Глава 9
1
А Савл, ще дихаючи погрозами та вбивством на учеників Господа, прийшов до первосвященика
2
і випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб, кого знайде з послідовників цього вчення, чоловіків та жінок, зв’язавши, приводити до Єрусалима.
3
Коли ж він ішов і наближався до Дамаска, враз осяяло його світло з неба.
4
Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: «Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?»
5
Він сказав: «Хто Ти, Господи?» Господь же каже: «Я — Ісус, Якого ти гониш. Тяжко тобі йти проти рожна».
6
Він із трепетом і жахом сказав: «Господи, що повелиш мені робити?» І Господь сказав йому: «Встань і йди до міста; і сказано буде тобі, що тобі треба робити».
7
Люди ж, які йшли за ним, стояли здивовані, бо чули голос, а нікого не бачили.
8
Савл підвівся із землі і відкритими очима своїми нікого не бачив. І повели його, взявши за руку, і привели в Дамаск.
9
І три дні він не бачив, і не їв, і не пив.
10
У Дамаску був один ученик на ім’я Ананія; і Господь у видінні сказав йому: «Ананіє!» Він сказав: «Я, Господи!»
11
Господь же сказав йому: «Встань і піди на вулицю, що зветься Прямою, і спитай в Юдиному домі тарсянина на ім’я Савл; він зараз молиться,
12
і бачив у видінні мужа, на ім’я Ананія, який прийшов до нього і поклав на нього руку, щоб він прозрів».
13
Ананія відповів: «Господи, я чув від багатьох про цього чоловіка, скільки зла заподіяв він святим Твоїм у Єрусалимi;
14
і тут має від первосвящеників владу зв’язати всіх, хто призиває ім’я Твоє».
15
Господь же сказав йому: «Іди, бо він є Мій обраний сосуд, щоб пронести ім’я Моє перед народами‚ і царями, і синами Ізраїлевими.
16
І Я покажу йому, скільки він має постраждати за ім’я Моє».
17
Ананія пішов і увійшов у дім і, поклавши на нього руки, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав мене, щоб ти прозрів і сповнився Святого Духа».
18
І вмить немовби луска відпала з очей його, і враз він прозрів; і, вставши, охрестився
19
і‚ прийнявши їжу‚ укріпився. І Савл кілька днів пробув з учениками у Дамаску.
20
І відразу став проповідувати в синагогах про Ісуса, що Він є Син Божий.
21
І всі, хто чув, дивувалися і говорили: «Хіба це не той самий, який гнав у Єрусалимі тих, які призивали ім’я це? Та й сюди чи для того прийшов, щоб зв’язувати їх і приводити до первосвящеників?»
22
А Савл усе більше і більше зміцнювався і бунтував юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Той є Христос.
23
Коли ж минуло багато часу, юдеї змовились убити його.
24
Але Савл довідався про їхній намір. Вони ж день і ніч вартували біля воріт, щоб убити його.
25
Та ученики, узявши його, вночі спустили в корзині по стіні.
26
Савл прибув до Єрусалима і намагався приєднатися до учеників; але всі боялися його, не вірячи, що він ученик.
27
Варнава ж узяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він дорогою побачив Господа, і що говорив йому Господь, і як він у Дамаску сміливо проповідував в ім’я Ісусове.
28
І перебував він з ними в Єрусалимі, входив і виходив, і сміливо проповідував в ім’я Господа Ісуса.
29
Говорив також і сперечався з елліністами; а вони намірялися вбити його.
30
Брати, довідавшись про це, відправили його до Кесарії і перепровадили до Тарса.
31
Церкви ж по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мали спокій, навчаючись та перебуваючи в страху Господньому; і, втішенням Святого Духа, примножувались.
32
Трапилося, що Петро, коли обходив усіх, прийшов і до святих, які жили в Лідді.
33
Там знайшов він одного чоловіка на ім’я Еней, який уже вісім років лежав на постелі і був розслаблений.
34
Петро сказав йому: «Енею! Зціляє тебе Ісус Христос; встань з постелі твоєї». І він зараз же встав.
35
І бачили його всі жителі в Лідді і Сароні, які навернулися до Господа.
36
У Іоппії ж була одна учениця на ім’я Тавифа, що значить «сарна»; вона була сповнена добрих діл і творила багато милостині.
37
Сталося ж у ті дні, що вона занедужала й померла. Її обмили і поклали у світлиці.
38
Лідда ж була поблизу Іоппії, тому ученики, почувши, що Петро перебуває там, послали до нього двох чоловік просити, щоб він не забарився прийти до них.
39
Петро, вставши, пішов з ними; і коли він прийшов, завели його у світлицю, і всі вдови із слізьми стали перед ним і показували сорочки та плаття, що їх робила Сарна, живучи з ними.
40
Петро вислав усіх і, ставши на коліна, помолився, і, звернувшись до тіла, сказав: «Тавифо, встань». І вона відкрила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
41
Він подав їй руку, підвів її і, покликавши святих і вдовиць, поставив її перед ними живою.
42
Це стало відомим по всій Іоппії, і багато хто увірував у Господа.
43
І чимало днів пробув він у Іоппії в якогось Симона, кожум’яки.
