Глава 2
1
Так говорить Господь: Я вивів народ цей з рабства, дав їм повеління через рабів Моїх, пророків, яких вони не захотіли слухати, але відкинули Мої поради.
2
Мати, яка народила їх, говорить їм: «ідіть, діти; бо я вдова і залишена.
3
Я виховала вас з радістю, і відпустила з плачем і гіркотою, бо ви згрішили перед Господом Богом вашим, і зробили зле перед Ним.
4
Нині ж що зроблю для вас? Я вдова і залишена: йдіть, діти, і просіть у Господа милости».
5
Тебе, Отче, прикликаю за свідка на матір синів, які не захотіли зберігати завіту мого.
6
Віддай їх на посоромлення і матір їхню — на розкрадання, щоб не було роду їхнього.
7
Нехай розсіються імена їхні по народах і згладяться на землі, бо вони знехтували завіт мій.
8
Горе тобі, Ассуре, що ховаєш у себе нечестивих! Роде лукавий! згадай, що Я зробив Содому і Гоморрі.
9
Земля їх лежить у смоляних брилах і пагорбах попелу. Так учиню Я з тими, які Мене не слухалися, — говорить Господь Вседержитель.
10
Так говорить Господь до Ездри: звісти народу Моєму, що Я дам їм царство Єрусалимське, яке обіцяв Ізраїлю,
11
і прийму славу від них і дам їм оселі вічні, які приготував для них.
12
Дерево життя буде для них мастю запашною; не будуть зморювані працею і не знеможуть.
13
Ідіть і одержіть; просіть собі днів малих, щоб вони не забарилися. Уже готове для вас царство: пильнуйте.
14
Свідчіть, небо і земля, бо Я стер зле і створив добре. Живу Я! — говорить Господь.
15
Мати! обійми синів твоїх, виховуй їх з радістю; як голубка, зміцнюй ноги їхні, бо Я обрав тебе, — говорить Господь.
16
І воскрешу мертвих на місцях їхніх і з гробів виведу їх, бо Я пізнав ім’я Моє в Ізраїлі.
17
Не бійся, мати синів, бо Я обрав тебе, — говорить Господь.
18
Я пошлю на допомогу тобі рабів Моїх Ісаю та Єремію, за порадою яких Я освятив і приготував тобі дванадцять дерев, обтяжених різними плодами,
19
і стільки ж джерел, які течуть молоком і медом, і сім гір найбільших, які вирощують троянду і лілею, через які сповню радістю синів твоїх.
20
Виправдай удову, дай суд бідному, допоможи убогому, захисти сироту, одягни нагого,
21
про розслабленого і немічного потурбуйся, з кульгавого не смійся, безрукого захисти, і сліпого приведи до бачення світла Мого,
22
старця і юнака у стінах твоїх збережи,
23
мертвих, де знайдеш, засвідчивши, віддай гробу, і Я дам тобі перше місце у Моєму воскресінні.
24
Відпочивай і упокоюйся, народе Мій, бо прийде спокій твій.
25
Годуй синів твоїх, добра годувальнице, зміцнюй ноги їхні.
26
З рабів, яких Я дав тобі, ніхто нехай не загине, бо Я стягну їх від тебе.
27
Не слабшай. Коли прийде день печалі і тісноти, інші будуть плакати і журитися, а ти будеш весела і в достатку.
28
Язичники будуть заздрити тобі, але нічого проти тебе зробити не зможуть, — говорить Господь.
29
Руки Мої покриють тебе, щоб сини твої не бачили геєни.
30
Утішайся, мати, з синами твоїми, бо Я спасу тебе.
31
Пам’ятай про синів твоїх, що спочивають. Я виведу їх з країв землі й учиню їм милість, бо Я милостивий, — говорить Господь Вседержитель.
32
Обійми дітей твоїх, доки Я прийду і зроблю їм милість; бо джерела Мої повні і благодать Моя не зменшиться.
33
Я, Ездра, одержав на горі Орив повеління від Господа йти до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони відкинули мене і знехтували заповідь Господню.
34
Тому вам говорю, язичники, що можете чути і розуміти: чекайте на Пастиря вашого, Він дасть вам мир вічний, бо близько Той, Який прийде на скінчення віку.
35
Будьте готові до воздаяння царства, бо світло невечірнє засяє вам на вічні часи.
36
Уникайте тіні віку цього; прийміть солодкість слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого.
37
Ввірений дар прийміть, і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто прикликав вас у небесне царство.
38
Встаньте і стійте, і дивіться, яка кількість знаменованих на вечері Господній,
39
які, переселившись від тіні віку цього, одержали від Господа світлий одяг.
40
Прийми число твоє, Сионе, і прийми твоїх, одягнених у біле вбрання, які виконали закон Господній.
41
Число бажаних синів твоїх повне. Проси державу Господа, щоб освятився народ твій, покликаний від початку.
42
Я, Ездра, бачив на горі Сионській сонм великий, якого не міг перелічити, і всі вони піснями прославляли Господа.
43
Посеред них був юнак величний, що перевершував усіх їх, і покладав вінці на голову кожного з них і тим ще більше підносився; я вражений був здивуванням.
44
Тоді я запитав ангела: хто ці, господарю мій?
45
Він у відповідь мені сказав: це ті, які склали смертний одяг і одяглися у безсмертний і сповідали ім’я Боже; вони тепер увінчуються і приймають переможні пальми.
46
Я запитав: а хто цей юнак, який покладає на них вінці і вручає їм пальми?
47
Він відповів мені: Сам Син Божий, Якого вони прославляли у віці цьому. І я почав славити їх, які мужньо стояли за ім’я Господнє.
48
Тоді ангел сказав мені: йди і звісти народу моєму, які бачив ти дивні діла Господа Бога.
