Глава 12
1
У той час цар Ірод підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло,
2
і мечем убив Якова, брата Іоанового.
3
А побачивши, що це подобається юдеям, після того взяв і Петра, — тоді були дні опрісноків, —
4
і, схопивши його, посадив у в’язницю; і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.
5
Отже, Петра стерегли у в’язниці, а тим часом церква ревно молилася за нього Богові.
6
Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла в’язницю.
7
І ось постав ангел Господній, і світло осяяло в’язницю, і, штовхнувши в бік Петра, він розбудив його і сказав: «Встань швидше». І впали ланцюги з його рук.
8
І сказав йому ангел: «Підпережись і взуйся». Він зробив так. Потім говорить йому: «Вдягни одяг твій та йди за мною».
9
Петро вийшов і попрямував за ним, не знаючи, що роблене ангелом було в дійсності, а думав, що бачить видіння.
10
Пройшовши першу і другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, що вела до міста, яка сама собою відчинилася їм: вони вийшли і пройшли одну вулицю, і раптом ангела не стало з ним.
11
Тоді Петро, опам’ятавшись, сказав: «Тепер я бачу воістину, що Господь послав ангела Свого і звільнив мене від руки Іродової та від усього, чого чекав народ юдейський».
12
І, роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Іоана, званого Марком, де багато людей зібралися і молилися.
13
Коли ж Петро постукав біля воріт, то вийшла послухати служниця на ім’я Рода
14
і, впізнавши голос Петра, з радости не відчинила воріт, а, вбігши, сказала, що Петро стоїть біля воріт.
15
А ті казали їй: «Чи при своєму ти розумі?» Але вона твердила, що так і є. Вони ж говорили: «Це ангел його».
16
А Петро і далі стукав. Коли ж відчинили, то побачили його і вжахнулися.
17
Він же, давши знак рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і сказав: «Сповістіть про це Якова і братію». Потім, вийшовши, пішов у інше місце.
18
Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога: що сталося з Петром.
19
Ірод же, пошукавши його і не знайшовши, судив сторожів і звелів стратити їх. Потім він відбув з Юдеї до Кесарії і там залишався.
20
Ірод був розгніваний на тирян і сидонян; вони ж, змовившись, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, постельника царського, просили миру, бо їхня країна живилася від його царства.
21
Призначеного дня Ірод, одягнувшись у царський одяг, сів на підвищенні і говорив до них;
22
а народ вигукував: «Це голос Бога, а не людини».
23
Та раптом ангел Господній уразив його за те, що він не віддав слави Боговi; і, з’їдений червою, помер.
24
Слово ж Боже росло і поширювалось.
25
А Варнава та Савл, виконавши доручення, повернулися з Єрусалима до Антиохії, взявши з собою Іоана, прозваного Марком.
