|
Глава 10
|
Chapter 10
|
|
1
|
1
|
|
Мертві мухи псують і роблять смердючою запашну масть мироварника: те саме робить невелика глупота шанованої людини з її мудрістю і честю.
|
Pestilent flies will corrupt a preparation of sweet ointment: and a little wisdom is more precious than great glory of folly.
|
|
2
|
2
|
|
Серце мудрого — на праву сторону, а серце нерозумного — на ліву.
|
A wise man's heart is at his right hand; but a fool's heart at his left.
|
|
3
|
3
|
|
Якою б дорогою не йшов нерозумний, у нього завжди бракує глузду, і всякому він висловить, що він нерозумний.
|
Yea, and whenever a fool walks by the way, his heart will fail him, and all that he thinks of is folly.
|
|
4
|
4
|
|
Якщо гнів начальника запалає на тебе, то не залишай місця твого; тому що покірливість покриває і великі провини.
|
If the spirit of the ruler rise up against thee, leave not thy place; for soothing will put an end to great offences.
|
|
5
|
5
|
|
Є зло, яке бачив я під сонцем, це — ніби погрішність, яка йде від володаря:
|
There is an evil which I have seen under the sun, wherein an error has proceeded from the ruler.
|
|
6
|
6
|
|
невігластво ставиться на велику висоту, а багаті сидять низько.
|
The fool has been set in very high places, while rich men would sit in a low one.
|
|
7
|
7
|
|
Бачив я рабів на конях, а князів, які ходять, подібно до рабів, пішки.
|
I have seen servants upon horses, and princes walking as servants on the earth.
|
|
8
|
8
|
|
Хто копає яму, той упаде у неї, і хто руйнує огорожу, того вжалить змій.
|
He that digs a pit shall fall into it; and him that breaks down a hedge a serpent shall bite.
|
|
9
|
9
|
|
Хто пересуває камені, той може надсадити себе, і хто коле дрова, той може піддати себе небезпеці від них.
|
He that removes stones shall be troubled thereby; he that cleaves wood shall be endangered thereby.
|
|
10
|
10
|
|
Якщо затупиться сокира, і якщо лезо її не буде загострене, то потрібно буде напружувати сили; мудрість уміє це виправити.
|
If the axe-head should fall off, then the man troubles his countenance, and he must put forth more strength: and in that case skill is of no advantage to a man.
|
|
11
|
11
|
|
Якщо змій ужалить без заговорювання, то не кращий за нього і злоязичний.
|
If a serpent bite when there is no charmer's whisper, then there is no advantage to the charmer.
|
|
12
|
12
|
|
Слова з уст мудрого — благодать, а вуста нерозумного гублять його ж:
|
The words of a wise mouth are gracious: but the lips of a fool will swallow him up.
|
|
13
|
13
|
|
початок слів з уст його — глупота, а кінець промови з уст його — безумство.
|
The beginning of the words of his mouth is folly: and the end of his talk mischievous madness.
|
|
14
|
14
|
|
Нерозумний наговорює багато, хоч людина не знає, що буде, і хто скаже йому, що буде після нього?
|
A fool moreover multiplies words: man knows not what has been, nor what will be: who shall tell him what will come after him?
|
|
15
|
15
|
|
Труд нерозумного стомлює його, тому що не знає навіть дороги у місто.
|
The labour of fools will afflict them, as that of one who knows not to go to the city.
|
|
16
|
16
|
|
Горе тобі, земле, коли цар твій отрок, і коли князі твої їдять рано!
|
Woe to thee, O city, whose king is young, and thy princes eat in the morning!
|
|
17
|
17
|
|
Благо тобі, земле, коли цар у тебе зі шляхетного роду, і князі твої їдять вчасно, для підкріплення, а не для пересичення!
|
Blessed art thou, O land, whose king is a son of nobles, and whose princes shall eat seasonably, for strength, and shall not be ashamed.
|
|
18
|
18
|
|
Від лінощів обвисне стеля, і коли опустяться руки, то протече дім.
|
By slothful neglect a building will be brought low: and by idleness of the hands the house will fall to pieces.
|
|
19
|
19
|
|
Бенкети влаштовуються для задоволення, і вино веселить життя; а за усе відповідає срібло.
|
Men prepare bread for laughter, and wine and oil that the living should rejoice: but to money all things will humbly yield obedience.
|
|
20
|
20
|
|
Навіть і в думках твоїх не лихослов царя, і у спальній кімнаті твоїй не лихослов багатого; тому що птах небесний може перенести слово твоє, і крилатий — переказати промову твою.
|
Even in thy conscience, curse not the king; and curse not the rich in thy bedchamber: for a bird of the air shall carry thy voice, and that which has wings shall report thy speech.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.