Глава 11
1
Почули апостоли та браття, які були в Юдеї, що і язичники прийняли слово Боже.
2
І коли Петро прийшов до Єрусалима, обрізані дорікали йому,
3
кажучи: «Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними».
4
Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:
5
«У місті Іоппії я молився, і в жахові бачив видіння: сходив якийсь сосуд, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене.
6
Я подивився на нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.
7
І почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж».
8
Я ж сказав: «Hі, Господи, ніщо погане або нечисте ніколи не входило в мої уста».
9
І відповів мені вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим».
10
Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
11
І ось у ту саму мить три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був.
12
Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.
13
Він розповів нам, як він бачив у своєму домі ангела святого, який став і сказав йому: «Пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром;
14
він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій».
15
Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку.
16
Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: «Іоан хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим».
17
Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я, щоб міг заборонити Богові?»
18
Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: «Видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя».
19
Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру і Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв.
20
Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса.
21
І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.
22
Дійшла чутка про це до церкви Єрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антиохії.
23
Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і умовляв усіх триматися Господа щирим серцем;
24
бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа.
25
Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антиохії.
26
Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу; і ученики в Антиохії вперше почали зватися християнами.
27
У ті дні прийшли з Єрусалима до Антиохії пророки.
28
І один з них, на ім’я Агав, уставши, провістив Духом, що по всьому світу буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія.
29
Тоді ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, які живуть у Юдеї,
30
що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.
