|
Глава 37
|
Глvа, л~з”
|
|
1
|
1
|
|
Замість Ієхонії, сина Іоакима, царював Седекія, син Іосії, якого Навуходоносор, цар Вавилонський, поставив царем у землі Юдейській.
|
И црsтвова седекїя сн~ъ і^ѓ^сїиn въ і^ехонїи мњсто сн~а і^ѓ^а^ки'мова, е^гоже поста'ви нанав#ходоносоръ цр~ь вављ=лонᲆскїи, црsтвоваᲄи вᲆ і^ё^де'и.
|
|
2
|
2
|
|
Ні він, ні слуги його, ні народ країни не слухали слів Господа, які говорив Він через Єремію пророка.
|
и^ не послђша тои ни ѓ'троцы е^го, ни лю'дїе земля` словесъ гн~ь, ја%же гл~а в рђцњ і^еремїинњ”
|
|
3
|
3
|
|
Цар Седекія послав Ієгухала, сина Селемії, і Софонію, сина Маасеї, священика, до Єремії пророка сказати: помолися за нас Господу Богу нашому.
|
И$ посла` цр~ь седекїя і^ѓ^а^хас#са сн~а сел#мїина, и^ софо'нїя сн~а мас#сеа жрьца, къ і^еремїи пррoкђ, гл~я, моли` ꙁа ны къ гв~и.
|
|
4
|
4
|
|
Єремія тоді ще вільно входив і виходив серед народу, тому що не ув’язнили його у дім в’язничний.
|
І$еремїя же про'сᲄъ проиде средъ гра'дA не въведо'ша б^о е^го въ храмъ темни'чныи.
|
|
5
|
5
|
|
Тим часом військо фараонове виступило з Єгипту, і халдеї, які облягали Єрусалим, почувши звістку про те, відступили від Єрусалима.
|
и^ си'ла фараѓ'ня и^ꙁыиде и^ꙁᲆ е^гљ=пта. и^ слы'шавше халде'и ѓ^бле'гшен і^ерsлимъ слђхᲆ и^хъ, эTстђпи'ша эT і^ерsлима”
|
|
6
|
6
|
|
І було слово Господнє до Єремії пророка:
|
И бысть слово гн~е къ і^еремїи гл~я.
|
|
7
|
7
|
|
так говорить Господь, Бог Ізраїлів: так скажіть цареві Юдейському, який послав вас до Мене запитати Мене: ось, військо фараонове, яке йшло до вас на допомогу, повернеться у землю свою, у Єгипет;
|
та'ко рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ, та'ко р#цњте цр~ю і^ё'динђ посла'вшемђ ва'съ къ мнњ въпроси'ти мя. с^е си'ла фараѓ'ня и^ꙁшеDшїа вамъ на пощъ, ѓ^братя'тся па'ки до ꙁемля е^гљпет#ски.
|
|
8
|
8
|
|
а халдеї знову прийдуть і будуть воювати проти міста цього, і візьмуть його і спалять його вогнем.
|
и^ въз#вратя'тся халде'и, и^ вою'ютъ на градᲆ се'и и^ во'ꙁмђтъ и& и^ пожгђтъ и& ѓ^гнем#.
|
|
9
|
9
|
|
Так говорить Господь: не обманюйте себе, говорячи: «неодмінно відійдуть від нас халдеї», бо вони не відійдуть;
|
ја%ко та'ко рче г~ь, не прелща'иᲄе дш~ь свои^хъ гл~юще, эTходя'ще эTи'дђтᲆ эT насъ хал#деи, ја%ко не эTи'дђт#.
|
|
10
|
10
|
|
якби ви навіть розбили усе військо халдеїв, які воюють проти вас, і залишилися б у них тільки поранені, то і ті встали б, кожен з намету свого, і спалили б місто це вогнем.
|
и^ а'ще побїете всю си'лђ халдњискђ, воюющихъ на вы. и^ ѓ^ста'нђтᲆ нᲇціи ја^ꙁвени кождо на мњсте свое^мъ, и^ въста'вше пож#гђтъ градъ ѓ^гнеM”
|
|
11
|
11
|
|
У той час, як військо халдейське відступило від Єрусалима, з причини війська фараонового,
|
И$ бысть ја^ко вꙁыиде си'ла хал#деиска эT і^ерsлима, эT лица си'лы фараѓ'ня.
|
|
12
|
12
|
|
Єремія пішов з Єрусалима, щоб іти у землю Веніамінову, ховаючись там серед народу.
|
и^ꙁы'иде і^еремїя и^ꙁъ і^ерsлима, и^ти` в ꙁемлю венїами'ню. и^ раздᲇли та'мо и^мњнїе преD гражDа'ны.
|
|
13
|
13
|
|
Але коли він був біля воріт Веніамінових, начальник сторожі, який був там, на ім’я Іреія, син Селемії, сина Ананієвого, затримав Єремію пророка, сказавши: ти хочеш перебігти до халдеїв?
|
ја%коже бы'ти е^мђ та'мо въ вра'техъ венїаминXњ. и^ бысᲄь въ среди людїи т^ђ чл~къ, ё' него же ѓ^бита` і^а^рђїа сн~ъ селемїин# сн~а а^нанїина. и^ взя` і^е^ремїю гл~я, къ халдеемъ ты` бњжи'ши.
|
|
14
|
14
|
|
Єремія сказав: це неправда; я не хочу перебігти до халдеїв. Але він не послухав його, і взяв Іреія Єремію і привів його до князів.
|
и^ рече і^еремїа, лжа`, н^и, не кᲆ хаlдїемъ аZ бњжђ, и^ не послђша е^го. и^ вꙁя` и^а^рђїа і^еремїю, и^ приведе и& къ кн~ѕеM”
|
|
15
|
15
|
|
Князі озлобилися на Єремію і били його, і замкнули його у в’язницю, у дім Іонафана писаря, тому що зробили його в’язницею.
|
и^ раꙁгнњвашася кн~ѕи на і^еремїю и^ би'ша и&, и^ посла'ша и& в# домъ і^ѓ^наџа'нь кни'гочїя, ја%ко того съᲄвори'шA наD хра'момъ темни'чнымᲆ.
|
|
16
|
16
|
|
Коли Єремія увійшов у в’язницю і підвал, і пробув там Єремія багато днів, —
|
и^ прїиде і^еремїя въ хра'мъ ровныи и^ в# херреT, и^ сњде т^ђ дн~и мно'ги”
|
|
17
|
17
|
|
цар Седекія послав і взяв його. І запитував його цар у домі своєму таємно і сказав: чи немає слова від Господа? Єремія сказав: є; і сказав: ти будеш відданий до рук царя Вавилонського.
|
И$ посла седекїя и^ приꙁва и&, и^ въпраша и& цр~ь ѓ^таи, а^ще е^сть сло'во эT г~а. и^ рече е^мђ, е^сть. и^ рече, в рђцњ цр~я вављлонска предаси'ся.
|
|
18
|
18
|
|
І сказав Єремія царю Седекії: чим я згрішив перед тобою і перед слугами твоїми, і перед народом цим, що ви посадили мене у в’язницю?
|
и^ рече і^еремїя цр~ю, чимъ преѓ^бидихъ т^я и^ ѓ'троки твоя и^ люди сїя, ја^ко ты` вдае'ши м^я въ хра'мъ темни'чныи.
|
|
19
|
19
|
|
і де ваші пророки, які пророкували вам, говорячи: «цар Вавилонський не піде проти вас і проти землі цієї»?
|
т^о гдњ сђть пррoци ва'ши прорица'вшеи вамъ и^ гл~ющеи, ја%ко не прїидеT цр~ь вављлонъскъ на васъ и^ на зе'млю сїю.
|
|
20
|
20
|
|
І нині послухай, господарю мій царю, нехай упаде прохання моє перед лицем твоїм; не повертай мене у дім Іонафана писаря, щоб мені не померти там.
|
нн~њ же послђшаи молю ти ся г~и мои цр~ю, да падетᲆ млsть твоа преD лицемъ мои^мъ. и^ не посыла'и мя паки до до'мђ и^ѓ^наџа'ня книгочїя да не ё^мрђ ᲄа'мо.
|
|
21
|
21
|
|
І дав повеління цар Седекія, щоб ув’язнили Єремію у дворі сторо́жі і давали йому по шматку хліба на день з вулиці хлібопекарів, доки не закінчився весь хліб у місті; і так залишався Єремія у дворі сторо́жі.
|
и^ повелњ цр~ь, и^ вᲆвергоша и& въ хра'мъ темни'чныи. и^ дая'хђ е^мђ хлњбъ е^ді'нъ на дн~ь и^з#внђ, и^же работаю'тъ, кромњ варе'нїя. дондеже сконча'шася хлњби и^з# гра'да, и^ сњде і^еремїя въ дворњ` темни'чнемъ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.