1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим. | Сл0во бhвшее t гDа ко и3сaіи сhну ґмHсову њ їудeи и3 њ їеrли1мэ. |
|
2
|
2
|
| І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи. | Ћкw бyдетъ въ послBдніz дни6 kвлeна горA гDнz, и3 д0мъ б9ій на версЁ г0ръ, и3 возвhситсz превhше холмHвъ: и3 пріи1дутъ къ нeй вси2 kзhцы. |
|
3
|
3
|
| І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима. | И# п0йдутъ kзhцы мн0зи и3 рекyтъ: пріиди1те, и3 взhдемъ на г0ру гDню и3 въ д0мъ бGа їaкwвлz, и3 возвэсти1тъ нaмъ пyть св0й, и3 п0йдемъ по немY. T сіHна бо и3зhдетъ зак0нъ, и3 сл0во гDне и3з8 їеrли1ма: |
|
4
|
4
|
| І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати. | и3 суди1ти бyдетъ посредЁ kзы6къ и3 и3з8wбличи1тъ лю1ди мнHги: и3 раскую1тъ мечы2 сво‰ на њр†ла и3 к0піz сво‰ на серпы2, и3 не в0зметъ kзhкъ на kзhкъ мечA, и3 не навhкнутъ ктомY рaтоватисz. |
|
5
|
5
|
| О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому. | И# нн7э, д0ме їaкwвль, пріиди1те, п0йдемъ свётомъ гDнимъ. |
|
6
|
6
|
| Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого перейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні. | Њстaви бо лю1ди сво‰, д0мъ їaкwвль: занE ћкоже и3з8 начaла нап0лнисz странA и4хъ волхвовaній, ћкоже и3ноплемeнникwвъ, и3 ч†да мнHга и3ноплемє1ннича роди1шасz и5мъ. |
|
7
|
7
|
| І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його; | Нап0лнисz бо странA и4хъ сребрA и3 злaта, и3 не бsше числA сокр0вищъ и4хъ: и3 нап0лнисz землS и4хъ к0ней, и3 не бsше числA колесни1цъ и4хъ: |
|
8
|
8
|
| і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх. | и3 нап0лнисz землS мeрзостей дёлъ рyкъ и4хъ, и3 поклони1шасz тBмъ, ±же сотвори1ша пeрсты и4хъ: |
|
9
|
9
|
| І схилилася людина, і принизився муж, — і Ти не простиш їх. | и3 преклони1сz человёкъ, и3 смири1сz мyжъ, и3 не претерплю2 и5мъ. |
|
10
|
10
|
| Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його. | И# нн7э вни1дите въ кaменіе и3 скрhйтесz въ зeмлю t лицA стрaха гDнz и3 t слaвы крёпости є3гw2, є3гдA востaнетъ сокруши1ти зeмлю. |
|
11
|
11
|
| Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день. | Џчи бо гDни выс0цы, человёкъ же смирeнъ: и3 смири1тсz высотA человёческаz, и3 вознесeтсz гDь є3ди1нъ въ дeнь џный. |
|
12
|
12
|
| Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, — | Дeнь бо гDа саваHfа на всsкаго досади1телz и3 гордели1ваго, и3 на всsкаго выс0каго и3 величaваго, и3 смирsтсz: |
|
13
|
13
|
| і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські, | и3 на всsкъ кeдръ лівaнскій выс0кихъ и3 превознесeнныхъ и3 на всsко дрeво жeлудz васaнска, |
|
14
|
14
|
| і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби, | и3 на всsкую г0ру выс0кую и3 на всsкій х0лмъ выс0кій, |
|
15
|
15
|
| і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну, | и3 на всsкій ст0лпъ выс0къ и3 на всsкую стёну выс0кую, |
|
16
|
16
|
| і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх. | и3 на всsкій корaбль морскjй и3 на всsко видёніе добр0ты кораблeй. |
|
17
|
17
|
| І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день, | И# смири1тсz всsкій человёкъ, и3 падeтсz высотA человёча, и3 вознесeтсz гDь є3ди1нъ въ дeнь џный. |
|
18
|
18
|
| й ідоли зовсім зникнуть. | И# рукотворє1наz вс‰ скрhютъ, |
|
19
|
19
|
| І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю. | внeсше въ пещє1ры и3 въ разсBлины кaменій и3 въ вертeпы земны6z, t лицA стрaха гDнz и3 t слaвы крёпости є3гw2, є3гдA востaнетъ сокруши1ти зeмлю. |
|
20
|
20
|
| У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм, | Въ дeнь бо џный и3зри1нетъ человёкъ мeрзwсти сво‰ златы6z и3 срє1брzныz, ±же сотвори1ша, да покланsютсz сyєтнымъ и3 нетопырє1мъ, |
|
21
|
21
|
| щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю. | є4же вни1ти въ вертeпы твeрдагw кaмене и3 въ разсBлины кaменій, t лицA стрaха гDнz и3 t слaвы крёпости є3гw2, є3гдA востaнетъ сокруши1ти зeмлю. |
|
22
|
22
|
| Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить? | Њстaвите (u5бо) вaмъ человёка, є3мyже є4сть дыхaніе въ ноздрeхъ є3гw2: ћкw въ чeмъ вмэни1сz сeй; |
