|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
І було до мене слово Господнє:
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
|
2
|
2
|
|
сину людський! проречи пророцтво на пророків Ізраїлевих, які пророкують, і скажи пророкам від власного серця: слухайте слово Господнє!
|
сы́не человѣ́чь, прорцы́ на проро́ки Ізра́илевы прорица́ющыя и рече́ши проро́комъ прорица́ющымъ от се́рдца своєго́, и прорцы́ и рече́ши къ ни́мъ: слы́шите сло́во Госпо́дне,
|
|
3
|
3
|
|
Так говорить Господь Бог: горе безумним пророкам, які водяться своїм духом і нічого не бачили!
|
сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: лю́тѣ прорица́ющымъ от се́рдца своєго́, ходя́щымъ вслѣ́дъ ду́ха своєго́, а отню́дъ не ви́дящымъ.
|
|
4
|
4
|
|
Пророки твої, Ізраїлю, як лисиці у руїнах.
|
Я́коже лиси́цы въ пусты́ни, [та́ко] проро́цы твои́ [бы́ша], Ізра́илю!
|
|
5
|
5
|
|
У проломи ви не входите і не обгороджуєте стіною дому Ізраїлевого, щоб твердо стояти у битві у день Господа.
|
Не ста́ша на тве́рди и собра́ша стада́ къ до́му Ізра́илеву: не воста́ша глаго́лющіи въ де́нь Госпо́день,
|
|
6
|
6
|
|
Вони бачать пусте і передвіщають неправду, говорячи: «Господь сказав»; а Господь не посилав їх; і дають надію, що слово збудеться.
|
ви́дящіи ло́жная и волхву́ющіи су́єтная, глаго́люще, та́ко глаго́летъ Госпо́дь, Госпо́дь же не посла́ и́хъ, и нача́ша возставля́ти сло́во.
|
|
7
|
7
|
|
Чи не пусте видіння бачили ви? і чи не облудне пророкування прорікаєте, говорячи: «Господь сказав», а Я не говорив?
|
Не ло́жноє ли у́бо видѣ́ніє ви́дѣсте и волхвова́нія су́єтная реко́сте? глаго́лете, рече́ Госпо́дь: а́зъ же не глаго́лахъ.
|
|
8
|
8
|
|
Тому так говорить Господь Бог: оскільки ви говорите пусте і бачите у видіннях неправду, за те ось Я — проти вас, говорить Господь Бог.
|
Сего́ ра́ди рцы́: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: поне́же словеса́ ва́ша лжи́ва и волхвова́нія ва́ша су́єтна, того́ ра́ди, се́, а́зъ на вы́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь,
|
|
9
|
9
|
|
І буде рука Моя проти цих пророків, які бачать пусте і передвіщають неправду; у раді народу Мого вони не будуть, і до списку дому Ізраїлевого не впишуться, і в землю Ізраїлеву не ввійдуть; і пізнаєте, що Я Господь Бог.
|
и простру́ ру́ку мою́ на проро́ки ви́дящыя лжу́ и провѣщава́ющыя су́єтная: въ наказа́ніи люді́й мои́хъ не бу́дутъ, и въ писа́ніи до́му Ізра́илева не впи́шутся, и въ зе́млю Ізра́илеву не вни́дутъ, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
|
10
|
10
|
|
За те, що вони вводять народ Мій в оману, говорячи: «мир», тоді як немає миру; і коли він будує стіну, вони обмазують її брудом,
|
Поне́же прельсти́ша люді́й мои́хъ, глаго́люще: ми́ръ, ми́ръ: и не бя́ше ми́ра: и се́й согражда́єтъ стѣ́ну, а они́ помазу́ютъ ю́, паде́тся.
|
|
11
|
11
|
|
скажи тим, хто обмазує стіну багном, що вона впаде. Піде злива, і ви, кам’яні градини, впадете, і бурхливий вітер розірве її.
|
Глаго́ли къ помазу́ющымъ ю́: паде́тся, и бу́детъ ту́ча потопля́ющая, и да́мъ ка́меніє стрѣ́льноє въ сву́зы и́хъ, и паду́тся, и вѣ́тръ воздви́жущь разме́щетъ, и разся́дется.
|
|
12
|
12
|
|
І ось, упаде стіна; тоді чи не скажуть вам: «де та обмазка, якою ви обмазували?»
|
И се́, паде́ся стѣна́, и не реку́тъ ли къ ва́мъ: гдѣ́ є́сть пома́заніє ва́ше, и́мже пома́засте?
|
|
13
|
13
|
|
Тому так говорить Господь Бог: Я пущу бурхливий вітер у гніві Моєму, і піде злива у люті Моїй, і камені граду в обуренні Моєму, для знищення.
|
Того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и наве́ргу бу́рю разоря́ющую со я́ростію, и ту́ча потопля́ющи гнѣ́вомъ мои́мъ бу́детъ, и ка́меніє стрѣ́льноє наведу́ я́ростію во сконча́ніє:
|
|
14
|
14
|
|
І зруйную стіну, яку ви обмазували багном, і повалю її на землю, і відкриється основа її, і впаде, і ви разом з нею загинете; і пізнаєте, що Я Господь.
|
и раскопа́ю стѣ́ну, ю́же пома́засте, и паде́тся, и положу́ ю́ на земли́, и откры́ются основа́нія єя́, и паде́тся, и сконча́єтеся со обличе́ніємъ и позна́єте, я́ко а́зъ Госпо́дь:
|
|
15
|
15
|
|
І виснажу лють Мою на стіні і на тих, хто обмазує її багном, і скажу вам: немає стіни, і немає тих, які обмазували її,
|
и сконча́ю я́рость мою́ на стѣнѣ́ и на помазу́ющихъ ю́, и паде́тъ. И реко́хъ къ ва́мъ: нѣ́сть стѣны́, ни помазу́ющихъ єя́,
|
|
16
|
16
|
|
пророків Ізраїлевих, які пророкували Єрусалиму і звіщали йому видіння миру, тоді як немає миру, — говорить Господь Бог.
|
проро́цы Ізра́илевы, прорица́ющіи на Ієрусали́мъ и ви́дящіи єму́ ми́ръ, и нѣ́сть ми́ра, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
|
17
|
17
|
|
Ти ж, сину людський, оберни лице твоє до дочок народу твого, які пророкують від власного свого серця, і виречи на них пророцтво,
|
И ты́, сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твоє́ на дще́ри люді́й твои́хъ, на прорица́ющыя от се́рдца своєго́, и прорцы́ на ни́хъ,
|
|
18
|
18
|
|
і скажи: так говорить Господь Бог: горе тим, що зшивають чаклунські мішечки під пахви і роблять покривала для голови усякого зросту, щоб уловлювати душі! Невже, уловлюючи душі народу Мого, ви спасете ваші душі?
|
и рече́ши: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: го́ре сшива́ющымъ возгла́війцы подъ вся́кій ла́коть руки́ и сотворя́ющымъ покрыва́ла надъ вся́кую главу́ вся́каго во́зраста, є́же разврати́ти ду́шы: ду́ши разврати́шася люді́й мои́хъ, и ду́шъ снабдѣва́ху:
|
|
19
|
19
|
|
І неславите Мене перед народом Моїм за жмені ячменю і за шматки хліба, умертвлюючи душі, які не повинні померти, і залишаючи життя душам, які не повинні жити, обманюючи народ, який слухає неправду.
|
и осквернавля́ху мя́ у люді́й мои́хъ, го́рсти ра́ди ячме́не и ра́ди укру́ха хлѣ́ба, є́же изби́ти ду́шы, и́мже не подоба́ше умре́ти, и оживи́ти ду́шы, и́мже не подоба́ше жи́ти, провѣща́юще лю́демъ мои́мъ, послу́шающымъ лжи́выхъ провѣща́ній.
|
|
20
|
20
|
|
Тому так говорить Господь Бог: ось, Я — на ваші чаклунські мішечки, якими ви там уловлюєте душі, щоб вони прилітали, і вирву їх з-під м’язів ваших, і випущу на волю душі, які ви уловлюєте, щоб прилітали до вас.
|
Сего́ ра́ди сія́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ на возгла́вія ва́ша, и́миже вы́ развраща́єте ду́шы та́мо: и отто́ргну я́ от мы́шцей ва́шихъ, и послю́ ду́шы, я́же вы́ развраща́сте ду́шы и́хъ на разсы́паніє,
|
|
21
|
21
|
|
І роздеру покривала ваші, і визволю народ Мій від рук ваших, і не будуть уже у ваших руках здобиччю, і пізнаєте, що Я Господь.
|
и растерза́ю покрыва́ла ва́ша, и отиму́ лю́ди моя́ от руки́ ва́шея, и ктому́ не бу́дутъ въ рука́хъ ва́шихъ на развраще́ніє, и позна́єте, я́ко а́зъ Госпо́дь:
|
|
22
|
22
|
|
За те, що ви неправдою засмучуєте серце праведника, яке Я не хотів засмучувати, і підтримуєте руки беззаконника, щоб він не навернувся від порочної путі своєї і не зберіг життя свого, —
|
поне́же развраща́сте се́рдце пра́веднаго непра́ведно, а́зъ же не развраща́хъ єго́, и укрѣпля́сте ру́цѣ беззако́ннику, є́же отню́дъ не обрати́тися єму́ от пути́ єго́ зла́го и жи́ву бы́ти єму́,
|
|
23
|
23
|
|
за це вже не будете мати пустих видінь і надалі не будете угадувати; і Я визволю народ Мій від рук ваших, і пізнаєте, що Я Господь.
|
сего́ ра́ди не у́зрите лжи́, и волхвова́нія ктому́ не и́мате волхвова́ти: и изба́влю лю́ди моя́ от ру́къ ва́шихъ, и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.