1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені. | Бsше же нёкто t плeмене леvjина, и4же поS t дщeрей леvjиныхъ, и3 и3мsше ю5: |
|
2
|
2
|
| Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці; | и3 зачA во чрeвэ и3 роди2 мyжескій п0лъ. Ви1дэвше же є3го2 лёпа, крhша є3го2 три2 мцcы: |
|
3
|
3
|
| але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, поставила в очереті біля берега ріки, | и3 понeже не можaху є3го2 ктомY крhти, взS є3мY мaти є3гw2 ковчeжецъ си1товый и3 помaза и5 клeемъ и3 смол0ю, и3 вложи2 nтрочA въ него2, и3 положи2 є3го2 въ лучи1цэ при рэцЁ: |
|
4
|
4
|
| а сестра його стала здаля спостерігати, що з ним буде. | и3 наблюдaше сестрA є3гw2 и3здалeча, да ўвёдаетъ, что2 бyдетъ є3мY. |
|
5
|
5
|
| І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його. | Сни1де же дщeрь фараHнова и3змhтисz на рэкY, и3 рабы6ни є3S прохождaху при рэцЁ. И# ви1дэвши ковчeжецъ въ лучи1цэ, послaвши рабhню, взS и5. |
|
6
|
6
|
| Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей. | Tвeрзши же, ви1дитъ nтрочA плaчущеесz въ ковчeжцэ, и3 пощадЁ є5 дщeрь фараHнz, и3 речE: t дэтeй є3врeйскихъ сіE. |
|
7
|
7
|
| І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля? | И# речE сестрA є3гw2 дщeри фараHновэ: х0щеши ли, призовy ти женY корми1лицу t є3врє1й, и3 воздои1тъ ти2 nтрочA; |
|
8
|
8
|
| Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти. | И# речE є4й дщeрь фараHнова: и3ди2. Шeдши же nтрокови1ца, призвA мaтерь nтрочaте. |
|
9
|
9
|
| Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його. | Речe же къ нeй дщeрь фараHнова: соблюди1 ми nтрочA сіE и3 возд0й ми2 є5: ѓзъ же дaмъ ти2 мздY. Взs же nтрочA женA и3 доsше є5. |
|
10
|
10
|
| І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його. | Возмужaвшу же nтрочaти, введE є5 ко дщeри фараHновэ, и3 бhсть є4й въ сhна, и3 наречE и4мz є3мY мwmсeй, глаг0лющи: t воды2 взsхъ є3го2. |
|
11
|
11
|
| Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих]. | Бhсть же во дни6 мнHгіz w4ны, вели1къ бhвъ мwmсeй, и3зhде къ брaтіzмъ свои6мъ, сынHмъ ї}лєвымъ. Разумёвъ же болёзнь и4хъ, ви1дэ человёка є3гЂптzнина бію1ща нёкоего є3врeанина t брaтіи є3гw2 сынHвъ ї}левыхъ. |
|
12
|
12
|
| Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску. | Њбозрёвсz же сёмw и3 nвaмw, ни ког0же ви1дэ: и3 порази1въ є3гЂптzнина, скры2 є3го2 въ песцЁ. |
|
13
|
13
|
| І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого? | И#зшeдъ же во вторhй дeнь, ви1дэ двA м{жа є3врє1анина бію6щасz и3 глаг0ла њби1дzщему: чесw2 рaди ты2 біeши и4скреннzго; |
|
14
|
14
|
| А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу. | Џнъ же речE: кт0 тz постaви кнsзz и3 судію2 над8 нaми; є3дA ўби1ти мS ты2 х0щеши, и4мже w4бразомъ ўби1лъ є3си2 вчерA є3гЂптzнина; Ўбоsсz же мwmсeй и3 речE: ѓще си1це kвлeнъ бhсть глаг0лъ сeй; |
|
15
|
15
|
| І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя. | Ўслhша же фараHнъ глаг0лъ сeй и3 и3скaше ўби1ти мwmсeа. Tи1де же мwmсeй t лицA фараHнова и3 всели1сz въ земли2 мадіaмстэй: пришeдъ же въ зeмлю мадіaмскую сёде при клaдzзэ. |
|
16
|
16
|
| У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора]. | Свzщeннику же мадіaмскому бёша сeдмь дщeрей, пасyщихъ џвцы nтцA своегw2 їоf0ра: пришeдшz же чeрпаху, д0ндеже нап0лниша кwрhта, напои1ти џвцы nтцA своегw2 їоf0ра. |
|
17
|
17
|
| І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх. | Пришeдше же пaстыріе и3згнaша |. Востaвъ же мwmсeй и3збaви и5хъ, и3 наліS и5мъ и3 напои2 џвцы и4хъ. |
|
18
|
18
|
| І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав [їм]: чому ви так скоро прийшли сьогодні? | Пріид0ша же къ рагуи1лу nтцY своемY. Џнъ же речE и5мъ: что2 ћкw ўскори1сте пріити2 днeсь; |
|
19
|
19
|
| Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець [наших]. | Џныz же рек0ша: человёкъ є3гЂптzнинъ и3збaви нaсъ t пaстырей, и3 начeрпа нaмъ и3 напои2 џвцы нaшz. |
|
20
|
20
|
| Він сказав дочкам своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб. | Џнъ же речE дщeремъ свои6мъ: и3 гдё є3сть; и3 вскyю си1це њстaвисте человёка; призови1те u5бо є3го2, да ћстъ хлёбъ. |
|
21
|
21
|
| Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору. | Всели1сz же мwmсeй ў человёка: и3 дадE сепфHру дщeрь свою2 мwmсeю въ женY. |
|
22
|
22
|
| Вона [зачала і] народила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.] | Во чрeвэ же зачeнши женA роди2 сhна, и3 наречE мwmсeй и4мz є3мY гирсaмъ, глаг0лz: ћкw пришлeцъ є4смь въ земли2 чуждeй. Е#щe же зачeнши роди2 сhна вторaго, и3 наречE и4мz є3мY є3ліезeръ, глаг0лz: бGъ бо nтцA моегw2 пом0щникъ м0й и3 и3збaви мS и3з8 руки2 фараHновы. |
|
23
|
23
|
| Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога. | По днeхъ же мн0гихъ тёхъ, ќмре цaрь є3гЂпетскій, и3 возстенaша сhнове ї}лєвы t дёлъ и3 возопи1ша, и3 взhде в0пль и4хъ къ бGу t дёлъ. |
|
24
|
24
|
| І почув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом. | И# ўслhша бGъ стенaніе и4хъ: и3 помzнY бGъ завётъ св0й и4же ко ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, |
|
25
|
25
|
| І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог. | и3 призрЁ бGъ на сhны ї}лєвы, и3 познaнъ бhсть и4ми. |
