|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| Поглянувши, Він побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю. | Воззрѣ́въ же ви́дѣ вмета́ющыя въ хра́мъ набдя́щій имѣ́нія дары́ своя́ бога́тыя. |
|
2
|
2
|
| Побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти, | Ви́дѣ же и нѣ́кую вдови́цу убо́гу вмета́ющу ту́ двѣ́ ле́птѣ, |
|
3
|
3
|
| і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала; | и рече́: вои́стинну глаго́лю ва́мъ, я́ко вдови́ца сія́ убо́гая мно́жає всѣ́хъ вве́рже: |
|
4
|
4
|
| бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала. | вси́ бо сі́и от избы́тка своєго́ вверго́ша въ да́ры Богови: сія́ же от лише́нія своєго́ все́ житіє́, є́же имѣ́, вве́рже. |
|
5
|
5
|
| І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений коштовним камінням і посудом, Він сказав: | И нѣ́кимъ глаго́лющымъ о це́ркви, я́ко ка́меніємъ до́брымъ и сосу́ды укра́шена, рече́: |
|
6
|
6
|
| надійдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені, який не зруйнується. | сія́ я́же ви́дите, пріи́дутъ дні́є, въ ня́же не оста́нетъ ка́мень на ка́мени, и́же не разори́тся. |
|
7
|
7
|
| І запитали Його: Учителю, коли ж це буде? І яке знамення, коли це має статися? | Вопроси́ша же Єго́, глаго́люще: Учи́телю, когда́ у́бо сія́ бу́дутъ? И что́ є́сть зна́меніє, єгда́ хотя́тъ сія́ бы́ти? |
|
8
|
8
|
| Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в оману: бо багато прийде у Моє ім’я, кажучи, що це Я. І час цей наблизився. Отже, не йдіть слідом за ними. | О́нъ же рече́: блюди́те, да не прельще́ни бу́дете: мно́зи бо пріи́дутъ во и́мя Моє́, глаго́люще, я́ко А́зъ є́смь: и вре́мя прибли́жися. Не изы́дите у́бо вослѣ́дъ и́хъ. |
|
9
|
9
|
| Коли ж почуєте про війни та розрухи, не жахайтеся: бо цьому належить бути раніш; але то ще не кінець. | Єгда́ же услы́шите бра́ни и нестроє́нія, не убо́йтеся: подоба́єтъ бо си́мъ бы́ти пре́жде: но не у́ а́біє кончи́на. |
|
10
|
10
|
| Тоді сказав їм: постане народ на народ і царство на царство. | Тогда́ глаго́лаше и́мъ: воста́нетъ бо язы́къ на язы́къ, и ца́рство на ца́рство: |
|
11
|
11
|
| Будуть великі землетруси місцями, і голод, і пошесті; і жахливі та великі знамення з неба будуть. | тру́си же вели́цы по мѣ́стомъ, и гла́ди и па́губы бу́дутъ, страхова́нія же и зна́менія ве́лія съ небесе́ бу́дутъ. |
|
12
|
12
|
| А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє. | Пре́жде же си́хъ всѣ́хъ возложа́тъ на вы́ ру́ки своя́, и иждену́тъ, предаю́ще на со́нмища и темни́цы, ведо́мы къ царе́мъ и влады́камъ, и́мене Моєго́ ра́ди: |
|
13
|
13
|
| І буде це вам на свідчення. | прилучи́тся же ва́мъ во свидѣ́телство. |
|
14
|
14
|
| Отже, покладіть собі у серцях ваших не загадувати наперед, що відповідати, | Положи́те у́бо на сердца́хъ ва́шихъ, не пре́жде поуча́тися отвѣщава́ти: |
|
15
|
15
|
| бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть противитися, ні суперечити всі супротивники ваші. | А́зъ бо да́мъ ва́мъ уста́ и прему́дрость, є́йже не возмо́гутъ проти́витися или́ отвѣща́ти вси́ противля́ющіися ва́мъ. |
|
16
|
16
|
| І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять; | Пре́дани же бу́дете и роди́тели и бра́тією и ро́домъ и дру́ги, и умертвя́тъ от ва́съ: |
|
17
|
17
|
| і зненавидять вас усі за ім’я Моє. | и бу́дете ненави́дими от всѣ́хъ и́мене Моєго́ ра́ди. |
|
18
|
18
|
| Але й волосина з голови вашої не пропаде. | И вла́съ главы́ ва́шея не поги́бнетъ. |
|
19
|
19
|
| Терпінням вашим спасайте душі ваші. | Въ терпѣ́ніи ва́шемъ стяжи́те ду́шы ва́шя. |
|
20
|
20
|
| Коли ж побачите Єрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилося запустіння його. | Єгда́ же у́зрите обстои́мь Ієрусали́мъ во́и, тогда́ разумѣ́йте, я́ко прибли́жися запустѣ́ніє єму́. |
|
21
|
21
|
| Тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжать у гори; і хто в місті — нехай виходять з нього, а хто в околицях — нехай не входять до нього, | Тогда́ су́щіи во Іуде́и да бѣ́гаютъ въ го́ры: и и́же посредѣ́ єго́, да исхо́дятъ: и и́же во страна́хъ, да не вхо́дятъ въ о́нъ: |
|
22
|
22
|
| бо це дні помсти, щоб справдилося все написане. | я́ко дні́є отмще́нію сі́и су́ть, я́ко испо́лнитися всему́ пи́санному. |
|
23
|
23
|
| Горе вагітним і тим, що годують грудьми, в ті дні: бо буде велика біда на землі і гнів на народ цей. | Го́ре же иму́щымъ во утро́бѣ и доя́щымъ въ ты́я дни́: бу́детъ бо бѣда́ ве́лія на земли́, и гнѣ́въ на лю́дехъ си́хъ, |
|
24
|
24
|
| І поляжуть від гострого меча, і відведені будуть у полон поміж усі народи; і Єрусалим буде потоптаний язичниками, аж доки не скінчаться часи язичників. | и паду́тъ во о́стріи меча́, и плѣне́ни бу́дутъ во вся́ язы́ки: и Ієрусали́мъ бу́детъ попира́ємь язы́ки, до́ндеже сконча́ются времена́ язы́къ. |
|
25
|
25
|
| І будуть знамення на сонці, і місяці, і зірках, а на землі туга народів від раптового шуму морського і збурення. | И бу́дутъ зна́менія въ со́лнцѣ и лунѣ́ и звѣзда́хъ: и на земли́ туга́ язы́комъ от неча́янія, шу́ма морска́го и возмуще́нія, |
|
26
|
26
|
| Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються. | издыха́ющымъ человѣ́комъ от стра́ха и ча́янія гряду́щихъ на вселе́нную: си́лы бо небе́сныя подви́гнутся. |
|
27
|
27
|
| І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах з силою і славою великою. | И тогда́ у́зрятъ Сы́на Человѣ́ческа гряду́ща на о́блацѣхъ съ си́лою и сла́вою мно́гою. |
|
28
|
28
|
| Коли ж це почне збуватися, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше. | Начина́ющымъ же си́мъ быва́ти, восклони́теся и воздви́гните главы́ ва́шя: зане́ приближа́єтся избавле́ніє ва́ше. |
|
29
|
29
|
| І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева: | И рече́ при́тчу и́мъ: ви́дите смоко́вницу и вся́ древа́: |
|
30
|
30
|
| коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, ви знаєте, що вже близько літо. | егда́ прошиба́ются уже́, ви́дяще са́ми вѣ́сте, я́ко бли́зъ жа́тва є́сть. |
|
31
|
31
|
| Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже. | Та́ко и вы́, єгда́ у́зрите сія́ быва́юща, вѣ́дите, я́ко бли́зъ є́сть Ца́рствіє Бо́жіє. |
|
32
|
32
|
| Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це станеться. | Ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко не и́мать прейти́ ро́дъ се́й, до́ндеже вся́ сія́ бу́дутъ. |
|
33
|
33
|
| Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. | Не́бо и земля́ мимои́детъ, а словеса́ Моя́ не и́мутъ прейти́. |
|
34
|
34
|
| Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано, | Внемли́те же себѣ́, да не когда́ отягча́ютъ сердца́ ва́ша объяде́ніємъ и пія́нствомъ и печа́льми жите́йскими, и на́йдетъ на вы́ внеза́пу де́нь то́й: |
|
35
|
35
|
| бо він, як сіть, прийде на усе, що живе на поверхні всієї землі. | я́ко сѣ́ть бо пріи́детъ на вся́ живу́щыя на лицы́ всея́ земли́. |
|
36
|
36
|
| Отже, пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всього того, що має бути, і стати перед Сином Людським. | Бди́те у́бо на вся́ко вре́мя моля́щеся, да сподо́битеся убѣжа́ти всѣ́хъ си́хъ хотя́щихъ бы́ти, и ста́ти предъ Сы́номъ Человѣ́ческимъ. |
|
37
|
37
|
| У день Він навчав у храмі; а на ніч виходив і перебував на горі, що зветься Елеонською. | Бѣ́ же во дни́ во це́ркви учя́: но́щію же исходя́ водворя́шеся въ горѣ́ нарица́ємѣй Єлео́нъ. |
|
38
|
38
|
| І всі люди зранку приходили до Нього у храм, щоб послухати Його. | И вси́ лю́діє изъ у́тра прихожда́ху къ Нему́ во це́рковь послу́шати Єго́. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.