1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 63
|
|
|
1
|
|
| Хто це йде від Едома, у червлених ризах від Восора, настільки величний у Своєму одязі, Який виступає у повноті сили Своєї? «Я — Який проголошує правду, сильний, щоб спасати». | |
|
2
|
|
| Від чого ж одіяння Твоє червоне, і ризи у Тебе, як у того, хто топтав у точилі? | |
|
3
|
|
| «Я топтав точило один, і з народів нікого не було зі Мною; і Я топтав їх у гніві Моєму і давив їх у люті Моїй; кров їх бризкала на ризи Мої, і Я заплямував усе одіяння Своє; | |
|
4
|
|
| бо день помсти — у серці Моєму, і рік Моїх відкуплених настав. | |
|
5
|
|
| Я дивився, і не було помічника; дивувався, що не було того, хто підтримує; але допомогла Мені правиця Моя, і лють Моя — вона підтримала Мене: | |
|
6
|
|
| і потоптав Я народи у гніві Моєму, і скрушив їх у люті Моїй, і вилив на землю кров їх». | |
|
7
|
|
| Пом’яну милості Господні і славу Господню за все, що Господь дарував нам, і велику благість Його до дому Ізраїлевого, яку вчинив Він йому за милосердям Своїм і за множеством щедрот Своїх. | |
|
8
|
|
| Він сказав: «дійсно вони народ Мій, діти, які не скажуть неправди», і Він був для них Спасителем. | |
|
9
|
|
| У всякій скорботі їх Він не залишав їх, і ангел лиця Його спасав їх; з любови Своєї і благосердя Свого Він відкупив їх, узяв і носив їх в усі дні давні. | |
|
10
|
|
| Але вони збурилися і засмутили Святого Духа Його; тому Він обернувся на ворога їх: Сам воював проти них. | |
|
11
|
|
| Тоді народ Його згадав давні дні, Мойсеєві: де Той, Який вивів їх з моря з пастирем овець Своїх? де Той, Який уклав у серце його Святого Духа Свого, | |
|
12
|
|
| Який вів Мойсея за праву руку величною правицею Своєю, розділив перед ними води, щоб зробити Собі вічне ім’я, | |
|
13
|
|
| Який вів їх через безодні, як коня по степу, і вони не спотикалися? | |
|
14
|
|
| Як стадо сходить у долину, Дух Господній вів їх до спокою. Так вів Ти народ Твій, щоб зробити Собі славне ім’я. | |
|
15
|
|
| Споглянь з небес і подивися з оселі святині Твоєї і слави Твоєї: де ревність Твоя і могутність Твоя? — благосердя Твоє і милості Твої до мене утримані. | |
|
16
|
|
| Тільки Ти — Отець наш; бо Авраам не впізнає нас, і Ізраїль не визнає нас своїми; Ти, Господи, Отець наш, від віку ім’я Твоє: «Відкупитель наш». | |
|
17
|
|
| Для чого, Господи, Ти попустив нам звестися зі шляхів Твоїх, озлобитися серцю нашому, щоб не боятися Тебе? обернися заради рабів Твоїх, заради колін спадщини Твоєї. | |
|
18
|
|
| Короткий час володів ним народ святині Твоєї: вороги наші потоптали святилище Твоє. | |
|
19
|
|
| Ми зробилися такими, над якими Ти ніби ніколи не володарював і над якими не іменувалося ім’я Твоє. |
