|
Глава 30
|
Глава 30
|
|
1
|
1
|
|
І було до мене слово Господнє:
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
|
2
|
2
|
|
сину людський! проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: ридайте! о, злощасний день!
|
сы́не человѣ́чь, прорцы́ и рцы́: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь:
|
|
3
|
3
|
|
Бо близько день, так! близький день Господа, день похмурий; час народів настає.
|
возрыда́йте: оле, оле де́нь! я́ко бли́зъ де́нь Госпо́день, и приближа́єтся де́нь о́блака, и коне́цъ язы́ковъ бу́детъ:
|
|
4
|
4
|
|
І піде меч на Єгипет, і жах пошириться в Ефіопії, коли в Єгипті будуть падати уражені, коли візьмуть багатство його, й основи його будуть зруйновані;
|
и пріи́детъ ме́чь на Єги́птяны, и бу́детъ мяте́жъ во єѳіо́піи, и паду́тъ я́звеніи во Єги́птѣ, и взя́то бу́детъ мно́жество и́хъ, и паду́тся основа́нія єго́:
|
|
5
|
5
|
|
Ефіопія і Лівія, і Лідія, і весь змішаний народ, і Хуб, і сини землі завіту разом з ними впадуть від меча.
|
пе́рсяне и кри́тяне, и ли́дяне и Ліви́ане, и му́рини [и вся́ Ара́віа] и вси́ примѣ́сницы, и сы́нове, и́же от завѣ́та моєго́, въ не́мъ мече́мъ паду́тъ съ ни́мъ.
|
|
6
|
6
|
|
Так говорить Господь: впадуть основи Єгипту, і впаде гординя могутности його; від Мигдола до Сиєни будуть падати у ньому від меча, — сказав Господь Бог.
|
Сія́ глаго́летъ Госпо́дь: и паду́тъ подпо́ры Єги́пта, и сни́детъ укори́зна крѣ́пости єго́ от Магдо́ла да́же до Сіи́ны, мече́мъ паду́тъ въ не́мъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
|
7
|
7
|
|
І спустіє він серед спустошених земель, і міста його будуть серед спустошених міст.
|
И опустѣ́ютъ средѣ́ стра́нъ поги́бшихъ, и гра́ди и́хъ средѣ́ градо́въ опустѣ́вшихъ бу́дутъ:
|
|
8
|
8
|
|
І пізнають, що Я Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і всі підпори його будуть розтрощені.
|
и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь, єгда́ да́мъ о́гнь на Єги́петъ, и сокруша́тся вси́ помага́ющіи єму́.
|
|
9
|
9
|
|
У той день підуть від Мене вісники на кораблях, щоб устрашити безтурботних ефіоплян, і пошириться у них жах, як у день Єгипту; тому що ось, він іде.
|
Въ то́й де́нь пріи́дутъ вѣ́стницы от лица́ моєго́ въ сієі́мъ тща́щеся погуби́ти наде́жду му́ринскія земли́, и бу́детъ и́мъ мяте́жъ въ де́нь Єги́петскъ, я́ко се́, приспѣ́.
|
|
10
|
10
|
|
Так говорить Господь Бог: покладу кінець багатолюдності Єгипту рукою Навуходоносора, царя Вавилонського.
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и погублю́ мно́жество Єги́птянъ руко́ю Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска,
|
|
11
|
11
|
|
Він і з ним народ його, найлютіший з народів, приведені будуть на погибель цієї землі, і виймуть мечі свої на Єгипет, і наповнять землю ураженими.
|
самаго́ и люді́й єго́ съ ни́мъ, губи́теліє от язы́къ по́слани погуби́ти зе́млю: и извлеку́тъ вси́ мечы́ своя́ на Єги́пта, и напо́лнится земля́ я́звеными.
|
|
12
|
12
|
|
І ріки зроблю сушею і віддам землю у руки злим, і рукою іноземців спустошу землю і все, що наповнює її. Я, Господь, сказав це.
|
И да́мъ рѣ́ки и́хъ во опустѣ́ніє и отда́мъ зе́млю въ ру́цѣ злы́хъ, и погублю́ зе́млю и исполне́ніє єя́ рука́ми чужди́хъ, а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.
|
|
13
|
13
|
|
Так говорить Господь Бог: знищу ідолів і знищу лжебогів у Мемфисі, і з землі Єгипетської не буде уже володаря, і наведу страх на землю Єгипетську.
|
Я́ко сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: погублю́ кумі́ры и испражню́ вельмо́жы от мемфі́са и старѣ́йшины от земли́ Єги́петскія, и не бу́дутъ ктому́: и да́мъ стра́хъ во земли́ Єги́петстѣй.
|
|
14
|
14
|
|
І спустошу Пафрос і пошлю вогонь на Цоан, і вчиню суд над Но.
|
И погублю́ зе́млю фаѳо́рскую, и да́мъ о́гнь на та́ніса, и сотворю́ отмще́ніє въ Діоспо́ли,
|
|
15
|
15
|
|
І виллю лють Мою на Син, фортецю Єгипту, і знищу багатолюдність у Но.
|
и излію́ я́рость мою́ на саі́нъ крѣ́пость Єги́петску, и погублю́ мно́жество ме́мфы.
|
|
16
|
16
|
|
І пошлю вогонь на Єгипет; затремтить Син, і Но впаде, і на Мемфис нападуть вороги серед дня.
|
И да́мъ о́гнь на Єги́пта, и мяте́жемъ возмяте́тся саи́съ, и въ Діоспо́ли бу́детъ разсѣ́лина, и разлію́тся во́ды.
|
|
17
|
17
|
|
Молоді люди Она і Бубаста впадуть від меча, а інші підуть у полон.
|
Ю́ноши иліупо́ля и вува́ста мече́мъ паду́тъ, и жены́ въ плѣ́нъ по́йдутъ:
|
|
18
|
18
|
|
І в Тафнисі померкне день, коли Я скрушу там ярмо Єгипту, і припиниться у ньому горда могутність його. Хмара закриє його, і дочки його підуть у полон.
|
и въ тафне́сѣ помрачи́тся де́нь, єгда́ сокрушу́ та́мо ски́петры Єги́петски, и поги́бнетъ та́мо укори́зна крѣ́пости єго́, и того́ покры́єтъ о́блакъ, и дще́ри єго́ во плѣне́ніє отведу́тся.
|
|
19
|
19
|
|
Так учиню Я суд над Єгиптом, і пізнають, що Я Господь.
|
И сотворю́ су́дъ во Єги́птѣ, и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
|
|
20
|
20
|
|
В одинадцятому році, у першому місяці, у сьомий день місяця, було до мене слово Господнє:
|
И бы́сть во єдинонадеся́тоє лѣ́то, въ пе́рвый ме́сяцъ, въ седмы́й де́нь ме́сяца, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
|
21
|
21
|
|
сину людський! Я вже скрушив м’язи фараону, царю Єгипетському; і ось, вони ще не обв’язані для лікування їх і не оповиті лікувальними перев’язками, від яких вони одержали б силу тримати меч.
|
сы́не человѣ́чь, мы́шцы фарао́на царя́ Єги́петска сотро́хъ, и се́, не помоли́ся, є́же да́ти єму́ цѣльбу́, приложи́ти єму́ пла́стырь, [обяза́ти,] да́ти си́лу, да во́зметъ ме́чь.
|
|
22
|
22
|
|
Тому так говорить Господь Бог: ось, Я — на фараона, царя Єгипетського, і скрушу м’язи його, здорові і переламані, так що меч випаде з руки його.
|
Того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ на фарао́на царя́ Єги́петска, и сокрушу́ мы́шцы єго́ крѣ́пкія и протяже́ныя и сотре́ныя, и изри́ну ме́чь єго́ изъ руки́ єго́:
|
|
23
|
23
|
|
І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях.
|
и разсѣ́ю Єги́пта во язы́ки и развѣ́ю и́хъ во страны́:
|
|
24
|
24
|
|
А м’язи царя Вавилонського зроблю міцними і дам йому меч Мій у руку, м’язи ж фараона скрушу, і він зранений буде сильно стогнати перед ним.
|
и укрѣплю́ мы́шцы царя́ Вавило́нска и да́мъ ме́чь мо́й въ ру́ку єго́, и наведе́тъ єго́ на Єги́пта, и плѣни́тъ плѣне́ніє єго́, и во́зметъ коры́сти єго́:
|
|
25
|
25
|
|
Зміцню м’язи царя Вавилонського, а м’язи у фараона опустяться; і пізнають, що Я Господь, коли меч Мій дам у руки царя Вавилонського, і він простягне його на землю Єгипетську.
|
и укрѣплю́ мы́шцы царя́ Вавило́нска, мы́шцы же фарао́ни паду́тъ: и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь, єгда́ да́мъ ме́чь мо́й въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска, и простре́тъ єго́ на зе́млю Єги́петску,
|
|
26
|
26
|
|
І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях, і пізнають, що Я Господь.
|
и разсѣ́ю Єги́пта во язы́ки и развѣ́ю и́хъ во страны́: и увѣ́дятъ вси́, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.