечE д¦ъ ґмасjю кнsзz над8 три1десzтію, и3 речE: и3ди2, давjда сhне їессeевъ, и3 лю1діе твои2: ми1ръ, ми1ръ тебЁ, и3 ми1ръ пом0щникwмъ твои6мъ, ћкw тебЁ помогaетъ бGъ тв0й. И# воспріsтъ и5хъ давjдъ и3 постaви и5хъ кнzзeй си1лъ.
19
19
І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула. И# t манассjи прибэг0ша къ давjду, є3гдA и3дsху и3ноплемє1нницы на саyла на брaнь, и3 не пом0же и5мъ давjдъ, ћкw совётъ бhти ў воев0дъ и3ноплемeнничихъ, глаг0лющихъ: съ главaми мужeй си1хъ њбрати1тсz ко господи1ну своемY саyлу.
20
20
Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян. И# є3гдA и3дsше давjдъ въ сікелaгъ, прибэг0ша къ немY t манассjи є3днaй и3 їwзавafъ, и3 їавни1лъ и3 міхаи1лъ и3 їwсафafъ и3 є3ліY и3 салаfjй, кн‰зи над8 тhсzщами ў манассjи:
21
21
І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську. сjи дaша п0мощь давjду на п0лчище геддyрwвъ, вси1 бо крёпцы си1лою: и3 бёша крёпцы нач†лницы въ в0инствэ си1лою.
22
22
Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже. ЗанE на всsкъ дeнь прихождaху къ давjду на п0мощь є3мY, въ си1лу вели1ку, ѓки си1ла б9іz.
23
23
Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім: И# сі‰ и3менA кнzзeй в0инства, и5же пріид0ша ко давjду въ хеврHнъ, да возвратsтъ цaрство саyлово къ немY по словеси2 гDню:
24
24
синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни; сhнове ї{дины носsщіи щиты2 и3 к0піz шeсть тhсzщъ и3 џсмь сHтъ, крёпцы ко њполчeнію:
25
25
із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто; t сынHвъ сmмеHнихъ, крёпцы си1лою на њполчeніе сeдмь тhсzщъ и3 сто2:
26
26
із синів Левіїних чотири тисячі шістсот; t сынHвъ леvjиныхъ четhри тhсzщы и3 шeсть сHтъ:
27
27
й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот; и3 їHдда кнsзь t колёна ґарHнz, и3 съ ни1мъ три2 тhсzщы и3 сeдмь сHтъ:
28
28
і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники; и3 садHкъ, џтрокъ крёпкій си1лою, и3 д0му nтцA є3гw2 кн‰зи двaдесzть двA:
29
29
із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, — але ще багато хто з них тримався дому Саулового; t сынHвъ же веніамjнихъ брaтій саyловыхъ три2 тhсzщы, и3 є3щE б0лшаz чaсть и4хъ наблюдaше стражбY д0му саyлz:
30
30
із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх; и3 t сынHвъ є3фрeмлихъ двaдесzть тhсzщъ и3 џсмь сHтъ крёпцы си1лою, мyжіе и3мени1тіи по домHмъ nтeчествъ и4хъ:
31
31
з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида; и3 t полуплeмене манассjина nсмьнaдесzть тhсzщъ, и3 и5же нарек0шасz и4менемъ, да постaвzтъ царeмъ давjда:
32
32
із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, що́ коли належало робити Ізраїлю, — їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх; t сынHвъ їссахaровыхъ мyжіе ўчeни, и5же познавaху временA разсуждeнію, что2 сотвори1ти и4мать ї}ль, въ нач†ла и4хъ двёсти, и3 вс‰ брaтіz и4хъ съ ни1ми:
33
33
з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних; и3 t завулHна и3сходsщіи ко њполчeнію брaни, со всsкими nр{жіи брaнными, пzтьдесsтъ тhсzщъ, въ п0мощь давjду не съ прaздными рукaми:
34
34
з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами; и3 t нефfалjма кнzзeй тhсzща, и3 съ ни1ми въ щитaхъ и3 съ к0піzми три1десzть и3 сeдмь тhсzщъ:
35
35
з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот; и3 t сынHвъ дaновыхъ њполчaющіисz на брaнь двaдесzть џсмь тhсzщъ и3 шeсть сHтъ:
36
36
від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч; и3 t ґси1ра и3сходsщіи помощи2 въ брaни четhредесzть тhсzщъ:
37
37
з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю. и3 со џныz страны2 їoрдaна t сынHвъ руви1мовыхъ и3 t гaдовыхъ и3 t полуплeмене манассjина во всeмъ nрyжіи брaннэмъ сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ.
38
38
Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида. Вси2 сjи мyжіе брaнніи ўпрaвлени ко њполчeнію сeрдцемъ ми1рнымъ: и3 пріид0ша въ хеврHнъ, да постaвzтъ царS давjда над8 всёмъ ї}лемъ: и3 пр0чіи t ї}лz є3ди1но сeрдце бsху, да цaрь бyдетъ давjдъ.
39
39
І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них; Бhша же тY съ давjдовъ три2 дни6, kдyще и3 пію1ще, ўгот0ваша бо и5мъ брaтіz и4хъ.
40
40
та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля. И# и5же бли1з8 и4хъ бsху дaже до їссахaра и3 завулHна и3 нефfалjма, приношaху и5мъ на nслёхъ и3 велблю1дэхъ, и3 мскaхъ и3 волёхъ пи1щу, мукY, перев‰сла см0квей и3 гр0здіе сух0е, віно2 и3 є3лeй, и3 волы2 и3 nвны2 во мн0жествэ, рaдость бо бhсть во ї}ли.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.