|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.
|
Сло́во бы́вшеє от Го́спода ко Иса́іи сы́ну Амо́сову о Іуде́и и о Ієрусали́мѣ.
|
|
2
|
2
|
|
І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи.
|
Я́ко бу́детъ въ послѣ́днія дни́ явле́на гора́ Госпо́дня, и до́мъ Бо́жій на версѣ́ го́ръ, и возвы́сится превы́ше холмо́въ: и пріи́дутъ къ не́й вси́ язы́цы.
|
|
3
|
3
|
|
І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима.
|
И по́йдутъ язы́цы мно́зи и реку́тъ: пріиди́те, и взы́демъ на го́ру Госпо́дню и въ до́мъ Бо́га Іа́ковля, и возвѣсти́тъ на́мъ пу́ть сво́й, и по́йдемъ по нему́. От Сіо́на бо изы́детъ зако́нъ, и сло́во Госпо́дне изъ Ієрусали́ма:
|
|
4
|
4
|
|
І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
|
и суди́ти бу́детъ посредѣ́ язы́къ и изобличи́тъ лю́ди мно́ги: и раскую́тъ мечы́ своя́ на ора́ла и ко́пія своя́ на серпы́, и не во́зметъ язы́къ на язы́къ меча́, и не навы́кнутъ ктому́ ра́товатися.
|
|
5
|
5
|
|
О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.
|
И ны́нѣ, до́ме Іа́ковль, пріиди́те, по́йдемъ свѣ́томъ Госпо́днимъ.
|
|
6
|
6
|
|
Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого перейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні.
|
Оста́ви бо лю́ди своя́, до́мъ Іа́ковль: зане́ я́коже изъ нача́ла напо́лнися страна́ и́хъ волхвова́ній, я́коже иноплеме́нниковъ, и ча́да мно́га иноплеме́ннича роди́шася и́мъ.
|
|
7
|
7
|
|
І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його;
|
Напо́лнися бо страна́ и́хъ сребра́ и зла́та, и не бя́ше числа́ сокро́вищъ и́хъ: и напо́лнися земля́ и́хъ ко́ней, и не бя́ше числа́ колесни́цъ и́хъ:
|
|
8
|
8
|
|
і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх.
|
и напо́лнися земля́ ме́рзостей дѣ́лъ ру́къ и́хъ, и поклони́шася тѣ́мъ, я́же сотвори́ша пе́рсты и́хъ:
|
|
9
|
9
|
|
І схилилася людина, і принизився муж, — і Ти не простиш їх.
|
и преклони́ся человѣ́къ, и смири́ся му́жъ, и не претерплю́ и́мъ.
|
|
10
|
10
|
|
Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його.
|
И ны́нѣ вни́дите въ ка́меніє и скры́йтеся въ зе́млю от лица́ стра́ха Госпо́дня и от сла́вы крѣ́пости єго́, єгда́ воста́нетъ сокруши́ти зе́млю.
|
|
11
|
11
|
|
Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.
|
О́чи бо Госпо́дни высо́цы, человѣ́къ же смире́нъ: и смири́тся высота́ человѣ́ческая, и вознесе́тся Госпо́дь єди́нъ въ де́нь о́ный.
|
|
12
|
12
|
|
Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —
|
Де́нь бо Го́спода Савао́ѳа на вся́каго досади́теля и гордели́ваго, и на вся́каго высо́каго и велича́ваго, и смиря́тся:
|
|
13
|
13
|
|
і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,
|
и на вся́къ ке́дръ Ліва́нскій высо́кихъ и превознесе́нныхъ и на вся́ко дре́во же́лудя Васа́нска,
|
|
14
|
14
|
|
і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,
|
и на вся́кую го́ру высо́кую и на вся́кій хо́лмъ высо́кій,
|
|
15
|
15
|
|
і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,
|
и на вся́кій сто́лпъ высо́къ и на вся́кую стѣ́ну высо́кую,
|
|
16
|
16
|
|
і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.
|
и на вся́кій кора́бль морскі́й и на вся́ко видѣ́ніє добро́ты корабле́й.
|
|
17
|
17
|
|
І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,
|
И смири́тся вся́кій человѣ́къ, и паде́тся высота́ человѣ́ча, и вознесе́тся Госпо́дь єди́нъ въ де́нь о́ный.
|
|
18
|
18
|
|
й ідоли зовсім зникнуть.
|
И рукотворе́ная вся́ скры́ютъ,
|
|
19
|
19
|
|
І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
|
вне́сше въ пеще́ры и въ разсѣ́лины ка́меній и въ верте́пы земны́я, от лица́ стра́ха Госпо́дня и от сла́вы крѣ́пости єго́, єгда́ воста́нетъ сокруши́ти зе́млю.
|
|
20
|
20
|
|
У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,
|
Въ де́нь бо о́ный изри́нетъ человѣ́къ ме́рзости своя́ златы́я и сре́бряныя, я́же сотвори́ша, да покланя́ются су́єтнымъ и нетопыре́мъ,
|
|
21
|
21
|
|
щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
|
є́же вни́ти въ верте́пы тве́рдаго ка́мене и въ разсѣ́лины ка́меній, от лица́ стра́ха Госпо́дня и от сла́вы крѣ́пости єго́, єгда́ воста́нетъ сокруши́ти зе́млю.
|
|
22
|
22
|
|
Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?
|
Оста́вите [у́бо] ва́мъ человѣ́ка, єму́же є́сть дыха́ніє въ ноздре́хъ єго́: я́ко въ че́мъ вмѣни́ся се́й?
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.