|
Глава 44
|
Глава 44
|
|
1
|
1
|
|
І привів він мене назад до зовнішніх воріт святилища, повернених лицем на схід, і вони були зачинені.
|
И обрати́ мя на пу́ть вра́тъ святы́хъ внѣ́шнихъ, зря́щихъ на восто́ки: и сія́ бя́ху затворе́нна.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав мені Господь: ворота ці будуть зачинені, не відчиняться, і ніяка людина не ввійде ними, бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов ними, і вони будуть зачинені.
|
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: сія́ врата́ заключе́нна бу́дутъ и не отве́рзутся, и никто́же про́йдетъ и́ми: я́ко Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ вни́детъ и́ми, и бу́дутъ заключе́нна.
|
|
3
|
3
|
|
Що ж до князя, він, як князь, сяде у них, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цих воріт, і тим самим шляхом вийде.
|
Зане́ старѣ́йшина се́й ся́детъ въ ни́хъ я́сти хлѣ́бъ предъ Го́сподемъ: по пути́ Єла́ма {притво́ра} вра́тъ вни́детъ и по пути́ єго́ изы́детъ.
|
|
4
|
4
|
|
Потім привів мене шляхом воріт північних перед лице храму, і я бачив, і ось, слава Господа наповнювала дім Господа, й упав я на лице моє.
|
И введе́ мя по пути́ вра́тъ я́же къ сѣ́веру, пря́мо хра́му: и ви́дѣхъ, и се́, по́лнъ сла́вы до́мъ Госпо́день. И падо́хъ ни́цъ на лицы́ моє́мъ.
|
|
5
|
5
|
|
І сказав мені Господь: сину людський! прикладай серце твоє до всього, і дивися очима твоїми, і слухай вухами твоїми все, що Я говорю тобі про всі постанови дому Господа і всі закони його; і прихили серце твоє до входу у храм і до всіх виходів зі святилища.
|
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: сы́не человѣ́чь, сложи́ въ се́рдцы твоє́мъ, и ви́ждь очи́ма твои́ма и уши́ма твои́ма слы́ши вся́, єли́ка а́зъ глаго́лю съ тобо́ю, по всѣ́мъ повелѣ́ніємъ хра́ма Госпо́дня и по всѣ́мъ узаконе́ніємъ єго́: и устро́иши се́рдце твоє́ на вхо́дъ хра́ма по всѣ́мъ исхо́дамъ єго́ во всѣ́хъ святы́хъ.
|
|
6
|
6
|
|
І скажи бунтівному дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: досить вам, доме Ізраїлів, робити всі мерзоти ваші,
|
И рече́ши къ до́му прогнѣвля́ющему мя́, къ до́му Ізра́илеву: сія́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: да довлѣ́єтъ ва́мъ от всѣ́хъ беззако́ній ва́шихъ, до́ме Ізра́илевъ,
|
|
7
|
7
|
|
вводити синів чужої, необрізаних серцем і необрізаних плоттю, щоб вони були в Моєму святилищі й оскверняли храм Мій, підносити хліб Мій, жир і кров, і руйнувати завіт Мій усякими мерзотами вашими.
|
є́же вводи́ти ва́мъ сы́ны иноплеме́нничы необрѣ́заны се́рдцемъ и необрѣ́заны пло́тію, є́же быва́ти и́мъ во святы́хъ мои́хъ, и оскверня́ху я́, єгда́ прино́сите вы́ хлѣ́бы, ту́къ и мяса́ и кро́вь: и преступа́сте завѣ́тъ мо́й во всѣ́хъ беззако́ніихъ ва́шихъ,
|
|
8
|
8
|
|
Ви не виконували варти біля святинь Моїх, а ставили замість себе їх для сторо́жі у Моєму святилищі.
|
и не снабдѣ́сте храни́ти стражбы́ во святы́хъ мои́хъ, и поста́висте страже́й стрещи́ стражбы́ святы́хъ мои́хъ себѣ́.
|
|
9
|
9
|
|
Так говорить Господь Бог: ніякий син чужої, необрізаний серцем і необрізаний плоттю, не повинен входити у святилище Моє, навіть і той син чужої, який живе серед синів Ізраїля.
|
Того́ ра́ди си́це глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: вся́къ сы́нъ иноплеме́нничь необрѣ́занъ се́рдцемъ и необрѣ́занъ пло́тію да не вни́детъ во свята́я моя́ во всѣ́хъ сынѣ́хъ иноплеме́нничихъ, и́же су́ть средѣ́ до́му Ізра́илева:
|
|
10
|
10
|
|
Рівно ж і левити, які відійшли від Мене під час відступництва Ізраїля, які, залишивши Мене, блукали вслід ідолам своїм, понесуть покарання за провину свою.
|
но и леві́ти, и́же отверго́шася мене́, єгда́ заблужда́ше Ізра́иль, и́же заблуди́ша от мене́ вслѣ́дъ по́мысловъ свои́хъ, и во́змутъ непра́вду свою́
|
|
11
|
11
|
|
Вони будуть служити біля святилища Мого, як вартові біля воріт храму і прислужники у храмі; вони будуть заколювати для народу всепалення й інші жертви, і будуть стояти перед ними для служіння їм.
|
и бу́дутъ служа́ще во святы́хъ мои́хъ, вратари́ у две́рій хра́ма и служа́щіи хра́му: ті́и да закала́ютъ же́ртвы и всесожже́нія лю́демъ и ті́и да ста́нутъ предъ людьми́, є́же служи́ти и́мъ.
|
|
12
|
12
|
|
За те, що вони служили їм перед ідолами їхніми і були для дому Ізраїлевого спокусою до нечестя, Я підняв на них руку Мою, — говорить Господь Бог, — і вони понесуть покарання за провину свою;
|
Поне́же служи́ша и́мъ предъ лице́мъ кумі́ровъ свои́хъ, и бы́сть до́му Ізра́илеву въ муче́ніє непра́вды: того́ ра́ди воздвиго́хъ на ня́ ру́ку мою́, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ [Ізра́илевъ], и во́змутъ беззако́ніє своє́,
|
|
13
|
13
|
|
вони не будуть наближатися до Мене, щоб священнодіяти переді Мною і приступати до усіх святинь Моїх, до Святого Святих, але будуть нести на собі неславу свою і мерзоти свої, які чинили.
|
и не присту́пятъ ко мнѣ́ служи́ти мнѣ́, ни приноси́ти ко святы́мъ сыно́въ Ізра́илевыхъ, ниже́ ко святы́мъ святы́нь мои́хъ, и во́змутъ безче́стіє своє́ въ заблужде́ніи, въ не́мже прельсти́шася:
|
|
14
|
14
|
|
Зроблю їх вартовими храму для всіх служб його і для всього, що звершується у ньому.
|
и учиня́тъ я́ стрещи́ стражбы́ хра́ма на вся́ дѣла́ єго́
|
|
15
|
15
|
|
А священики з коліна Левіїного, сини Садока, які, під час відступу синів Ізраїлевих від Мене, постійно стояли на сторо́жі святилища Мого, ті будуть наближатися до Мене, щоб служити Мені, і будуть стояти перед лицем Моїм, щоб приносити Мені жир і кров, — говорить Господь Бог.
|
и на вся́, єли́ка сотворя́тъ жерцы́ и леві́ти, сы́нове саду́ковы, и́же сохрани́ша стражбы́ святы́нь мои́хъ [и пути́ моя́], єгда́ заблужда́ше до́мъ Ізра́илевъ от мене́: сі́и присту́пятъ ко мнѣ́, є́же служи́ти мнѣ́, и ста́нутъ предъ лице́мъ мои́мъ, є́же приноси́ти мнѣ́ же́ртву, ту́къ и кро́вь, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
|
16
|
16
|
|
Вони будуть входити у святилище Моє і наближатися до трапези Моєї, щоб служити Мені і нести варту Мою.
|
Сі́и вни́дутъ во свята́я моя́ и сі́и присту́пятъ ко трапе́зѣ моє́й, є́же служи́ти мнѣ́, и сохраня́тъ стражбы́ моя́.
|
|
17
|
17
|
|
Коли прийдуть до воріт внутрішнього двору, тоді одягнуться в одежі лляні, а вовняне не повинне бути на них під час служіння їхнього біля воріт внутрішнього двору й усередині храму.
|
И бу́детъ внегда́ входи́ти и́мъ во врата́ двора́ вну́тренняго, въ ри́зы льня́ны да облеку́тся, а да не облеку́тся въ волня́ны, внегда́ служи́ти и́мъ от вра́тъ двора́ вну́тренняго.
|
|
18
|
18
|
|
Завивала на головах їхніх повинні бути також лляні; і спідній одяг на стегнах їхніх повинен бути також лляним; у поту вони не повинні підперізуватися.
|
И клобуки́ {Гре́ч.: кіда́ры.} льня́ны да и́мутъ на глава́хъ свои́хъ, и опоя́санія льня́на да и́мутъ о чре́слѣхъ свои́хъ, и да не препоясу́ются крѣ́пко:
|
|
19
|
19
|
|
А коли потрібно буде вийти на зовнішній двір, на зовнішній двір до народу, тоді вони повинні будуть зняти одяг свій, в якому вони служили, і залишити його у священних кімнатах, і одягтися в інший одяг, щоб священним одягом своїм не доторкатися до народу.
|
и єгда́ исхо́дятъ къ лю́демъ во внѣ́шній дво́ръ, да совлеку́тся ри́зъ свои́хъ, въ ни́хже ті́и слу́жатъ, и да положа́тъ я́ въ прегра́дахъ святы́хъ, и облеку́тся въ ри́зы и́ны, и да не освятя́тъ люді́й въ ри́захъ свои́хъ:
|
|
20
|
20
|
|
І голови свої вони не повинні голити, і не повинні відпускати волосся, а нехай неодмінно стрижуть голови свої.
|
и гла́въ свои́хъ да не обрі́ютъ, и вла́съ свои́хъ да не растя́тъ, покрыва́юще покры́ютъ главы́ своя́.
|
|
21
|
21
|
|
І вина не повинен пити жоден священик, коли йде у внутрішній двір.
|
И віна́ да не піє́тъ вся́къ жре́цъ, єгда́ вхо́дитъ во вну́тренній дво́ръ.
|
|
22
|
22
|
|
Ні вдови, ні розведеної з чоловіком вони не повинні брати собі у дружини, а тільки можуть брати собі дівчат із племені дому Ізраїлевого і вдову, що залишилася вдовою від священика.
|
И вдови́цы и пущени́цы да не поє́млютъ себѣ́ въ жену́, но то́кмо дѣви́цу от пле́мене до́му Ізра́илева: и а́ще бу́детъ вдова́ же́рча, да о́ную по́ймутъ.
|
|
23
|
23
|
|
Вони повинні навчати народ Мій відрізняти священне від несвященного і пояснювати їм, що́ нечисте і що́ чисте.
|
И лю́ди моя́ да науча́тъ разлуча́ти между́ святы́мъ и скверна́вымъ, и между́ чи́стымъ и нечи́стымъ возвѣстя́тъ и́мъ.
|
|
24
|
24
|
|
При спірних справах вони повинні бути присутніми у суді, і за уставом Моїм судити їх, і зберігати закони Мої і постанови Мої про всі свята Мої, і свято зберігати суботи Мої.
|
И на судѣ́ кро́ве ті́и да стоя́тъ, є́же разсужда́ти: оправда́нія моя́ да оправдя́тъ и суды́ моя́ да су́дятъ, и зако́ны моя́ и повелѣ́нія моя́ во всѣ́хъ пра́здницѣхъ мои́хъ сохраня́тъ, и суббо́ты моя́ освятя́тъ.
|
|
25
|
25
|
|
До мертвої людини ніхто з них не повинен підходити, щоб не зробитися нечистим; тільки заради батька і матері, заради сина і дочки, брата і сестри, яка не була заміжньою, можна їм зробити себе нечистими.
|
И надъ ду́шу человѣ́ка не пріи́дутъ оскверни́тися {къ ме́ртвому да не прико́снутся}, но то́чію надъ отце́мъ и ма́терію, и сы́номъ и дще́рію, и бра́томъ и сестро́ю своє́ю, я́же не посягла́ за му́жа, оскверни́тся.
|
|
26
|
26
|
|
Після очищення ж такого, ще сім днів слід відрахувати йому.
|
И по очище́ніи своє́мъ се́дмь дні́й да сочте́тъ себѣ́.
|
|
27
|
27
|
|
І в той день, коли йому потрібно буде приступати до святині у внутрішньому дворі, щоб служити при святині, він повинен принести жертву за гріх, — говорить Господь Бог.
|
И во о́ньже де́нь вхо́дятъ во дво́ръ вну́тренній, є́же служи́ти во святи́лищи, да принесу́тъ очище́ніє, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ.
|
|
28
|
28
|
|
А щодо наділу їхнього, то Я їхній наділ. І володіння не давайте їм у Ізраїлі: Я їхнє володіння.
|
И бу́детъ и́мъ въ наслѣ́діє: а́зъ и́мъ наслѣ́діє, и одержа́ніє и́мъ не да́стся въ сынѣ́хъ Ізра́илевыхъ, я́ко а́зъ одержа́ніє и́хъ.
|
|
29
|
29
|
|
Вони будуть їсти від хлібного приношення, від жертви за гріх і жертви за злочин; і все закляте у Ізраїлі їм же належить.
|
Же́ртвы же и я́же за грѣхи́ и за невѣ́дѣніє сі́и да ядя́тъ: и вся́коє отлуче́нноє во Ізра́или тѣ́мъ да бу́детъ:
|
|
30
|
30
|
|
І початки з усіх плодів ваших і всякого роду приношення, з чого б не складалися приношення ваші, належать священикам; і початки меленого вами віддавайте священикові, щоб над домом твоїм спочивало благословення.
|
нача́тки всѣ́хъ и пе́рвенцы всѣ́хъ и уча́стія вся́, от всѣ́хъ нача́тковъ ва́шихъ жерце́мъ да бу́дутъ: и нача́тки жи́тъ ва́шихъ да да́сте жерцу́, є́же положи́ти благослове́нія въ домѣ́хъ ва́шихъ.
|
|
31
|
31
|
|
Ніякої мертвечини і нічого, роздертого звіром, ні з птахів, ні з худоби, не повинні їсти священики.
|
И вся́кія мертвечи́ны и звѣроя́дины, от пти́цъ и от ско́тъ да не ядя́тъ жерцы́.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.