|
Глава 14
|
Глvа, д~і”
|
|
1
|
1
|
|
Слово Господа, яке було до Єремії з нагоди бездощів’я.
|
И бы'сть сло'во гн~е къ і^е^ремїи эT слове'съ сђхо'тныхъ”
|
|
2
|
2
|
|
Плаче Іуда, ворота його розпалися, почорніли на землі, і волання здіймається в Єрусалимі.
|
стена'ла і^ё^дея и^ врата е^я` раꙁрђши'шася, и^ ѓ^темни'шася на земли`, и^ во'пль і^е^рsлима вꙁы'иде”
|
|
3
|
3
|
|
Вельможі посилають слуг своїх по воду; вони приходять до колодязів і не знаходять води; повертаються з порожніми посудинами; присоромлені і знічені, вони покривають свої голови.
|
Бо'лшїи посла'ша ме'ншихъ свои^хъ к во'дњ. прїидо'ша к черпа'нїю и^ не ѓ^брњто'ша воды`. и^ эTнесоша па'ки съсђды своя` то'щны” Посты'дни сђть и^ ѓ^ꙁлобле'ни, и^ покры'ша главы` своя`
|
|
4
|
4
|
|
Оскільки ґрунт розтріскався від того, що не було дощу на землю, то і хлібороби знічені й покривають свої голови.
|
ради па'кости ꙁемли`, и^же не прїидеT до'жDь на' ꙁемлю. постыже'ни сђть нивнїи дњ'латели, покры'ша главы` своя`. и^же
|
|
5
|
5
|
|
Навіть і лань народжує на полі і залишає дітей, тому що немає трави.
|
и^ е^ле'ница в ни'вњ роди'ся и^ ѓ^ста'вила, и^же не бᲇ трава`.
|
|
6
|
6
|
|
І дикі осли стоять на підвищених місцях і ковтають, подібно до шакалів, повітря; очі їхні потьмяніли, тому що немає трави.
|
и^ ѓ^на'гри ста'ша на скалаX, бра'ша вњтръ ја%ко ѕмїеве. ѓ^скђдњша ѓ%чи и^хъ и^же не бњ` трава`. а^ще
|
|
7
|
7
|
|
Хоча беззаконня наші свідчать проти нас, але Ти, Господи, твори з нами заради імені Твого; відступництво наше велике, згрішили ми перед Тобою.
|
беꙁако'нїя на'ша эTвњща'ютъ наM. г~и сътвори ради и^мени твое^го, ја%ко мно'га сђть эTвраще'нїя на'ша, тебњ съгрњши'хом#.
|
|
8
|
8
|
|
Надія Ізраїля, Спаситель його під час скорботи! Для чого Ти — як чужий у цій землі, як перехожий, який зайшов переночувати?
|
пожда'нїе і^и^л~ево. сп~си'телю нашъ въ вре'мя ско'рби, въскђ'ю ја%ко пришле'цъ е^си на ꙁемли`, и^ ја%ко пђтникъ ё^кланя'ющся на жи'тїе”
|
|
9
|
9
|
|
Чому Ти — як чоловік здивований, як сильний, який не має сили спасти? І однак же Ти, Господи, посеред нас, і Твоє ім’я наречене над нами; не залишай нас.
|
Въскђ'ю бы'лъ ја%ко мђж'ᲆ прошле'цъ е^си, и^ крњ'пкыи и^же не мо'жетъ спsти” Ты же в наs е^си г~и, і^ и^мя твое въꙁва'но е^сть на наs, не ѓ^ста'ви наs”
|
|
10
|
10
|
|
Так говорить Господь народу цьому: за те, що вони люблять блукати, не стримують ніг своїх, за те Господь не благоволить до них, пригадує нині беззаконня їхні і карає гріхи їхні.
|
Сїя рече г~ь лю'демъ сиM, и^же въꙁлюби, поDвиꙁа'ти но'ѕњ свои и^ не покои'шаs, и^ г~ђ не ё^годи'ша. нн~њ въспомяне'тъ беꙁако'нїя и^хъ и^ посњтя'тъ грњхи` и^хъ”
|
|
11
|
11
|
|
І сказав мені Господь: ти не молися за народ цей на благо йому.
|
И$ рече г~ь къ мнњ`, не хощи молитися ꙁа лю'ди с^и въ бл~го.
|
|
12
|
12
|
|
Якщо вони будуть поститися, Я не почую волання їхнього; і якщо піднесуть всепалення і дари, не прийму їх; але мечем і голодом, і моровицею знищу їх.
|
е^гда постя'тся не ё^слы'шђ проше'нїя и^хъ. и^ а'ще принесђт# вс^есᲆж#же'нїа и^ жертвђ, не вᲆспрїимђ и^хъ. ја%ко мечеM и^ гла'домᲆ и^ мо'роM а%зъ и^стлю` и^хъ”
|
|
13
|
13
|
|
Тоді сказав я: Господи Боже! ось, пророки говорять їм: «не побачите меча, і голоду не буде у вас, але постійний мир дам вам на цьому місці».
|
И$ реко'хъ, ЭO г~и б~е пррoцы рекђтъ и^мъ, не ё^ꙁрите меча и^ гла'дъ не бђ'детъ вамъ, н^о ми'рᲆ и%стинныи да'сть вамъ на мњстњ семъ”
|
|
14
|
14
|
|
І сказав мені Господь: пророки пророкують неправду ім’ям Моїм; Я не посилав їх і не давав їм повеління, і не говорив їм; вони звіщають вам видіння неправдиві і ворожі, і пусте і мрії серця свого.
|
И$ рече г~ь къ мнњ`, л#жи'во пррoцы прорица'ютъ въ и^мя мое, не посла'хъ и^хъ, ни заповњ'дахъ и^мъ, ни гл~алъ е^смь к ниM. видњ'нїя л#жи'ва и^ ё^гада'нїе л#сти'во, и^ прел#ще'нїемᲆ срDца свое^го прорица'ютъ вамъ”
|
|
15
|
15
|
|
Тому так говорить Господь про пророків: вони пророкують ім’ям Моїм, а Я не посилав їх; вони говорять: «меча і голоду не буде на цій землі»: мечем і голодом будуть знищені ці пророки,
|
Сего ради сїа рече г~ь ѓ^ пррoцњхъ, и^же пррoчествђ'ютъ въ и^мя мое, иXже а^ꙁъ не посла'хъ. рекђще, мечъ и^ гла'дъ не бђ'детъ на ꙁемли` се'и. в ме'чᲆ и^ глаD и^стляTся пррoцы тїи.
|
|
16
|
16
|
|
і народ, якому вони пророкують, розкиданий буде по вулицях Єрусалима від голоду і меча, і не буде кому ховати їх, — вони і дружини їхні, і сини їхні, і дочки їхні; і Я виллю на них зло їхнє.
|
и^ лю'деM и^мже пррoчествђ'ютъ бђ'дђтъ и^ꙁвержени на пђте'хъ і^ерsлима, ради гла'да и^ ме'ча. и^ не бђ'детъ и^же погреб#сти и^хъ. тїи и^ же'ны и^хъ, сн~ове и^ дще'ри и^хъ, і^ и^ꙁлњ'ю на нихъ ѕла'я и^хъ.
|
|
17
|
17
|
|
І скажи їм слово це: нехай ллються з очей моїх сльози ніч і день, і нехай не перестають; бо великою поразкою вражена діва, дочка народу мого, тяжким ударом.
|
и^ рече'ши к ни'мъ сло'во сїе, и^ꙁведђтᲆ ѓ%чи мои сле'ꙁы по но'щ# и^ дн~ь, и^ не ё^мо'лкнђтъ, ја%ко сътре'нїемъ вели'киM сътре'на дв~а дще'рь людїи мои^хъ, ја%ꙁвою ѕло'ю ѕњ'ло.
|
|
18
|
18
|
|
Виходжу я на поле, — і ось, убиті мечем; входжу в місто, — і ось ті, що вмирають від голоду; навіть і пророк і священик блукають по землі несвідомо.
|
а^ще и^сходя'щъ бђдђ на ни'вы, с^е ꙁакла'ни мече'мъ. и^ а'ще вни'дђ въ' градъ, с^е просте'рᲄы гла'домъ” Пррoкъ же и^ сщ~енникъ эTи^до'ша в зе'млю, е^я'же не вњдя'хђ.
|
|
19
|
19
|
|
Хіба Ти зовсім відкинув Іуду? Хіба душі Твоїй огиднув Сион? Для чого уразив нас так, що немає нам зцілення? Чекаємо миру, і нічого доброго немає; чекаємо часу зцілення, і ось жахи.
|
Є$да ли эTме'щђщи эTве'рглъ е^си і^ёдђ, и^ли сїѓ'нᲆ в ме'рꙁость и^мњ дш~а твоа. въскђ'ю б^о поразиl е^си наs, та'ко да ни е^ді'но бђдетъ и^сцњле'нїе” Пожда'хоM мљ=ра, и^ нᲇсть бл~го, и^ вре'мя и^сцњле'нїя, и^ се смђще'нїе”
|
|
20
|
20
|
|
Усвідомлюємо, Господи, нечестя наше, беззаконня батьків наших; бо згрішили ми перед Тобою.
|
Поꙁна'хомъ г~и нече'стїе на'ше беꙁаконїя эTц~ъ нашиX ја%ко съгрњши'хомъ к тебњ`,
|
|
21
|
21
|
|
Не відкинь нас заради імені Твого; не принижуй престолу слави Твоєї: згадай, не руйнуй завіту Твого з нами.
|
не да'и наs в# поноше'нїе ради и^мени твое^го, ни сᲆтвори намъ доса'ды. на престо'лъ сла'вы твое^я въспомяни, и^ не раꙁори ꙁавњтъ твои с на'ми.
|
|
22
|
22
|
|
Чи є між суєтними богами язичницькими такі, що посилають дощ? або чи може небо саме собою подавати зливу? чи не Ти це, Господи, Боже наш? На Тебе надіємося ми; бо Ти твориш усе це.
|
е^да` сђть въ звая'ныхъ ја^зы'ческихᲆ и^же дож#дяT, и^ли нб~са могTђ да'ти ро'сђ, а^ще не т^ы воли'ши. е^да ли не ты е^си г~и б~ъ нашᲆ е^гоже жда'хомъ, ты б^о сътвори'лъ е^си вся сїя”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.