|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
І було до мене слово Господнє:
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
|
2
|
2
|
|
сину людський! поверни лице твоє до гір Ізраїлевих і проречи на них,
|
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твоє́ къ гора́мъ Ізра́илевымъ и прорцы́ къ ни́мъ,
|
|
3
|
3
|
|
і скажи: гори Ізраїлеві! слухайте слово Господа Бога. Так говорить Господь Бог горам і пагорбам, долинам і лощинам: ось, Я наведу на вас меч, і зруйную висоти ваші;
|
и рече́ши: го́ры Ізра́илевы, слы́шите сло́во Госпо́дне, сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь гора́мъ и холмо́мъ, и ка́менемъ и де́бремъ: се́, а́зъ наведу́ на вы́ ме́чь, и потребя́тся высоты́ ва́шя:
|
|
4
|
4
|
|
і жертовники ваші будуть спустошені, стовпи ваші на честь сонця будуть розбиті, і повалю убитих ваших перед ідолами вашими;
|
и сокруша́тся тре́бища ва́ша и кумі́рницы ва́шя, и пове́ргу я́звеныхъ ва́шихъ предъ кумі́ры ва́шими:
|
|
5
|
5
|
|
і покладу трупи синів Ізраїлевих перед ідолами їхніми, і розсиплю кістки ваші навколо жертовників ваших.
|
и да́мъ тру́пы сыно́въ Ізра́илевыхъ предъ кумі́ры и́хъ и расточу́ ко́сти ва́шя о́крестъ тре́бищъ ва́шихъ.
|
|
6
|
6
|
|
У всіх місцях вашого мешкання міста́ будуть спустошені й висоти зруйновані, для того, щоб спустошені і зруйновані були жертовники ваші, щоб розтрощені і знищені були ідоли ваші, й розбиті сонячні стовпи ваші, і згладилися витвори ваші.
|
И во все́мъ селе́ніи ва́шемъ опустѣ́ютъ гра́ды, и высо́кая ва́ша поги́бнутъ, я́ко да потребя́тся тре́бницы ва́ши и сокруша́тся, и преста́нутъ кумі́ры ва́ши, и отве́ргутся кумі́рницы ва́шя, и потребя́тся дѣла́ ва́ша:
|
|
7
|
7
|
|
Й будуть падати серед вас убиті, і пізнаєте, що Я Господь.
|
и паду́тъ я́звеніи посредѣ́ ва́съ, и позна́єте, я́ко а́зъ Госпо́дь.
|
|
8
|
8
|
|
Але Я збережу залишок, так що будуть у вас серед народів такі, які вціліли від меча, коли ви будете розсіяні по землях.
|
И оста́влю є́же бы́ти от ва́съ избѣ́гшымъ от меча́ во язы́цѣхъ, и въ разсы́паніи ва́шемъ во страна́хъ,
|
|
9
|
9
|
|
І згадають про Мене вцілілі ваші серед народів, куди будуть відведені у полон, коли Я скрушу блудне серце їх, що відпало від Мене, і очі їхні, що блудили вслід ідолам; і вони до самих себе відчують огиду за те зло, яке вони робили в усіх мерзотах своїх;
|
и помяну́тъ мя́ уцѣлѣ́вшіи от ва́съ во язы́цѣхъ, а́може бы́ша плѣне́ни: кля́хся бо се́рдцу и́хъ блуди́вшему и отста́вшему от мене́ и очесе́мъ и́хъ блуди́вшымъ вслѣ́дъ начина́ній и́хъ: и би́ти и́мутъ ли́ца своя́ о зло́бахъ, я́же твори́ша во всѣ́хъ ме́рзостехъ свои́хъ,
|
|
10
|
10
|
|
і пізнають, що Я Господь; не даремно говорив Я, що наведу на них таку біду.
|
и позна́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь не ту́не глаго́лахъ сотвори́ти и́мъ вся́ зла́я сія́.
|
|
11
|
11
|
|
Так говорить Господь Бог: сплесни руками твоїми і тупни ногою твоєю, і скажи: горе за всі мерзенні злодіяння дому Ізраїлевого! упадуть вони від меча, голоду і моровиці.
|
Та́ко глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: восплещи́ руко́ю и вострепли́ ного́ю и рцы́: бла́гоже, бла́гоже о всѣ́хъ ме́рзостехъ зло́бы до́му Ізра́илева: я́ко мече́мъ и гла́домъ и сме́ртію паду́тъ.
|
|
12
|
12
|
|
Хто далеко, той помре від моровиці; а хто близько, той упаде від меча; а хто залишився й уцілів, помре від голоду; так звершу над ними гнів Мій.
|
Да́льніи сме́ртію сконча́ются, а бли́жніи мече́мъ паду́тъ: оста́вшіи же и обдержи́міи гла́домъ сконча́ются: и сконча́ю гнѣ́въ мо́й на ни́хъ,
|
|
13
|
13
|
|
І пізнаєте, що Я Господь, коли уражені будуть лежати між ідолами своїми навколо жертовників їх, на всякому високому пагорбі, на всіх вершинах гір і під усяким зеленим деревом, і під усяким гіллястим дубом, на тому місці, де вони приносили запашні куріння всім ідолам своїм.
|
и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь, єгда́ бу́дутъ я́звеніи ва́ши средѣ́ кумі́ръ ва́шихъ о́крестъ тре́бищъ ва́шихъ, на вся́цѣмъ хо́лмѣ высо́цѣмъ и на всѣ́хъ версѣ́хъ го́рнихъ, и подъ ду́бомъ сѣ́ннымъ и подъ вся́кимъ дре́вомъ ча́щнымъ, идѣ́же дая́ху воню́ благоуха́нія всѣ́мъ кумі́ромъ свои́мъ.
|
|
14
|
14
|
|
І простягну на них руку Мою, і зроблю землю пустелею і степом, від пустелі Дивлаф, у всіх місцях проживання їх, і пізнають, що Я Господь.
|
И простру́ ру́ку мою́ на ня́, положу́ зе́млю въ па́губу и въ потребле́ніє от пусты́ни Девлаѳа́, от всего́ селе́нія и́хъ: и позна́єте, я́ко а́зъ Госпо́дь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.