|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення,
|
Го́ре пи́шущымъ лука́вство: пи́шущіи бо лука́вство пи́шутъ,
|
|
2
|
2
|
|
щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих з народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю й пограбувати сиріт.
|
укланя́юще су́дъ убо́гихъ, восхища́юще су́дъ ни́щихъ люді́й мои́хъ, я́ко бы́ти и́мъ вдови́цѣ въ расхище́ніє и сиротѣ́ въ разграбле́ніє.
|
|
3
|
3
|
|
І що ви будете робити у день відвідання, коли прийде загибель здалеку? До кого звернетеся по допомогу? І де залишите багатство ваше?
|
И что́ сотворя́тъ въ де́нь посѣще́нія? ско́рбь бо ва́мъ отдале́че пріи́детъ. И къ кому́ прибѣ́гнете, да помо́жетъ ва́мъ? И гдѣ́ оста́вите сла́ву ва́шу,
|
|
4
|
4
|
|
Без Мене зігнуться між в’язнями і впадуть між убитими. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.
|
є́же не впа́сти въ плѣне́ніє? И подъ убіє́ными паду́тъ. И во всѣ́хъ си́хъ не отврати́ся гнѣ́въ єго́, но єще́ рука́ єго́ высока́.
|
|
5
|
5
|
|
О, Ассур, жезл гніву Мого! і бич у руці його — Моє обурення!
|
Го́ре Ассирі́ємъ, же́злъ я́рости моєя́ и гнѣ́въ є́сть въ руку́ и́хъ.
|
|
6
|
6
|
|
Я пошлю його проти народу нечестивого і проти народу гніву Мого, дам йому повеління пограбувати грабежем і здобути здобич і потоптати його, як бруд на вулицях.
|
Гнѣ́въ мо́й послю́ на язы́къ беззако́ненъ, и свои́хъ люді́й повелю́ сотвори́ти коры́сти и плѣне́ніє, и попра́ти гра́ды и положи́ти я́ въ пра́хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Але він не так подумає і не так помислить серце його; у нього буде на серці — зруйнувати і знищити чимало народів.
|
Се́й же не та́ко помы́сли и душе́ю не та́ко возмнѣ́: но отсту́питъ у́мъ єго́, и є́же потреби́ти язы́ки не ма́лы.
|
|
8
|
8
|
|
Бо він скаже: «чи не всі царі князі мої?
|
И а́ще реку́тъ єму́: ты́ ли єси́ єди́нъ кня́зь?
|
|
9
|
9
|
|
Халне чи не те саме, що Кархемис? Емаф чи не те саме, що Арпад? Самарія чи не те саме, що Дамаск?
|
И рече́тъ: не взя́хъ ли страны́, я́же вы́ше Вавило́на и хала́ни, идѣ́же сто́лпъ созда́нъ, и взя́хъ Араві́ю и Дама́скъ и самарі́ю?
|
|
10
|
10
|
|
Оскільки рука моя оволоділа царствами ідольськими, в яких кумирів більше, ніж у Єрусалимі й Самарії, —
|
Я́коже сія́ взя́хъ, и вся́ княже́нія возму́. Возрыда́йте, изва́янная во Ієрусали́мѣ и въ самарі́и:
|
|
11
|
11
|
|
то чи не зроблю того самого з Єрусалимом і статуями його, як зробив із Самарією та ідолами її?»
|
я́коже бо сотвори́хъ самарі́и и рукотворе́ннымъ єя́, та́ко сотворю́ и Ієрусали́му и кумі́ромъ єго́.
|
|
12
|
12
|
|
І буде, коли Господь звершить усе Своє діло на горі Сионі і в Єрусалимі, скаже: подивлюся на успіх гордовитого серця царя Ассирійського і на марнославство високо піднятих очей його.
|
И бу́детъ, єгда́ сконча́єтъ Госпо́дь вся́ творя́ въ горѣ́ Сіо́ни и во Ієрусали́мѣ, наведе́тъ на у́мъ вели́кій, на кня́зя Ассирі́йска и на высоту́ сла́вы о́чію єго́.
|
|
13
|
13
|
|
Він говорить: «силою руки моєї і моєю мудрістю я зробив це, тому що я розумний: і переставляю межі народів, і розграбовую скарби їх, і скидаю з престолів, як велетень;
|
Рече́ бо: крѣ́постію руки́ моєя́ сотворю́, и прему́дростію ра́зума [моєго́] отиму́ предѣ́лы язы́ковъ, и си́лу и́хъ плѣню́,
|
|
14
|
14
|
|
і рука моя захопила багатство народів, як гнізда; і як забирають залишені у них яйця, так забрав я всю землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не відкрив рота, і не пискнув».
|
и сотрясу́ гра́ды населе́ныя, и вселе́нную всю́ объиму́ руко́ю моє́ю я́ко гнѣздо́, и я́ко оста́вленая я́ица возму́: и нѣ́сть, и́же убѣжи́тъ мене́, или́ проти́ву мнѣ́ рече́тъ, и отве́рзетъ уста́ и глуми́тъ.
|
|
15
|
15
|
|
Чи величається сокира перед тим, хто рубає нею? Чи пила пишається перед тим, хто рухає нею? Начебто жезл повстає проти того, хто піднімає його; начебто палка піднімається на того, хто не дерево!
|
Єда́ просла́вится сѣки́ра безъ сѣку́щаго є́ю? или́ вознесе́тся пила́ безъ влеку́щаго ю́? Та́кожде а́ще кто́ во́зметъ же́злъ, или́ дре́во: и не та́ко.
|
|
16
|
16
|
|
За те Господь, Господь Саваоф, пошле чахлість на повних його, і між знаменитими його запалить полум’я, як полум’я вогню.
|
Но по́слетъ Госпо́дь Савао́ѳъ на твою́ че́сть безче́стіє, и на твою́ сла́ву о́гнь горя́ возгори́тся.
|
|
17
|
17
|
|
Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його — полум’ям, яке спалить і пожере терня його і бур’ян його в один день;
|
И бу́детъ свѣ́тъ Ізра́илевъ во о́гнь, и освяти́тъ єго́ огне́мъ горя́щимъ, и поя́стъ я́ко сѣ́но вещество́.
|
|
18
|
18
|
|
і славний ліс його і сад його, від душі до тіла, знищить; і він буде, як чахлий умирущий.
|
Въ то́й де́нь уга́снутъ го́ры и хо́лми и дубра́вы, и поя́стъ от души́ да́же до пло́тей: и бу́детъ бѣжа́й, я́ко бѣжа́й от пла́мене горя́ща:
|
|
19
|
19
|
|
І залишок дерев лісу його такий буде нечисленний, що дитя спроможне буде зробити опис.
|
и оста́вльшіися от ни́хъ бу́дутъ въ число́, и отроча́ ма́лоє напи́шетъ я́.
|
|
20
|
20
|
|
І буде у той день: залишок Ізраїля й ті з дому Якова, що спаслися, не будуть більше покладатися на того, хто уразив їх, але покладуть уповання на Господа, Святого Ізраїлевого, щиросердо.
|
И бу́детъ въ то́й де́нь, не приложи́тся ктому́ оста́нокъ Ізра́илевъ, и спасе́нніи Іа́ковли не бу́дутъ ктому́ упова́юще на оби́дѣвшыя и́хъ, но бу́дутъ упова́юще на Бо́га свята́го Ізра́илева и́стиною.
|
|
21
|
21
|
|
Залишок навернеться, залишок Якова — до Бога сильного.
|
И обрати́тся оста́нокъ Іа́ковль къ Бо́гу крѣ́пкому.
|
|
22
|
22
|
|
Бо хоч би народу в тебе, Ізраїле, було стільки, скільки піску морського, тільки залишок його навернеться; знищення визначено повною правдою;
|
И а́ще бу́дутъ лю́діє Ізра́илевы я́ко песо́къ морскі́й, оста́нокъ и́хъ спасе́тся:
|
|
23
|
23
|
|
бо визначене знищення звершить Господь, Господь Саваоф, по усій землі.
|
сло́во бо соверша́я и сокраща́я пра́вдою, я́ко сло́во сокраще́но сотвори́тъ Госпо́дь во все́й вселе́ннѣй.
|
|
24
|
24
|
|
Тому так говорить Господь, Господь Саваоф: народе Мій, що живеш на Сионі! не бійся Ассура. Він уразить тебе жезлом і тростину свою підніме на тебе, як Єгипет.
|
Сего́ ра́ди сія́ глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ: не бо́йтеся, лю́діє мои́, от Ассирі́анъ, живу́щіи въ Сіо́нѣ, я́ко жезло́мъ порази́тъ тя́: я́зву бо наво́дитъ на тя́, є́же ви́дѣти пу́ть Єги́пта.
|
|
25
|
25
|
|
Ще трохи, дуже трохи, і мине Моє обурення, і лють Моя обернеться на знищення їх.
|
Єще́ бо ма́ло, и преста́нетъ гнѣ́въ, я́рость же моя́ на совѣ́тъ и́хъ:
|
|
26
|
26
|
|
І підніме Господь Саваоф бич на нього, як у час поразки Мадіама біля скелі Орива, або як простяг на море жезл, і підніме його, як на Єгипет.
|
и воздви́гнетъ Бо́гъ си́лъ на ня́ я́зву, я́ко я́зву Мадіа́млю на мѣ́стѣ ско́рби, и я́рость єго́ на пу́ть и́же къ мо́рю, на пу́ть и́же во Єги́петъ:
|
|
27
|
27
|
|
І буде у той день: зніметься з рамен твоїх тягар його, і ярмо його — із шиї твоєї; і розпадеться ярмо від жиру.
|
и бу́детъ въ то́й де́нь, отъи́мется и́го єго́ от ра́мене твоєго́ и стра́хъ єго́ от тебе́, и согніє́тъ и́го от ра́менъ ва́шихъ.
|
|
28
|
28
|
|
Він іде на Аїаф, проходить Мигрон, у Михмасі складає свої запаси.
|
Пріи́детъ бо во гра́дъ Агга́й, и пре́йдетъ въ Магеддо́, и въ Махма́сѣ положи́тъ сосу́ды своя́.
|
|
29
|
29
|
|
Проходять тіснини; у Геві ночівля їх; Рама трясеться; Гива Саулова розбіглася.
|
И мине́тъ де́брь, и пріи́детъ во Агга́й: стра́хъ пріи́метъ раму́ гра́дъ Сау́ловъ,
|
|
30
|
30
|
|
Вий голосом твоїм, дочко Галима; нехай почує тебе Лаїс, бідний Анафоф!
|
побѣ́гнетъ дще́рь Галі́мля, услы́шится въ лаісѣ́, услы́шится во Анаѳо́ѳѣ.
|
|
31
|
31
|
|
Мадмена розбіглася, жителі Гевима поспішають утікати.
|
И ужасе́ся Мадеми́на и живу́щіи во гіви́мѣ.
|
|
32
|
32
|
|
Ще день простоїть він у Нові; погрожує рукою своєю горі Сиону, пагорбу Єрусалимському.
|
Утѣша́йте дне́сь є́же на пути́ пребы́ти: утѣша́йте руко́ю го́ру дще́рь Сіо́ню, и хо́лми, и́же во Ієрусали́мѣ:
|
|
33
|
33
|
|
Ось, Господь, Господь Саваоф, страшною силою зірве гілки дерев, і ті, що величаються зростом, будуть зрубані, високі — повалені на землю.
|
се́, Влады́ка Госпо́дь Савао́ѳъ смяте́тъ сла́вныя со крѣ́постію, и высо́ціи укори́зною сокруша́тся, и высо́цыи смиря́тся,
|
|
34
|
34
|
|
І посіче хащу лісу залізом, і Ливан упаде від Всемогутнього.
|
и паду́тъ высо́цыи мече́мъ, Ліва́нъ же съ высо́кими паде́тся.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.