|
Глава 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
У сьомому році, у п’ятому місяці, у десятий день місяця, прийшли мужі зі старійшин Ізраїлевих запитати Господа і сіли перед лицем моїм.
|
И бы́сть въ лѣ́то седмо́є, въ пя́тый ме́сяцъ, въ деся́тый де́нь ме́сяца, пріидо́ша му́жіє от старѣ́йшинъ до́му Ізра́илева вопроси́ти Го́спода и сѣдо́ша предъ лице́мъ мои́мъ.
|
|
2
|
2
|
|
І було до мене слово Господнє:
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
|
3
|
3
|
|
сину людський! говори зі старійшинами Ізраїлевими і скажи їм: так говорить Господь Бог: ви прийшли запитати Мене? Живу Я, не дам вам відповіді, — говорить Господь Бог.
|
сы́не человѣ́чь, глаго́ли ко старѣ́йшинамъ до́му Ізра́илева и рече́ши къ ни́мъ: та́ко глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: єда́ вопроси́ти мене́ вы́ прихо́дите? живу́ а́зъ, а́ще отвѣща́ю ва́мъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
|
4
|
4
|
|
Чи хочеш судитися з ними, чи хочеш судитися, сину людський? вислови їм мерзоти батьків їхніх
|
А́ще отмще́ніємъ отмщу́ и́мъ: сы́не человѣ́чь, беззако́нія оте́цъ и́хъ засвидѣ́телствуй и́мъ,
|
|
5
|
5
|
|
і скажи їм: так говорить Господь Бог: у той день, коли Я обрав Ізраїля і, піднявши руку Мою, поклявся племені дому Якова, і відкрив Себе їм у землі Єгипетській, і, піднявши руку, сказав їм: «Я Господь Бог ваш!» —
|
и рече́ши къ ни́мъ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: от него́же дне́ избра́хъ до́мъ Ізра́илевъ, и увѣ́дѣнъ бы́хъ пле́мени до́му Іа́ковля и позна́нъ бы́хъ и́мъ во земли́ Єги́петстѣй, и прія́хъ я́ руко́ю моє́ю глаго́ля: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ:
|
|
6
|
6
|
|
у той день, піднявши руку Мою, Я поклявся їм вивести їх із землі Єгипетської у землю, яку Я приглянув для них, яка тече молоком і медом, красу всіх земель,
|
въ то́й де́нь подъя́хъ я́ руко́ю моє́ю, є́же извести́ я́ изъ земли́ Єги́петскія въ зе́млю, ю́же угото́вахъ и́мъ, зе́млю кипя́щую млеко́мъ и ме́домъ, со́тъ є́сть па́че всѣ́хъ земе́ль,
|
|
7
|
7
|
|
і сказав їм: відкиньте кожен мерзоти від очей ваших і не оскверняйте себе ідолами єгипетськими: Я Господь Бог ваш.
|
и реко́хъ къ ни́мъ: кі́йждо ме́рзости от оче́съ свои́хъ отве́ржите и во творе́ніихъ Єги́петскихъ не оскверня́йтеся, а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.
|
|
8
|
8
|
|
Але вони збурилися проти Мене і не хотіли слухати Мене; ніхто не відкинув мерзот від очей своїх і не залишив ідолів єгипетських. І Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою серед землі Єгипетської.
|
И отверго́шася мене́ и не хотѣ́ша послу́шати мя́: кі́йждо ме́рзостей от оче́съ свои́хъ не отверго́ша и творе́ній Єги́петскихъ не оста́виша. И реко́хъ, є́же излія́ти я́рость мою́ на ня́ и сконча́ти гнѣ́въ мо́й на ни́хъ средѣ́ земли́ Єги́петскія.
|
|
9
|
9
|
|
Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, серед яких знаходилися вони і перед очима яких Я відкрив Себе їм, щоб вивести їх із землі Єгипетської.
|
И сотвори́хъ, я́ко да и́мя моє́ весьма́ не оскверни́тся предъ язы́ки, въ ни́хже су́ть ті́и средѣ́ и́хъ, въ ни́хже позна́нъ бы́хъ и́мъ предъ лице́мъ и́хъ, є́же извести́ я́ изъ земли́ Єги́петскія.
|
|
10
|
10
|
|
І Я вивів їх із землі Єгипетської і привів їх у пустелю,
|
И изведо́хъ я́ изъ земли́ Єги́петскія и введо́хъ я́ въ пусты́ню,
|
|
11
|
11
|
|
і дав їм заповіді Мої, й оголосив їм Мої постанови, виконуючи які людина була б живою через них;
|
и да́хъ и́мъ за́повѣди моя́, и оправда́нія моя́ яви́хъ и́мъ, я́же а́ще сотвори́тъ человѣ́къ, жи́въ бу́детъ въ ни́хъ:
|
|
12
|
12
|
|
дав їм також суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх.
|
и суббо́ты моя́ да́хъ и́мъ, є́же бы́ти въ зна́меніє между́ мно́ю и между́ и́ми, є́же разумѣ́ти и́мъ, я́ко а́зъ Госпо́дь освяща́яй и́хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Але дім Ізраїлів збурився проти Мене у пустелі: за заповідями Моїми не чинили і відкинули постанови Мої, виконуючи які людина живою була б через них, і суботи Мої порушували, і Я сказав: виллю на них лють Мою у пустелі, щоб знищити їх.
|
И глаго́лахъ ко до́му Ізра́илеву въ пусты́ни: въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́те и оправда́нія моя́ сохрани́те, є́же твори́ти я́, я́же сотвори́тъ человѣ́къ и жи́въ бу́детъ въ ни́хъ. И разгнѣ́ва мя́ до́мъ Ізра́илевъ въ пусты́ни: въ за́повѣдехъ бо мои́хъ не ходи́ша и оправда́нія моя́ отверго́ша, я́же сотвори́тъ человѣ́къ и жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и суббо́ты моя́ оскверни́ша зѣло́. И реко́хъ, є́же излія́ти я́рость мою́ на ня́ въ пусты́ни, є́же потреби́ти и́хъ.
|
|
14
|
14
|
|
Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, на очах яких Я вивів їх.
|
И сотвори́хъ, я́ко да весьма́ и́мя моє́ не оскверни́тся предъ язы́ки, изъ ни́хже изведо́хъ я́ предъ очи́ма и́хъ.
|
|
15
|
15
|
|
Навіть Я, піднявши руку Мою проти них у пустелі, поклявся, що не введу їх у землю, яку Я призначив, — яка тече молоком і медом, красу всіх земель, —
|
И а́зъ воздвиго́хъ ру́ку мою́ на ня́ въ пусты́ни весьма́, є́же не ввести́ и́хъ въ зе́млю, ю́же да́хъ и́мъ, въ зе́млю теку́щую млеко́мъ и ме́домъ, со́тъ є́сть па́че всея́ земли́:
|
|
16
|
16
|
|
за те, що вони відкинули постанови Мої, і не ходили за заповідями Моїми, і порушували суботи Мої; бо серце їхнє прагнуло до ідолів їхніх.
|
поне́же судьбы́ моя́ отверго́ша и въ за́повѣдехъ мои́хъ не ходи́ша, и суббо́ты моя́ оскверни́ша и вслѣ́дъ помышле́ній се́рдца своєго́ хожда́ху.
|
|
17
|
17
|
|
Але око Моє пошкодувало погубити їх; і Я не знищив їх у пустелі.
|
И пощадѣ́ я́ о́ко моє́, є́же потреби́ти и́хъ, и не сотвори́хъ и́мъ сконча́нія въ пусты́ни.
|
|
18
|
18
|
|
І говорив Я синам їхнім у пустелі: не ходіть за правилами батьків ваших, і не дотримуйтесь настанов їхніх, і не оскверняйте себе ідолами їхніми.
|
И реко́хъ ко ча́домъ и́хъ въ пусты́ни: въ зако́нѣхъ оте́цъ ва́шихъ не ходи́те и оправда́ній и́хъ не храни́те, и ко творе́ніємъ Єги́петскимъ не примѣша́йтеся и не оскверня́йтеся:
|
|
19
|
19
|
|
Я Господь Бог ваш: за Моїми заповідями живіть, і Моїх уставів дотримуйтеся, і виконуйте їх.
|
а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ: въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́те, и оправда́нія моя́ снабди́те и твори́те я́,
|
|
20
|
20
|
|
І святіть суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і вами, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
|
и суббо́ты моя́ освяща́йте: и бу́детъ въ зна́меніє между́ мно́ю и между́ ва́ми, є́же вѣ́дѣти ва́мъ, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ.
|
|
21
|
21
|
|
Але і сини збурилися проти Мене: за заповідями Моїми не чинили й уставів Моїх не дотримувалися, не виконували того, виконуючи що людина була б жива, порушували суботи Мої, — і Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу над ними лють Мою у пустелі;
|
И разгнѣ́ваша мя́, и ча́да и́хъ въ за́повѣдехъ мои́хъ не ходи́ша и оправда́ній мои́хъ не снабдѣ́ша, є́же твори́ти я́: сія́ бо сотвори́въ человѣ́къ жи́въ бу́детъ въ ни́хъ: и суббо́ты моя́ оскверни́ша зѣло́. И реко́хъ: излію́ я́рость мою́ на ня́, є́же сконча́ти гнѣ́въ мо́й на ни́хъ въ пусты́ни.
|
|
22
|
22
|
|
але Я відхилив руку Мою і вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, перед очима яких Я вивів їх.
|
И сотвори́хъ, я́ко да и́мя моє́ весьма́ не оскверна́вится предъ язы́ки, от ни́хже изведо́хъ я́ предъ очи́ма и́хъ.
|
|
23
|
23
|
|
Також, піднявши руку Мою у пустелі, Я поклявся розсіяти їх серед народів і розвіяти їх по землі
|
И а́зъ воздвиго́хъ ру́ку мою́ на ня́ въ пусты́ни, є́же расточи́ти я́ во язы́цѣхъ и разсѣ́яти я́ во страна́хъ,
|
|
24
|
24
|
|
за те, що вони постанов Моїх не виконували і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, й очі їхні поверталися до ідолів батьків їхніх.
|
поне́же оправда́ній мои́хъ не сотвори́ша и за́повѣди моя́ отри́нуша и суббо́ты моя́ оскверни́ша, и вслѣ́дъ кумі́ровъ оте́цъ и́хъ бы́ша очеса́ и́хъ.
|
|
25
|
25
|
|
І попустив їм настанови недобрі й постанови, від яких вони не могли бути живі,
|
И да́хъ и́мъ за́повѣди не добры́ и оправда́нія, въ ни́хже не бу́дутъ жи́ви:
|
|
26
|
26
|
|
і попустив їм осквернитися жертвоприношеннями їхніми, коли вони стали проводити через вогонь усякий перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я Господь.
|
и оскверню́ я́ въ дая́ніихъ и́хъ, внегда́ проводи́ти [и́мъ] вся́коє разверза́ющеє ложесна́, да погублю́ и́хъ, да уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
|
|
27
|
27
|
|
Тому говори дому Ізраїлевому, сину людський, і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось чим ще хулили Мене батьки ваші, віроломно вчиняючи проти Мене:
|
Сего́ ра́ди глаго́ли къ до́му Ізра́илеву, сы́не человѣ́чь, и рече́ши къ ни́мъ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: да́же до сего́ разгнѣ́ваша мя́ отцы́ ва́ши во грѣсѣ́хъ свои́хъ, и́миже согрѣши́ша ко мнѣ́:
|
|
28
|
28
|
|
Я привів їх у землю, яку з клятвою обіцяв дати їм, піднявши руку Мою, — а вони, виглядівши собі усякий високий пагорб і всяке гіллясте дерево, стали заколювати там жертви свої, і ставили там образливі для Мене приношення свої і запашні куріння свої, й узливали там узливання свої.
|
и введо́хъ я́ въ зе́млю, въ ню́же воздвиго́хъ ру́ку мою́, є́же да́ти ю́ и́мъ: и ви́дѣша вся́къ хо́лмъ высо́къ и вся́ко дре́во присѣ́нноє, и пожро́ша та́мо бого́мъ свои́мъ и учини́ша та́мо я́рость даро́въ свои́хъ, и положи́ша та́мо воню́ благово́нія своєго́ и возлія́ша та́мо возлія́нія своя́.
|
|
29
|
29
|
|
І Я говорив їм: що це за висота, куди ходите ви? тому ім’ям Бама називається вона і до цього дня.
|
И реко́хъ къ ни́мъ: что́ су́ть аввама́ {высо́коє}, я́ко вы́ вхо́дите та́мо? и прозва́ша и́мя єму́ аввама́ да́же до дне́шняго дне́.
|
|
30
|
30
|
|
Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: чи не оскверняєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не блудодієте услід мерзотам їхнім?
|
Сего́ ра́ди рцы́ къ до́му Ізра́илеву: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: а́ще во беззако́ніихъ оте́цъ ва́шихъ вы́ оскверня́єтеся и вслѣ́дъ ме́рзостей и́хъ вы́ соблужда́єте,
|
|
31
|
31
|
|
Приносячи дари ваші і проводячи синів ваших через вогонь, ви оскверняєте себе всіма ідолами вашими до цього дня, і хочете запитувати Мене, доме Ізраїлів? живу Я, — говорить Господь Бог, — не дам вам відповіді.
|
и въ приноше́ніи даро́въ ва́шихъ и въ наро́цѣхъ ва́шихъ, єгда́ прохо́дятъ ча́да ва́ша сквозѣ́ о́гнь: вы́ оскверня́єтеся во всѣ́хъ кумі́рѣхъ ва́шихъ да́же до дне́шняго дне́, и а́зъ отвѣща́ю ли ва́мъ, до́ме Ізра́илевъ? Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, а́ще отвѣща́ю ва́мъ и а́ще взы́детъ на ду́хъ ва́шъ сіє́.
|
|
32
|
32
|
|
І що приходить вам на думку, зовсім не збудеться. Ви говорите: «будемо, як язичники, як племена іноземні, служити дереву і каменю».
|
И не бу́детъ, я́коже вы́ глаго́лете: бу́демъ, я́коже язы́цы и я́коже племена́ земна́я, служи́ти дре́ву и ка́менію.
|
|
33
|
33
|
|
Живу Я, — говорить Господь Бог: рукою міцною і силою великою і виливом гніву буду панувати над вами.
|
Сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, а́ще не руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и въ я́рости излія́ннѣй ца́рствовати бу́ду надъ ва́ми:
|
|
34
|
34
|
|
І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою і виливом гніву.
|
и изведу́ вы́ от люді́й и пріиму́ вы от стра́нъ, въ ни́хже бѣ́сте разсѣ́яни, руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и я́ростію излія́нною,
|
|
35
|
35
|
|
І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися із вами лицем до лиця.
|
и приведу́ ва́съ въ пусты́ню лю́дскую и разсужду́ся съ ва́ми та́мо лице́мъ къ лицу́:
|
|
36
|
36
|
|
Як Я судився з батьками вашими у пустелі землі Єгипетської, так буду судитися з вами, — говорить Господь Бог.
|
я́коже суди́хся со отцы́ ва́шими въ пусты́ни земли́ Єги́петскія, та́ко сужду́ и ва́мъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь:
|
|
37
|
37
|
|
І проведу вас під жезлом і введу вас в узи завіту.
|
и проведу́ вы́ подъ жезло́мъ мои́мъ и введу́ вы́ въ числѣ́ завѣ́та,
|
|
38
|
38
|
|
І виділю з вас заколотників і непокірливих Мені. Із землі перебування їх виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я Господь.
|
и изберу́ от ва́съ нечести́выя и отве́ргшыяся: изъ земли́ бо обита́нія и́хъ изведу́ я́, и въ зе́млю Ізра́илеву не вни́дутъ, и позна́єте, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ.
|
|
39
|
39
|
|
А ви, доме Ізраїлів, — так говорить Господь Бог, — йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте більше святого імені Мого дарами вашими й ідолами вашими,
|
Вы́ же, до́ме Ізра́илевъ, си́це глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: кі́йждо кумі́ры своя́ отими́те, и пото́мъ а́ще послу́шаєте мене́, и и́мене моєго́ свята́го не оскверна́вите ксему́ въ дарѣ́хъ ва́шихъ и рукотворе́ніихъ ва́шихъ:
|
|
40
|
40
|
|
тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені весь дім Ізраїлів, — весь, скільки є його на землі; там Я з благоволінням прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших і начатків ваших з усіма святинями вашими.
|
поне́же на горѣ́ моє́й святѣ́й, на горѣ́ высо́цѣ Ізра́илевѣ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, та́мо послу́жатъ ми́ ве́сь до́мъ Ізра́илевъ до конца́ на земли́, и та́мо пріиму́ я́ и та́мо присѣщу́ на приноше́нія ва́ша и нача́тки обѣ́товъ ва́шихъ во всѣ́хъ освяще́нныхъ ва́шихъ.
|
|
41
|
41
|
|
Прийму вас, як запашне куріння, коли виведу вас із народів і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів.
|
Въ воню́ благово́нія пріиму́ вы́, єгда́ изведу́ вы́ изъ люді́й и пріиму́ вы́ от стра́нъ, въ ня́же расточе́ни бы́сте, и освящу́ся въ ва́съ предъ очи́ма людски́ма:
|
|
42
|
42
|
|
І пізнаєте, що Я Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву, — у землю, яку Я клявся дати батькам вашим, піднявши руку Мою.
|
и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь, єгда́ введу́ вы́ въ зе́млю Ізра́илеву, въ зе́млю, на ню́же воздвиго́хъ ру́ку мою́ да́ти ю́ отце́мъ ва́шымъ:
|
|
43
|
43
|
|
І згадаєте там про путі ваші і про всі діла ваші, якими ви оскверняли себе, і гребуватимете самими собою за всі злодіяння ваші, які ви робили,
|
и помяне́те та́мо пути́ ва́шя и вся́ ме́рзкія грѣхи́ ва́шя, въ ни́хже оскверни́стеся, и посрамите́ ли́ца ва́ша во всѣ́хъ зло́бахъ ва́шихъ, я́же сотвори́сте:
|
|
44
|
44
|
|
І пізнаєте, що Я Господь, коли буду чинити з вами заради імені Мого, не за злими вашими шляхами і вашими ділами розпусними, доме Ізраїлів, — говорить Господь Бог.
|
и позна́єте, я́ко а́зъ Госпо́дь, єгда́ сотворю́ ва́мъ та́ко, я́ко да и́мя моє́ не оскверни́тся по путе́мъ ва́шымъ злы́мъ и по рукотворе́ніємъ ва́шымъ растлѣ́ннымъ, до́ме Ізра́илевъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
|
45
|
45
|
|
І було до мене слово Господнє:
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
|
46
|
46
|
|
сину людський! поверни лице твоє на шлях до полудня, і промов слово на полудень, і проречи пророцтво на ліс південного поля.
|
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твоє́ на ю́гъ и воззри́ на даро́ма, и прорцы́ на дубра́ву старѣ́йшину наге́ва
|
|
47
|
47
|
|
І скажи південному лісу: слухай слово Господа; так говорить Господь Бог: ось, Я запалю у тобі вогонь, і він пожере у тобі всяке дерево зелене і всяке дерево сухе; не згасне палаюче полум’я, і все буде спалено ним від півдня до півночі.
|
и рече́ши дубра́вѣ наге́вовѣ: слы́ши сло́во Госпо́дне, сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ возгнѣщу́ въ тебѣ́ о́гнь, и пожже́тъ въ тебѣ́ вся́ко дре́во зеле́ноє и вся́ко дре́во сухо́є, не уга́снетъ пла́мень разжже́ный, и изгори́тъ въ не́мъ вся́ко лице́ от полу́дне до сѣ́вера,
|
|
48
|
48
|
|
І побачить усяка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не згасне.
|
и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь разжего́хъ єго́, и не уга́снетъ.
|
|
49
|
49
|
|
І сказав я: о, Господи Боже! вони говорять про мене: «чи не говорить він притчі?»
|
И реко́хъ: ника́коже, Го́споди, Го́споди! сі́и глаго́лютъ ко мнѣ́: не при́тча ли є́сть сія́ глаго́лема?
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.