Глава 3
1
Отже, браття святі, учасники в небесному покликанні, зрозумійте Посланця і Первосвященика сповідання нашого, Ісуса Христа,
2
вірного Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому домі Його.
3
Бо Він достойний тим більшої слави перед Мойсеєм, чим більшу честь має в порівнянні з домом той, хто збудував його,
4
бо всякий дім будується ким-небудь; а Той, Хто збудував усе, є Бог.
5
І Мойсей вірний у всьому домі Його, як слуга, для засвідчення того, що належало сповістити;
6
а Христос, — як Син у домі Його; а дім Його — ми, якщо тільки сміливість і надію, якою хвалимося, твердо збережемо до кінця.
7
Тому, як говорить Дух Святий: «Нині, коли почуєте голос Його,
8
не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань, у день спокуси в пустелі,
9
де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діла Мої сорок років.
10
Тому Я розгнівався на той рід і сказав: «Постійно вони блудять серцем, не пізнали вони шляхів Моїх;
11
тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть до спокою Мого».
12
Глядіть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого і невірного, аби вам не відступити від Бога Живого.
13
Але наставляйте один одного щодня, доки можна говорити «нинi», щоб хто з вас не розлютився, звабившись гріхом.
14
Бо ми зробилися причасниками Христа, якщо тільки розпочате життя твердо збережемо до кінця,
15
доки говориться: «Нині, коли почуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань!»
16
Бо деякі з тих, які чули, почали нарікати, але не всі, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм.
17
Hа кого ж гнівався Він сорок років? Чи не на тих, які згрішили, чиї кістки лягли в пустелі?
18
Кому ж клявся, що не ввійдуть до спокою Його, як не тим‚ що спротивлялися?
19
Отже, бачимо, що вони не могли ввійти через невіру.
