|
Глава 25
|
Глvа, к~е”
|
|
1
|
1
|
|
Слово, яке було до Єремії про весь народ юдейський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, — це був перший рік Навуходоносора, царя Вавилонського, —
|
Сло'во иже бы'сть къ і^еремїи ѓ^ всњхъ лю'дехъ і^ё'диныX. в лњто четве'ртое и^ѓ^а^кимA сн~а і^ѓ^сїина цр~я і^ё^дина. то е^сть лњто прьвое навходоносора цр~я вављ=лонъска”
|
|
2
|
2
|
|
і яке пророк Єремія промовив до всього народу юдейського і до всіх жителів Єрусалима і сказав:
|
И$ гл~ал# е^сть і^еремїя прoркъ къ всњмъ лю'деM і^ё'диным#, и^ къ всњмъ ѓ^бита'телеM і^ерsлима рекђщи.
|
|
3
|
3
|
|
від тринадцятого року Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, до цього дня, ось уже двадцять три роки, було до мене слово Господнє, і я з раннього ранку говорив вам, — і ви не слухали.
|
эT третїягонадесяте лњта, і^ѓсїа сн~а а^м#мо'ня цр~я і^ё'дина даже до дн~е сего. т^о е^сть третее и^ к~ лњто. бы'сть слово гн~е къмн^њ, и^ гл~ахъ к# ва'мъ эT нощи въста'ющи и^ гл~ющи и^ не слы'шасте.
|
|
4
|
4
|
|
Господь посилав до вас усіх рабів Своїх, пророків, з раннього ранку посилав, — і ви не слухали і не прихиляли вуха свого, щоб слухати.
|
и^ посла` г~ь к# вамъ всњхъ рабъ свои^хᲆ прoркъ въста'ющи заё'тра посыла'ю^щи, і^ не слы'шасте, ни приклонисте ё^шеса` ваша да слы'шиᲄе е^гDа гл~аше,
|
|
5
|
5
|
|
Вам говорили: «наверніться кожен від злої путі своєї і від злих діл своїх і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим із віку у вік;
|
ѓ^братитеся е^ді'нъ кождо эT пђти` свое^го зла'го, и^ эT злњишихъ помышленїи вашихъ. и^ ѓ^бита'ете в# ꙁемли ю^же г~ь дасть вамъ, и^ эTц~емъ вашимъ эT вњка даже и^ до' вњка.
|
|
6
|
6
|
|
і не ходіть слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, і не прогнівляйте Мене ділами рук своїх, і не зроблю вам зла».
|
и^ не хощите и^ти` по боѕњхъ чюждихъ е^же слђжи'ти иM, и^ покланя'тися иM ни мене къ гнњвђ прозовњте в# дњлXњ рђкђ ва'шею, и^ не ѓ^злоблю` ваs.
|
|
7
|
7
|
|
Але ви не слухали Мене, — говорить Господь, — прогнівляючи Мене ділами рук своїх, на зло собі.
|
и^ не послђшасте мя, рече г~ь. е^же не подвиꙁа'ти м^я къ гнњвђ в# дњлеX рђкђ вашею в лђка'въствњ вашемъ”
|
|
8
|
8
|
|
Тому так говорить Господь Саваоф: за те, що ви не слухали слів Моїх,
|
Того ради сїя рече г~ь си'лъ, иже не послђшасте словесъ мои^хъ.
|
|
9
|
9
|
|
ось, Я пошлю і візьму всі племена північні, — говорить Господь, — і пошлю до Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю цю і на жителів її і на усі навколишні народи; і зовсім знищу їх і зроблю їх жахом і посміянням і вічним запустінням.
|
с^е а^ꙁъ послю и^ въспрїимђ вся племена сњверьска, реq г~ь. и^ навходоносора цр~я вављ=лоньска раба моего. и^ приведђ и^хъ на ꙁемлю сїю, и^ на ѓ^бита'тели ея, и^ на вся ја^зы'ки и^же ѓ%крsтъ е^го сђть, и^ ё^бїю иX и^ поста'влю и^хъ въ ё%жасъ, и^ въ звиꙁда'нїе и^ въ ꙁапђстњнїе бњчное.
|
|
10
|
10
|
|
І припиню у них голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, звук жорен і світло світильника.
|
и^ погђблю` эT нихъ гласъ ра'дости, и^ гла'съ веселїя, гла'съ жениха`, и^ глsа невњсты глаs жерновенъ, и^ свTњ свњтилникA.
|
|
11
|
11
|
|
І вся земля ця буде пустелею і жахом; і народи ці будуть служити цареві Вавилонському сімдесят років.
|
и^ бђдетъ вся ꙁемля е^го в# ꙁапђстњнїе и^ въ ё%жасъ. и^ послђжатъ вси ја^зы'цы сїи цр~ю вављ=ло'ньскђ, о~ лњтъ.
|
|
12
|
12
|
|
І буде: коли виповниться сімдесят років, покараю царя Вавилонського і той народ, — говорить Господь, — за їх нечестя, і землю Халдейську, і зроблю її вічною пустелею.
|
е^гда же и^сполнени бђдђтᲆ о~ лњтъ. посњщђ на цр~я вављ=лоньска, и^ на люди сїи, реq г~ь, беꙁако'нїа и^хъ, и^ на ꙁемлю халдеискђ. и^ положђ т^ђ въ запђстњнїе вњчное,
|
|
13
|
13
|
|
І звершу над тією землею усі слова Мої, які Я вимовив на неї, усе написане у цій книзі, яку Єремія по-пророцьки прорік на усі народи.
|
и^ приведђ на' землю т^ђ вся` словеса` моя, и^же гл~алъ е^смь проти'вђ ея, все` и^же пи'сано еs въ кни'ѕњ се'и. и^ е^ли'каже прoрчьствова і^еремїа на вся` ја^зы'ки
|
|
14
|
14
|
|
Бо і їх поневолять численні народи і царі великі; і Я віддам їм за їхніми вчинками і за ділами рук їхніх.
|
и^же слђжи'ша и^мъ, е^гда бњша ја^ꙁы'цы мно'ꙁи, и^ цр~и вели'цы” и^ въꙁда'мъ и^мъ по дњломъ и^хъ, и^ по творе'нїю рђкђ и^хъ”
|
|
15
|
15
|
|
Бо так сказав мені Господь, Бог Ізраїлів: візьми з руки Моєї чашу цю з вином люті і напої з неї усі народи, до яких Я посилаю тебе.
|
Є$лико прорече і^еремїя до всXњ страn” Та'ко гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. възми` ча'шђ вина` несмњше'наго сего эT рђки мое^я. да напои^ши вся` страны` к нимъже а^ꙁъ послю` т^я.
|
|
16
|
16
|
|
І вони вип’ють, і будуть хитатися і збожеволіють, побачивши меч, який Я пошлю на них.
|
і^ и^спїют# і^ и^ꙁблю'ютъ. и^ ѓ^бђя'ютъ эT лица` мечю`, е^гоже а^зъ пђщђ средњ и^х#.
|
|
17
|
17
|
|
І взяв я чашу з руки Господньої і напоїв з неї всі народи, до яких послав мене Господь:
|
И$ взя'хъ ча'шђ эT рђки гн~я, и^ напоиX вся` страны`, к ни'мже посла` мя г~ь.
|
|
18
|
18
|
|
Єрусалим і міста юдейські, і царів його і князів його, щоб спустошити їх і зробити жахом, посміянням і прокляттям, як і видно нині,
|
на і^ерsлимъ и^ на гра'ды і^ё'дины, и^ на цр~я е^го и^ на кня'ꙁя е^го. ја%ко положи'ти я& въ ѓ^пђстњнїе, и^ в# непрохожDенїе, и^ въ звиꙁда'нїе.
|
|
19
|
19
|
|
фараона, царя Єгипетського, і слуг його, і князів його і весь народ його,
|
и^ фараѓ'на цр~я е^гљ=пет#ска, и^ дњти е^го, и^ веlмо'жа е^го. и^ вся` лю'ди е^го,
|
|
20
|
20
|
|
і весь змішаний народ, і всіх царів землі Уца, і всіх царів землі Филистимської, і Аскалон, і Газу, й Екрон, і залишки Азота,
|
и^ вся` примњсники еh. и^ вся` цр~я и^ноплеменниk а^скало'на, и^ га'ꙁђ, и^ а^к#кро'на, и^ ѓ^станокъ ха'ꙁовъ,
|
|
21
|
21
|
|
Едома, і Моава, і синів Аммонових,
|
і^ и^дђмея, и^ моа^вит#скђю, и^ сн~ы а^м#мо'ня.
|
|
22
|
22
|
|
і всіх царів Тира, і всіх царів Сидона, і царів островів, які за морем,
|
и^ вся` цр~я тљ=рски, и^ цр~я сљ=до'ньски, и^ цр~я ѓ^бонђ странђ моря.
|
|
23
|
23
|
|
Дедана, і Фему, і Буза, й усіх, хто стриже волосся на скронях,
|
и^ деда'н#, и^ џема'н#, и^ росъ, и^ всего ѓ^сᲄрижена преD лицемъ е^го.
|
|
24
|
24
|
|
і всіх царів Аравії, і всіх царів народів різноплемінних, які живуть у пустелі,
|
|
|
25
|
25
|
|
усіх царів Зимврії, і всіх царів Елама, і всіх царів Мідії,
|
и^ вся` цр~я е^ла'м#ски и^ вся` цр~я прьски,
|
|
26
|
26
|
|
і всіх царів півночі, близьких один до одного і далеких, і всі царства земні, які на лиці землі, а цар Сесаха вип’є після них.
|
и^ вся цр~я эT восᲄо'чїя далняя и^ бли'жняя, кого'жDо къ бра'тђ е^го. и^ вся` црsтва на лицы` земля`,
|
|
27
|
27
|
|
І скажи їм: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: пийте і сп’янійте, і вивергніть і впадіть, і не вставайте, побачивши меч, який Я пошлю на вас.
|
и^ рече'ши. та'ко рече г~ь сиl б~ъ і^и^л~евъ. пїите и^ ё^пїитеся і^ и^з#блю'ите, и^ падетеся и^ не въста'нете эT лица` меча`, е^гоже а^ꙁъ послю среди васъ”
|
|
28
|
28
|
|
Якщо ж вони будуть відмовлятися брати чашу з руки твоєї, щоб пити, то скажи їм: так говорить Господь Саваоф: ви неодмінно будете пити.
|
И$ бђдетъ е^гда не въсхотя'тъ прїя'ти ча'ша эT рђки твоея ја%коже пи'ти, рече'ши си'це. та'ко рече г~ь, пїюще пїете,
|
|
29
|
29
|
|
Бо ось на місто це, на якому наречене ім’я Моє, Я починаю наводити біди; і чи ви залишитеся непокараними? Ні, не залишитеся непокараними; бо Я закликаю меч на усіх, хто живе на землі, — говорить Господь Саваоф.
|
ја^ко въ градњ в не'мже ся намњни и%мя мое, и^ а^ꙁъ начнђ зазля'ти. и^ вы` ѓ^чище'нїемъ не ѓ^чи'ститеся. ја%ко меча` а^ꙁъ поꙁыва'ю на вся` сидя'щая на земли.
|
|
30
|
30
|
|
Тому проречи на них усі слова ці і скажи їм: Господь прогримить з висоти і з оселі святині Своєї подасть голос Свій; страшно прогримить на оселю Свою; як ті, що топчуть у точилі, викликне на усіх, хто живе на землі.
|
ты' же прорече'ши до нихъ вся` словеса` си`, и^ речеши. г~ь эT въсто'ка прїидетъ, эT ст~аго свое^го да да'сть гла'съ свои. слово проречетъ эT мњста свое^го, си же ја%ко и^ емлюще эTвњща'ютъ, и^л^и на сњдя'щая на земли. т^ђ потребле'нїе
|
|
31
|
31
|
|
Шум дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усякою плоттю, нечестивих Він віддасть мечу, — говорить Господь.
|
нача` эT земля`, ја%ко сосђдъ въ странахъ г~ђ сътвори'тся къ всеи пло'ти. нечести'вїи же эTда'шаs мечю`, гл~етъ г~ь
|
|
32
|
32
|
|
Так говорить Господь Саваоф: ось, біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі.
|
Та'ко гл~етъ г~ь, се` ѕло и^детъ эT страны` на странђ. и^ ви'хоръ вели'къ и^схо'дитъ эT конца` земли.
|
|
33
|
33
|
|
І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі.
|
и^ бђдђт# ја^зве'нїи эT г~а въ дн~ь гн~ь, эT ча'сти земля` и^ до ча'сти ꙁемля`, не въкопаюTся въ гнои, на лицы` ꙁемля` бђдђтъ.
|
|
34
|
34
|
|
Ридайте, пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді стада; бо виповнилися дні ваші для заколення і розсіяння вашого, і впадете, як дорогий сосуд.
|
въс#кли'чете пастђси`, и^ вᲆзопїите, и^ въс#плачете ѓ'вни ѓ'вчїи ја%ко сконча'шася дн~їе ва'ши на заколенїе. и^ падете` ја%ко ѓ'вни и^з#браnнїи.
|
|
35
|
35
|
|
І не буде притулку пастирям і спасіння вождям стада.
|
и^зги'бнетъ бњжа'нїе эT пас тђхъ, и^ сп~сенїе эT ѓ'венъ ѓ'вчихъ.
|
|
36
|
36
|
|
Чутно волання пастирів і ридання вождів стада, бо спустошив Господь пасовище їх.
|
гла'съ во'пля пастђш#ска, и^ кличъ ѓ^вецъ и^ ѓ'венъ, ја%ко потребитъ г~ь па'жиT и^хъ.
|
|
37
|
37
|
|
Знищуються мирні селища від люті гніву Господнього.
|
и^ премлъкнеT доброта` ми'ра эT лица` ја%рости гнњва гн~я”
|
|
38
|
38
|
|
Він залишив оселю Свою, як лев; і земля їхня зробилася пустелею від люті спустошувача і від полум’яного гніву Його.
|
ѓ^ста'ви я& а^ки левъ ста'ю свою, ја%ко быs земля` и^хъ в# непрохоже'нїе эT лица` меча` великаго”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.