|
Глава 49
|
Глvа, м~џ”
|
|
1
|
1
|
|
Про синів Аммонових так говорить Господь: хіба немає синів у Ізраїлю? хіба немає у нього спадкоємця? Чому ж Малхом заволодів Гадом, і народ його живе у містах його?
|
Рцы' же сн~омъ а^м#мо'нимъ. тако гл~етъ г~ь, е^да не сTђ сн~ове і^и^л~еви, и^л^и наслњдника нњсть е^мђ. почт^о ё^бо прїа наслњдїе мелхом# га'дъ, и^ лю'дїе е^го въ гра'дњхъ е^го живя'хђ.
|
|
2
|
2
|
|
Тому ось, настають дні, — говорить Господь, — коли у Равві синів Аммонових чутно буде крик битви, і зробиться вона купою руїн, і міста її будуть спалені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, які володіли ним, — говорить Господь.
|
сего ра'ди с^е дн~їе грядђт# гл~етъ г~ь, и^ ѓ^глашђ на рав#ватъ сн~овъ а^м#мо'нь ра'тныи ꙁвђкъ. и^ бђдетᲆ въ праX раꙁме'тано, и^ дще'ри е^го ѓ^гне'мъ ꙁаж#же'ны бђдђтъ. и^ въспрїиметъ і^и^л~ь вла'сть свою гл~етъ г~ь.
|
|
3
|
3
|
|
Ридай, Есевоне, бо спустошено Гай; кричіть, дочки Равви, опояшіться веретищем, плачте і блукайте по горо́дах, бо Малхом піде у полон разом зі священиками і князями своїми.
|
възопїи е^сево'нъ, ја%ко погђби'ся га'и. въпїите дще'ри равваџ#ски, препояши'теся вре'тищемъ, рыда'ите и^ бњга'ите по ꙁабра'лахъ. ја%ко мелхомъ въ плњнъ эTведется, сщ~ен#ницы и^ кня'ѕи е^го въкђпњ.
|
|
4
|
4
|
|
Чого хвалишся долинами? Потече долина твоя кров’ю, віроломна дочко, що сподіваєшся на скарби свої, що говориш: «хто прийде до мене?»
|
чт^о хва'лишися въ ё^до'лїяхъ, снїиде ё^до'лїе твое дщи прекра'сна, ё^повающїя бога'т#ствоM свои^мъ, гл~я, кт^о прїидеT на' мя
|
|
5
|
5
|
|
Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, — говорить Господь Бог Саваоф; розбіжитеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що розбіглися.
|
Се а^ꙁъ приведђ` на' тя страX, гл~еT г~ь вседръжи'тель, эT всњхъ сђщихъ ѓ%крsтъ тебе. и^ расњ'етеся вси эT лица` ва'шего, и^ ниже бђдетъ събира'юща бњжа`.
|
|
6
|
6
|
|
Але після того Я поверну полон синів Аммонових, — говорить Господь.
|
и^ посемъ въꙁращђ плњнники сн~овъ а^м#мо'нь” Гл~етъ г~ь
|
|
7
|
7
|
|
Про Едом так говорить Господь Саваоф: хіба немає більше мудрости у Фемані? хіба не стало ради у розумних? хіба збідніла мудрість їх?
|
къ и^дђмеи. та'ко гл~етъ г~ь вседръжи'тель, е^гда нњсть к#семђ мђдрости въ џема'нњ. поги'бе совњтъ эT сн~овъ, и^ непотре'бна е^сть мђдроs иX
|
|
8
|
8
|
|
Біжіть, повернувши тил, ховайтеся у печерах, жителі Дедана, бо загибель Ісава Я наведу на нього, — час відвідування Мого.
|
бњжи'те и^ лица эTвраща'иᲄе снидите во а'дъ живђщеи деда'нъ. зане поги'бель и^са'влю приведоX на'нь, ча'съ посњще'нїя е^го.
|
|
9
|
9
|
|
Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то, напевне, залишили б кілька незібраних ягід. І якби злодії прийшли уночі, то вони украли б, скільки їм потрібно.
|
а^ще бы ѓ^бъи^ма'тели вина` пришли` на' тя, ё'бо не ѓ^ста'вили бы ни греꙁна`. а^ще ли же та'тїе бы` в нощи пришли похиᲄи'ли бы т^о, что` довлњ и^мъ.
|
|
10
|
10
|
|
А Я догола обберу Ісава, відкрию потаємні місця його, і сховатися він не може. Знищене буде плем’я його, і брати його і сусіди його; і не буде його.
|
но а^ꙁъ ја^ви'хъ и^са'ва, эTкры'хъ та'иная е^го, и^ не въꙁможетъ ё^таи'тися. погђблено е^сть сњмя е^го, и^ бра'тїя е^го, и^ сосњди е^го,
|
|
11
|
11
|
|
Залиш сиріт твоїх, Я підтримаю життя їх, і удови твої нехай надіються на Мене.
|
и^ не бђдетъ” ѓ^ста'ви си'роты твоя, а^ꙁ же и^мъ повелю` жи'вомъ бы'ти, и^ вдови'цы твоя на мя ё^пова'ти бђдђтъ”
|
|
12
|
12
|
|
Бо так говорить Господь: ось і ті, яким не призначено було пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але неодмінно будеш пити чашу.
|
Та'ко б^о гл~етъ г~ь, с^е и^мже не было сђдђ, да пїютъ ча'шђ, пїюще и^спїютъ. ты же ја%ко непови'нныи ѓ^ста'неши. не бђдеши непови'нен#, н^о пїя и^спїеши.
|
|
13
|
13
|
|
Бо Мною клянуся, — говорить Господь, — що жахом, посміянням, пустелею і прокляттям буде Восор, і всі міста його зробляться вічними пустелями.
|
собо'ю б^о кляхся гл~етъ г~ь, ја%ко въ пђсты'ню и^ въ порђга'нїе, и^ въ посмњхъ и^ въ прокля'тїе бђдетъ во'зра, и^ вся гра'ды е^го бђдTђ въ пђсты'ню вњчнђю”
|
|
14
|
14
|
|
Я чув поголос від Господа, і посол посланий до народів сказати: зберіться і йдіть проти нього, і піднімайтеся на війну.
|
СлXђ слы'шахъ эT г~а, и^ посолъ во ја%ꙁы'ки посланъ е^сть. съберᲇтеся і^ и^дњте противђ е^мђ, и^ въста'неM на ѓ^плъче'нїе. ја%ко
|
|
15
|
15
|
|
Бо ось, Я зроблю тебе малим між народами, знехтуваним між людьми.
|
с^е мала да'хъ т^я въ сᲄранахъ, и^ порђга'нымъ среди людїи”
|
|
16
|
16
|
|
Грізне становище твоє і гордовитість серця твого звабили тебе, що живеш у розщілинах скель і займаєш вершини пагорбів. Але, хоч би ти, як орел, високо звив гніздо твоє, і звідти скину тебе, — говорить Господь.
|
Противле'нїе твое прельсти' тя, и го'рдость срDца твое^го. живя'и в# пещерахъ камен#нахъ, и^ похити'ти ё^крњпля'ешися верхђ хо'лма. е^гда въꙁнесеши ја%ко ѓ^ре'лъ гнњздо свое, эTто'лњ све'ргђ т^я, гл~етъ г~ь.
|
|
17
|
17
|
|
І буде Едом жахом; усякий, хто проходить мимо, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його.
|
и^ бђдетъ и^дђмея пђста`. всякъ ходя'и чреꙁъ ню` подиви'тся, и^ въꙁъгл~етъ наD всякими ја%звами е^я.
|
|
18
|
18
|
|
Як знищені Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і там жодна людина не буде жити, і син людський не зупиниться у ньому.
|
ја%коже превраще'на е^сть содо'ма и^ гомо'ра, и^ сосњды е^я, гл~еT г~ь. не поживетъ та'мо мђжъ, ниже пребђдетъ в# неи сн~ъ чл~чь.
|
|
19
|
19
|
|
Ось, виходить він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з Ідумеї, і хто обраний, того поставлю над нею. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме відповіді від Мене? і який пастир протистане Мені?
|
с^е ја%ко ле'въ и^ꙁыиде съ преꙁо'ръства і^ѓ^рда'ня эT красоты си'лны, ја%ко скорњ повњмъ е^мђ бњжа'ти к неи. и^ кт^о бђдетъ тако и^ꙁбраn, е^гоже посᲄа'влю наD нею. кто бо подо'бенъ мнњ, и^ кт^о постои^тъ предо мною. кто' же е^сть сеи па'стыръ, и^же съпроти'виTся лицђ мое^мђ”
|
|
20
|
20
|
|
Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він поставив про Едом, і наміри Його, які Він має щодо жителів Фемана: істинно, найменші зі стад поведуть їх і спустошать житла їх.
|
Сего ради слы'шите совTњ гн~ь, и^же совњща на е^до'ма. и^ мышле'нїе е^го, е^же помы'сли ѓ^ живђщихъ въ џема'нъ. не свергђ л^и и^хъ мала эT ста'да, и^ не раꙁмещђ ли с ни'ми жили'ща и^хъ.
|
|
21
|
21
|
|
Від шуму падіння їх потрясеться земля, і відгомін крику їх чутно буде біля Червоного моря.
|
эT гла'са паде'нїа и^хъ потрясеся земля`, во'пль на' мори чрьмнемъ слы'шася гла'са и^хъ”
|
|
22
|
22
|
|
Ось, як орел підніметься він, і полетить, і розпустить крила свої над Восором; і серце хоробрих ідумеян буде у той день, як серце жінки під час пологів.
|
Се` ја%ко ѓ^ре'лъ въꙁы'идетъ и^ възлетиT, и^ простреT кры'лњ свои` наD во'зрђ. и^ бђдетᲆ срDце си'лныхъ и^дђме'искиX в# тои дн~ь, ја%ко срDце жены` родя'щїа”
|
|
23
|
23
|
|
Про Дамаск. — Посоромлені Емаф і Арпад, бо, почувши скорботну звістку, вони впали у відчай; тривога на морі, заспокоїтися не можуть.
|
Къ дама'скђ. посрами'ся е^ма'џъ, и^ а^рфа'џ#, ја^ко слђхъ ѕоl слы'шаша, въꙁмђти'шася на' мори за попече'нїе ё^покои'тися не воꙁмого'ша.
|
|
24
|
24
|
|
Злякався Дамаск і кинувся навтіки; страх оволодів ним; біль і муки схопили його, як жінку під час пологів.
|
расторже'ся дама'скъ, и^ ѓ^брати'ся на бњжа'нїе, тре'петъ ѓ^бъя'ть и&, скорбь и^ бо'лњꙁнь ѓ^дръжа'шася е^го ја^ко ражда'ющђю.
|
|
25
|
25
|
|
Як не вціліло місто слави, місто радости моєї?
|
ка'ко сђть ѓ^ста'вили градъ славенъ, граD ра'дости”
|
|
26
|
26
|
|
Отже, впадуть юнаки його на вулицях його, і всі воїни загинуть у той день, — говорить Господь Саваоф.
|
Сего ради падђтъ ю'ноша е^го на сто'гнахъ е^го, и^ вси` мђжи во'инъстїи премол#кнђтъ в# то'и дн~ь. гл~етъ г~ь вседръжи'тель.
|
|
27
|
27
|
|
І запалю вогонь на стінах Дамаска, і знищить палаци Венадада.
|
и^ вожгђ` ѓ'гнь на стᲇнњ` дама'ска, и^ пож#же'тъ забра'ла венада'вля”
|
|
28
|
28
|
|
Про Кидар і про царства Асорські, які уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, так говорить Господь: вставайте, виступайте проти Кидара, і спустошуйте синів сходу!
|
Къ кеда'рђ и^ къ црsтвоM а^со'рь, и'хже поби навходоносо'ръ цр~ь вављ=ло'ньскїи, та'ко гл~етъ г~ь” Въста'ните и^ вни'дњте въ кљ=да'ръ, и^ погђбњте сн~ы восто'чныя.
|
|
29
|
29
|
|
Намети їхні і овець їхніх візьмуть собі, і покрови їхні і все начиння їхнє, і верблюдів їхніх візьмуть, і будуть кричати їм: «жах звідусюди!»
|
селе'нїа и^хъ и^ стада` и^хъ эTи^мђ, ко'жа и^хᲆ и^ вся сосђды и^хъ, и^ вельблю'ды и^хъ пои^мђ себњ. и^ съзовђ` на' ня стра'х# ѓ%крsтъ”
|
|
30
|
30
|
|
Біжіть, ідіть скоріше, сховайтеся у прірві, жителі Асора, — говорить Господь, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, виніс рішення про вас і склав проти вас задум.
|
Бњжи'те и^ эTи^дњте въско'рњ, въ про'пастехъ сядите живђщеи съ а^со'рь, гл~етъ г~ь. ја%ко совњща` на' вы навходоносо'ръ цр~ь вављ=ло'нъскїи совњтъ, и^ помы'сли на васъ мышле'нїя”
|
|
31
|
31
|
|
Вставайте, виступайте проти народу мирного, який живе безтурботно, — говорить Господь: ні дверей, ні запорів немає у нього, живуть поодинці.
|
Въста'ните и^ вни'дите к лю'демъ ё^поко'еным#, и^ живђщимъ беꙁ вре'да, гл~етъ г~ь. ни две'ри ниже заво'ры и'мђть, са'ми ѓ^бита'ют#.
|
|
32
|
32
|
|
Верблюди їхні віддані будуть у здобич, і безліч стад їхніх — на розкрадання; і розсію їх по усіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і з усіх боків їх наведу на них загибель, — говорить Господь.
|
и^ бђдђтъ вельблю'ди иX въ расхище'нїе, и^ мно'жество скота` вᲆ раꙁграбле'нїе. и^ рас#сњ'ю я& вся'цњм# вњтромъ, понеже ѓ^сᲄри'жени сђть ѓ'крsтъ. и^ эT всњхъ ѓ'крsтныхъ и^хъ приведђ` на' ня поги'бель, гл~еT г~ь.
|
|
33
|
33
|
|
І буде Асор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде жити там, і син людський не буде зупинятися у ньому.
|
и^ бђдетъ а^со'рь въ жили'ще змїемъ пђсто даже до' вњка. и^ не ѓ^ста'нет# тамо мђжъ, ниже бђдет# живя'и в# немъ сн~ъ чл~чь”
|
|
34
|
34
|
|
Слово Господа, яке було до Єремії пророка проти Елама, на початку царювання Седекії, царя Юдейського:
|
Сло'во гн~е е^же бы'сть къ і^еремїи прoркђ на и^ела'мъ, в нача'лᲇ црsтва седекїи цр~я і^ё'дина, гл~я”
|
|
35
|
35
|
|
так говорить Господь Саваоф: ось, Я скрушу лук Елама, головну силу їх.
|
Тако гл~ет# г~ь вседержи'тель, с^е а^зъ съкрђшђ лђкъ е^ла'мль, и^ возмђ` силђ и^хъ,
|
|
36
|
36
|
|
І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох країв неба і розвію їх по усіх цих вітрах, і не буде народу, до якого не прийшли б вигнані еламити.
|
и^ въведђ на е^ла'мъ четы'ри вњтры эT четырехъ стра'нᲆ нбsныхъ, и^ раꙁвњ'ю я& въ вся` вњтры т^ы. и^ не бђдетъ ја^зы'ка во'ньже не прїидђтъ бњжа` е^лами'тяне”
|
|
37
|
37
|
|
Й уражу еламитян страхом перед ворогами їх і перед тими, що шукають душí їх; і наведу на них біду, гнів Мій, — говорить Господь, — і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх.
|
и^ повелю` ё^жаснђтися е^лами'тяномъ преD враги и^хъ, и^ преD лицемъ и'щђщиX дш~и и^хъ. и^ приведђ` на ня ѕла'я, гнњвъ ја%рости моея, гл~етъ г~ь. и^спђщђ на ниX ме'чь, дон#деже сотрђ и^хъ.
|
|
38
|
38
|
|
І поставлю престіл Мій у Еламі, і знищу там царя і князів, — говорить Господь.
|
и^ посᲄа'влю прsтлъ мои во е^лаM. и^ погђблю` эTтђдђ цр~я и^ кн~ꙁя, гл~еT г~ь.
|
|
39
|
39
|
|
Але в останні дні поверну полон Елама, — говорить Господь.
|
н^о въ послњдняя дн~и повелю` възврати'тися плњнђ и^е^ла'млю, гл~етъ г~ь”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.