|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Слово, яке було до Єремії від Господа:
|
Сло'во и^же бы'сть къ і^еремїи эT г~а гл~ющи,
|
|
2
|
2
|
|
стань у воротах дому Господнього і проголоси там слово це і скажи: слухайте слово Господнє, усі юдеї, що входять цими вратами на поклоніння Господу.
|
ста'ни въ вра'тњхъ домђ гн~я. и^ проповᲇждь тђ` сло'во т^о, и^ гл~и. Слы'шите сло'во гн~е вс^я і^ё^де'я, входя'щеи по вра'тњхъ сиX, да поклони'теся г~ђ.
|
|
3
|
3
|
|
Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: виправте шляхи ваші і діяння ваші, і Я залишу вас жити на цьому місці.
|
сїя рече г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ” Бл~го твори'те пђти` ваша и^ мышле'нїя ваша, и^ ѓ^бита'ю с ва'ми на мњстњ томъ”
|
|
4
|
4
|
|
Не надійтеся на оманливі слова: «тут храм Господній, храм Господній, храм Господній».
|
Не хощите надњяᲄися въ словесњхъ лжи'выX рекђщи, хра'мъ гн~ь, хра'мъ гн~ь, хра'мъ гн~ь е^сть”
|
|
5
|
5
|
|
Але якщо зовсім виправите шляхи ваші і діяння ваші, якщо будете правильно чинити суд між людиною і суперником її,
|
ЈА/ко а^ще бл~го речете пђти` ва'ша и^ мышле'нїя ва'ша. а^ще сътворите сђдъ просредњ мђжа і^ и'скреняго е^го,
|
|
6
|
6
|
|
не будете пригноблювати іноземця, сироти і вдови, і проливати невинної крови на місці цьому, і не підете слідом інших богів на біду собі, —
|
и^ прише'лца и^ си'ра, и^ вдови'ци не сътвори'те льсти'во. ни кро'вь неповиnнђ и^ꙁлїете в мњстњ семъ, и^ по бо'ѕXњ чюжиX не ходи'те в лђка'вствњ са'ми себњ.
|
|
7
|
7
|
|
то Я залишу вас жити на місці цьому, на цій землі, яку дав батькам вашим у роди родів.
|
ѓ^бита'ю с ва'ми в мњстњ се'мъ, въ земли` ю'же да'хъ эTц~ем# вашимъ эT вњка даже и^ до вњка
|
|
8
|
8
|
|
Ось, ви надієтеся на оманливі слова, які не принесуть вам користи.
|
с^е вы` надњетеся на ся въ словесе'хъ лжи'выхъ, и^же не требњ вамъ”
|
|
9
|
9
|
|
Як! ви крадете, убиваєте і перелюбствуєте, і клянетеся у неправді і кадите Ваалу, і ходите слідом інших богів, яких ви не знаєте,
|
ё^кра'сти, ё^би'ти, блDђствовати кляти'ся лжи'во, жрᲇти ваа^лимђ и^ ходи'ти по боѕњхъ чю'ждихъ и^хже не вњсте”
|
|
10
|
10
|
|
і потім приходите і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, над яким наречене ім’я Моє, і говорите: «ми спасені», щоб надалі чинити усі ці мерзоти.
|
И$ прїидо'сте и^ ста'сте предо мною в домђ се'м#, в не'мже възва'но е^сть и'мя мое. и^ рекли е^сте и^ꙁба'влени е^смы, сего ра'ди чт^о сътвори'хомъ поноше'нїя т^а.
|
|
11
|
11
|
|
Чи не зробився вертепом розбійників у очах ваших дім цей, над яким наречене ім’я Моє? Ось, Я бачив це, — говорить Господь.
|
е^да б^о пеще'ра раꙁбо'иникомъ сътворе'нъ еs до'мъ сїи, в немже въꙁва'но е^сть и%мя мое въ ѓ'чїю вашею. а^ꙁъ е^см# а^ꙁъ е^смь, а^ꙁъ ви'дњхъ, рече г~ь”
|
|
12
|
12
|
|
Підіть же на місце Моє у Силом, де Я раніше призначив перебувати імені Моєму, і подивіться, що зробив Я з ним за нечестя народу Мого Ізраїля.
|
И$дњте к мњстђ томђ в сило'мъ идеже ѓ^бита'еᲄъ и%мя мое эT нача'ла и^ ви'дите чт^о сътвори'хъ е^мђ лђкаvствъ ра'ди людїи мои^хъ і^и^л~я.
|
|
13
|
13
|
|
І нині, тому що ви робите усі ці діла, — говорить Господь, — і Я говорив вам з раннього ранку, а ви не слухали, і кликав вас, а ви не відповідали, —
|
и^ нн~њ и^же сътвори'ли е^сте вся` дњла сїя, рече г~ь. и^ гл~алъ е^смь къ ва'мъ въ ё'трїи въста'ющи, и^ гл~ющи, и^ не слы'шасте. и^ ꙁва'хъ васᲆ, и^ не эTвњща'сте мнњ.
|
|
14
|
14
|
|
то Я так само вчиню з домом цим, над яким наречене ім’я Моє, на який ви надієтесь, і з місцем, яке Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Силомом.
|
сътворю` до'мђ семђ в нем#же въꙁва'но е^сть и%мя мое, и^ в немже вы` и%мате дръꙁнове'нїе. и^ мњсто и^же да'хъ ва'мъ и^ эTц~емъ вашимъ, ја%ко сътвори'хъ сило'мђ.
|
|
15
|
15
|
|
І відкину вас від лиця Мого, як відкинув усіх братів ваших, усе сíм’я Єфремове.
|
и^ эTврьгђ васъ эT лица` мое^го, ја^ко эTверьгоX всю бра'тїю ва'шђ, все сњмя е^фремово.
|
|
16
|
16
|
|
Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання, і не заступайся переді Мною, бо Я не почую тебе.
|
ты' же не моли'ся ꙁа лю'ди сїя, ни въспрїими ꙁа нихъ хвалђ и^ мл~твђ, и^ не предъстои^ши мнњ, и^же не ё^слы'шђ т^я.
|
|
17
|
17
|
|
Чи не бачиш, що вони роблять у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима?
|
е^да ви'диши чт^о сїи творятъ въ градњхъ і^ё'диныхъ, и^ на площа'дњхъ і^ерsлима.
|
|
18
|
18
|
|
Діти збирають дрова, а батьки розводять вогонь, і жінки місять тісто, щоб робити пиріжки для богині неба і звершувати узливання іншим богам, щоб засмучувати Мене.
|
сн~ове събира'ют# дрова`, и^ эTц~ы ꙁажига'ютъ ѓ^гне'мъ, и^ же'ны скропя'тᲆ тђки да сътворятъ хамоны` цр~ци нбsнњи, и^ пожрђтъ богомъ чюжим# и^ мене къ гнњвђ прогнњ'ваютъ. е^да
|
|
19
|
19
|
|
Але чи Мене засмучують вони? — говорить Господь; чи не себе самих на сором собі?
|
мене къ гнњвђ прогнњ'ваютъ, рече г~ь. е^да` не са'ми себњ в# постыдњнїи лица свое^го.
|
|
20
|
20
|
|
Тому так говорить Господь Бог: ось, проливається гнів Мій і лють Моя на місце це, на людей і на худобу, і на дерева польові і на плоди землі, і запалає і не згасне.
|
сего ради та'ко рече г~ь се` ја%рость моя и^ прогнњванїе мое събира'ется на мњсто т^о. на мђжи, и^ на скоты, и^ на древо страны, и^ на плоD ꙁе'мныи, и^ въꙁжеже'тся и^ не ё^га'снетъ”
|
|
21
|
21
|
|
Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: всепалення ваші додавайте до жертв ваших і їжте м’ясо;
|
Сїя рече г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ. всесъж#же'нїя ваша преданы жрътвамъ ва'шимъ, і^ и^ꙁъја^ди'те мя'са,
|
|
22
|
22
|
|
бо батькам вашим Я не говорив і не давав їм заповіді у той день, в який Я вивів їх із землі Єгипетської, про всепалення і жертву;
|
и^же не гл~алъ е^смь съ эTц~ы ва'шими, и^ не заповњ'дахъ иM въ дн~ь въньже и^ꙁведо'хъ иX эT земля` е^гљ=петъски, эT сло'ва всесъж#же'нїа и^ жрътвамъ.
|
|
23
|
23
|
|
але таку заповідь дав їм: «слухайтеся гласу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть усяким шляхом, який Я заповідаю вам, щоб вам було добре».
|
н^о то'кмо заповњдаX и^мъ рекђщи. ё^слы'шите гла'са мое^го, и^ бђдђ вамъ б~ъ, и^ вы` бђдеᲄе мнњ лю'ди. и^ походи'те въ вся'комᲆ пђти` ја%же повелњхъ вамъ, да бл~го бђдетъ вамъ”
|
|
24
|
24
|
|
Але вони не послухали і не прихилили вуха свого, і жили за схильністю і впертістю злого серця свого, і стали до Мене спиною, а не лицем.
|
И$ не слы'шаша ни приклони'ша ё'хо свое. н^о и^до'ша в похотњнїи и стропотъствњ срDца свое^го лђка'ваго, сᲆтворени же сђть въспятъ и^ не на преD,
|
|
25
|
25
|
|
З того дня, як батьки ваші вийшли із землі Єгипетської, до цього дня Я посилав до вас усіх рабів Моїх — пророків, посилав усякий день з раннього ранку;
|
эT дн~е ја%же и^зошли` сђть эTц~ы и^хъ эT земля` е^гљ=петъскїя даже до дне сего. и^ послаX к ва'мъ всњхъ ра'бъ мои^хъ прoрокъ по дне, въста'ющи ꙁаётра, и^ посыла'ющи.
|
|
26
|
26
|
|
але вони не слухалися Мене і не прихилили вуха свого, а озлобили шию свою, чинили гірше за батьків своїх.
|
и^ не ё^слы'шаша м^я, ни приклони'ша ё'хо свое. н^о ѓ^жести'ша вы'ю свою, и^ горши сътвори'ли сђть неже эTц~ы и^хъ”
|
|
27
|
27
|
|
І коли ти будеш говорити їм усі ці слова, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони на дадуть тобі відповіді.
|
И$ гл~еши к ниM вся` словеса` сїя, и^ не ё^слышаT т^я. и^ воз#ꙁовеши и^хъ, и^ не эTвњща'ютъ тебњ.
|
|
28
|
28
|
|
Тоді скажи їм: ось народ, який не слухає гласу Господа Бога свого і не приймає настановлення! Не стало у них істини, вона віднята від вуст їхніх.
|
и^ речеши к нимъ, с^е е^сть ја^зы'къ и^же не послђша гласа г~а б~а свое^го, ни въспрїятъ наказа'нїя. поги'бе вњра, и^ эTя'та е^сть эT ё'стъ и^хъ.
|
|
29
|
29
|
|
Обстрижи волосся твоє і кинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, який накликав гнів Його.
|
ѓ^стриꙁи` вла'сы твои` и^ эTмещи, и^ въспрїими плаq и^ рыда'нїе, и^же эTвръглъ г~ь и^ ѓ^ста'ви роD ја%росᲄи своея.
|
|
30
|
30
|
|
Бо сини Іуди роблять зле перед очима Моїми, — говорить Господь; поставили мерзоти свої у домі, над яким наречене ім’я Моє, щоб осквернити його;
|
и^же сътвори'ша сн~ове і^ё'дины лђка'во въ ѓ'чїю моею, рече г~ь” Поста'виша пораже'нїя своя в домђ` в нем же въꙁва'но е^сть и%мя мое, да ѓ^сквернятъ е^го.
|
|
31
|
31
|
|
і влаштували висоти Тофета у долині синів Енномових, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не повелівав і що Мені на серце не приходило.
|
и^ съꙁда'ша высо'кая тофе'џъ, и^же е^сть в долђ` сн~овᲆ е^но'нь. да съжгђтъ сн~ове и^хъ и^ дще'ри свои` ѓ^гне'мъ. и^же не повелXњ ни помы'слихъ въ срDцы мое^мъ”
|
|
32
|
32
|
|
За те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли не будуть більше називати місце це Тофетом і долиною синів Енномових, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за нестачею місця.
|
Сего ра'ди с^е дн~їе прїидђтъ, реq г~ь. и^ не речется ктомђ тофеџъ тои до'лъ сн~овъ е^но'нихъ, н^о до'лъ ꙁакла'нїя, и^ погребђтся в# тофеџњ, того ра'ди и^же не бы'сть мњсто”
|
|
33
|
33
|
|
І будуть трупи народу цього споживою птахам небесним і звірам земним, і не буде кому відганяти їх.
|
И$ бђдетъ трђпїе людїи сихъ въ снњдь пти'цаM нбsным#, и^ звњремъ зе'мнымъ, и^ не бђдетъ эTгоня'ющаго.
|
|
34
|
34
|
|
І припиню у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима голос торжества і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої; тому що земля ця буде пустелею.
|
и^ ё^поко'и^ти сᲆтворю` эT гра'дъ і^ё'динъ, и^ эT площади і^ерsлима, гласъ ра'досᲄи и^ гла'съ весе'лїя, гласъ жениха` и^ глаs невњсты, в печа'ли б^о бђдеT ꙁемля`”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.