Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Сайт розробляється та наповнюється власними зусиллями редактора.

Пожертвувати на хостинг за червень-серпень 2026р.:

🎯 Ціль: 3000 ₴

🔗 Банка Monobank
💳 Номер картки:
4874 1000 3776 6121
Порівняти:

Глава 14
Глава 14
1
1
Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним. И бы́сть єгда́ вни́ти Єму́ въ до́мъ нѣ́коєго кня́зя фарісе́йска въ суббо́ту хлѣ́бъ я́сти, и ті́и бя́ху назира́юще Єго́.
2
2
І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу. И се́ человѣ́къ нѣ́кій, имы́й водны́й тру́дъ, бѣ́ предъ Ни́мъ.
3
3
Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу? И отвѣща́въ Іису́съ рече́ къ зако́нникомъ и фарісе́омъ, глаго́ля: а́ще достои́тъ въ суббо́ту цѣли́ти?
4
4
Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив. Они́ же умолча́ша. И пріє́мъ исцѣли́ єго́, и отпусти́.
5
5
При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній? И отвѣща́въ къ ни́мъ рече́: кото́раго от ва́съ осе́лъ или́ во́лъ въ студене́цъ впаде́тъ, и не а́біє ли исто́ргнетъ єго́ въ де́нь суббо́тный?
6
6
І не змогли відповісти Йому на це. И не возмого́ша отвѣща́ти Єму́ къ си́мъ.
7
7
Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу: Глаго́лаше же къ зва́ннымъ при́тчу, обдержя́ , ка́ко предсѣда́нія избира́ху, глаго́ля къ ни́мъ:
8
8
коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе, егда́ зва́нъ бу́деши ки́мъ на бра́къ, не ся́ди на пре́днемъ мѣ́стѣ: єда́ кто́ честнѣ́е тебе́ бу́детъ зва́нныхъ,
9
9
і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце. и прише́дъ и́же тебе́ зва́вый и о́наго, рече́тъ ти́: да́ждь сему́ мѣ́сто: и тогда́ на́чнеши со студо́мъ послѣ́днеє мѣ́сто держа́ти.
10
10
Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою. Но єгда́ зва́нъ бу́деши, ше́дъ ся́ди на послѣ́днемъ мѣ́стѣ, да єгда́ пріи́детъ зва́вый тя́, рече́тъ ти́: дру́же, пося́ди вы́ше: тогда́ бу́детъ ти́ сла́ва предъ зва́нными съ тобо́ю.
11
11
Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться. Я́ко вся́къ вознося́йся смири́тся, и смиря́яйся вознесе́тся.
12
12
Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати. Глаго́лаше же и ко зва́вшему Єго́: єгда́ сотвори́ши обѣ́дъ или́ ве́черю, не зови́ друго́въ твои́хъ, ни бра́тіи твоєя́, ни сро́дникъ твои́хъ, ни сосѣ́дъ бога́тыхъ: єда́ когда́ и ті́и тя́ та́кожде воззову́тъ, и бу́детъ ти́ воздая́ніє.
13
13
Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих, Но єгда́ твори́ши пи́ръ, зови́ ни́щыя, маломо́щныя, хромы́я, слѣпы́я:
14
14
і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних. и блаже́нъ бу́деши, я́ко не и́мутъ ти́ что́ возда́ти: возда́стъ же ти́ ся́ въ воскреше́ніє пра́ведныхъ.
15
15
Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому! Слы́шавъ же нѣ́кій от возлежа́щихъ съ Ни́мъ сія́, рече́ Єму́: блаже́нъ, и́же снѣ́сть обѣ́дъ въ Ца́рствіи Бо́жіи.
16
16
Він же сказав йому: один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. О́нъ же рече́ єму́: человѣ́къ нѣ́кій сотвори́ ве́черю ве́лію, и зва́ мно́ги:
17
17
І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. и посла́ раба́ своєго́ въ го́дъ ве́чери рещи́ зва́ннымъ: гряди́те, я́ко уже́ гото́ва су́ть вся́.
18
18
І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. И нача́ша вку́пѣ отрица́тися вси́. Пе́рвый рече́ єму́: село́ купи́хъ, и и́мамъ нужду́ изы́ти и ви́дѣти є́. Молю́тися, имѣ́й мя́ отрече́на.
19
19
Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. И другі́й рече́: супру́гъ воло́въ купи́хъ пя́ть, и гряду́ искуси́ти и́хъ: молю́ тя, имѣ́й мя́ отрече́на.
20
20
Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. И другі́й рече́: жену́ поя́хъ, и сего́ ра́ди не могу́ пріити́.
21
21
І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. И прише́дъ ра́бъ то́й повѣ́да господи́ну своєму́ сія́. Тогда́ разгнѣ́вався до́му влады́ка, рече́ рабу́ своєму́: изы́ди ско́ро на распу́тія и сто́гны гра́да, и ни́щыя и бѣ́дныя и слѣпы́я и хромы́я введи́ сѣ́мо.
22
22
І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. И рече́ ра́бъ. Го́споди, бы́сть я́коже повелѣ́лъ єси́, и єще́ мѣ́сто є́сть.
23
23
Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. И рече́ господи́нъ къ рабу́: изы́ди на пути́ и халу́ги, и убѣди́ вни́ти, да напо́лнится до́мъ мо́й:
24
24
Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних. глаго́лю бо ва́мъ, я́ко ни єди́нъ муже́й тѣ́хъ зва́нныхъ вку́ситъ моєя́ ве́чери: мно́зи бо су́ть зва́ни, ма́ло же избра́нныхъ.
25
25
З Ним ішло багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм: Идя́ху же съ Ни́мъ наро́ди мно́зи: и обра́щься рече́ къ ни́мъ:
26
26
коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником. а́ще кто́ гряде́тъ ко Мнѣ́, и не возненави́дитъ отца́ своєго́ и ма́терь, и жену́, и ча́дъ, и бра́тію, и се́стръ, єще́ же и ду́шу свою́, не мо́жетъ Мо́й бы́ти учени́къ:
27
27
І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником. и и́же не но́ситъ креста́ своєго́ и вслѣ́дъ Мене́ гряде́тъ, не мо́жетъ Мо́й бы́ти учени́къ.
28
28
Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити? Кто́ бо от ва́съ, хотя́й сто́лпъ созда́ти, не пре́жде ли сѣ́дъ расчте́тъ имѣ́ніє, а́ще и́мать, є́же є́сть на соверше́ніє,
29
29
Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього, да не, когда́ положи́тъ основа́ніє и не возмо́жетъ соверши́ти, вси́ ви́дящіи начну́тъ руга́тися єму́,
30
30
кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити. глаго́люще, я́ко се́й человѣ́къ нача́тъ зда́ти и не мо́же соверши́ти.
31
31
Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами? Или́ кі́й ца́рь иды́й ко ино́му царю́ сни́тися съ ни́мъ на бра́нь, не сѣ́дъ ли пре́жде совѣщава́єтъ, а́ще си́ленъ є́сть срѣ́сти съ десятію́ ты́сящъ гряду́щаго со двѣма́десятма ты́сящама на́нь?
32
32
Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир. А́ще ли же ни́, єще́ дале́че єму́ су́щу, моле́ніє посла́въ мо́лится о смире́ніи.
33
33
Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником. Та́ко у́бо вся́къ от ва́съ, и́же не отрече́тся всего́ своєго́ имѣ́нія, не мо́жетъ бы́ти Мо́й учени́къ.
34
34
Сіль — добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться? Добро́ є́сть со́ль: а́ще же со́ль обуя́етъ, чи́мъ осоли́тся?
35
35
Ні в землю, ні на гній не придатна; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає! Ни въ зе́млю, ни въ гно́й потре́бна є́сть: во́нъ изсы́плютъ ю́. Имѣ́яй у́шы слы́шати, да слы́шитъ.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Сайт розробляється та наповнюється власними зусиллями редактора.

Пожертвувати на хостинг за червень-серпень 2026р.:

🎯 Ціль: 3000 ₴

🔗 Банка Monobank
💳 Номер картки:
4874 1000 3776 6121