|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство. | О ни́хже собра́вшымся тма́мъ наро́да, я́ко попира́ти дру́гъ дру́га, нача́тъ глаго́лати ученико́мъ Свои́мъ пе́рвѣе: внемли́те себѣ́ от ква́са фарісе́йска, є́же є́сть лицемѣ́ріє. |
|
2
|
2
|
| Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися. | Ничто́же бо покрове́но є́сть, є́же не откры́єтся, и та́йно, є́же не уразумѣ́ется: |
|
3
|
3
|
| Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях. | зане́, єли́ка во тмѣ́ рѣ́сте, во свѣ́тѣ услы́шатся: и є́же ко у́ху глаго́ласте во хра́мѣхъ, проповѣ́стся на кро́вѣхъ. |
|
4
|
4
|
| Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть, | Глаго́лю же ва́мъ друго́мъ Свои́мъ: не убо́йтеся от убива́ющихъ тѣ́ло и пото́мъ не мо́гущихъ ли́шше что́ сотвори́ти: |
|
5
|
5
|
| але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся. | сказу́ю же ва́мъ, кого́ убо́йтеся: убо́йтеся иму́щаго вла́сть по убіє́ніи воврещи́ въ де́брь о́гненную: є́й, глаго́лю ва́мъ, того́ убо́йтеся. |
|
6
|
6
|
| Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом. | Не пя́ть ли пти́цъ цѣни́тся пѣ́нязема двѣма́, и ни єди́на от ни́хъ нѣ́сть забве́на предъ Бо́гомъ. |
|
7
|
7
|
| А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів. | Но и вла́си главы́ ва́шея вси́ изочте́ни су́ть. Не убо́йтеся у́бо: мно́зѣхъ пти́цъ у́нши єсте́ вы́. |
|
8
|
8
|
| Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими; | Глаго́лю же ва́мъ: вся́къ, и́же а́ще исповѣ́сть Мя́ предъ человѣ́ки, и Сы́нъ Человѣ́ческій исповѣ́сть єго́ предъ А́нгелы Бо́жіими: |
|
9
|
9
|
| а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими. | а отвергі́йся Мене́ предъ человѣ́ки, отве́рженъ бу́детъ предъ А́нгелы Бо́жіими. |
|
10
|
10
|
| І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься. | И вся́къ и́же рече́тъ сло́во на Сы́на Человѣ́ческаго, оста́вится єму́: а на Свята́го Ду́ха хули́вшему не оста́вится. |
|
11
|
11
|
| Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити, | Єгда́ же приведу́тъ вы́ на собо́рища и вла́сти и влады́чества, не пецы́теся, ка́ко или́ что́ отвѣща́єте, или́ что́ рече́те: |
|
12
|
12
|
| бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити. | Святы́й бо Ду́хъ научи́тъ вы́ въ то́й ча́съ, я́же подоба́єтъ рещи́. |
|
13
|
13
|
| Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! | Рече́ же Єму́ нѣ́кій от наро́да: Учи́телю, рцы́ бра́ту моєму́ раздѣли́ти со мно́ю достоя́ніє. |
|
14
|
14
|
| Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? | О́нъ же рече́ єму́: человѣ́че, кто́ Мя́ поста́ви судію́ или́ дѣли́теля надъ ва́ми? |
|
15
|
15
|
| При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. | Рече́ же къ ни́мъ: блюди́те и храни́теся от лихои́мства: я́ко не от избы́тка кому́ живо́тъ єго́ є́сть от имѣ́нія єго́. |
|
16
|
16
|
| І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива. | Рече́ же при́тчу къ ни́мъ, глаго́ля: человѣ́ку нѣ́коєму бога́ту угобзи́ся ни́ва: |
|
17
|
17
|
| І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. | и мы́сляше въ себѣ́, глаго́ля: что́ сотворю́, я́ко не и́мамъ гдѣ́ собра́ти плодо́въ мои́хъ? |
|
18
|
18
|
| І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. | И рече́: се́ сотворю́: разорю́ жи́тницы моя́, и бо́лшыя сози́жду, и соберу́ ту́ вся́ жи́та моя́ и блага́я моя́: |
|
19
|
19
|
| І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. | и реку́ души́ моє́й: душе́, и́маши мно́га бла́га, лежа́ща на лѣ́та мно́га: почива́й, я́ждь, пі́й, весели́ся. |
|
20
|
20
|
| Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? | Рече́ же єму́ Бо́гъ: безу́мне, въ сію́ но́щь ду́шу твою́ истя́жутъ от тебе́: а я́же угото́валъ єси́, кому́ бу́дутъ? |
|
21
|
21
|
| Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. | Та́ко собира́яй себѣ́, а не въ Бо́га богатѣ́я. |
|
22
|
22
|
| Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся. | Рече́ же ко ученико́мъ Свои́мъ: сего́ ра́ди глаго́лю ва́мъ: не пецы́теся душе́ю ва́шею, что́ я́сте: ни тѣ́ломъ, во что́ облече́теся: |
|
23
|
23
|
| Душа більша за їжу, і тіло — за одяг. | душа́ бо́лши є́сть пи́щи, и тѣ́ло оде́жды. |
|
24
|
24
|
| Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів! | Смотри́те вра́нъ, я́ко не сѣ́ютъ, ни жну́тъ: и́мже нѣ́сть сокро́вища, ни жи́тницы, и Бо́гъ пита́єтъ и́хъ: ко́льми па́че вы́ єсте́ лу́чши пти́цъ? |
|
25
|
25
|
| Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? | Кто́ же от ва́съ пекі́йся мо́жетъ приложи́ти во́зрасту своєму́ ла́коть єди́нъ? |
|
26
|
26
|
| Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше? | А́ще у́бо ни ма́ла чесо́ мо́жете, что́ о про́чихъ пече́теся? |
|
27
|
27
|
| Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них. | Смотри́те крі́ны, ка́ко расту́тъ: не тружда́ются, ни пряду́тъ: глаго́лю же ва́мъ, я́ко ни Соломо́нъ во все́й сла́вѣ своє́й облече́ся, я́ко єди́нъ от си́хъ. |
|
28
|
28
|
| Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри! | А́ще же траву́, на селѣ́ дне́сь су́щу и у́трѣ въ пе́щь вме́щему, Бо́гъ та́ко одѣва́єтъ: ко́льми па́че ва́съ, маловѣ́ри? |
|
29
|
29
|
| Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь, | И вы́ не ищи́те, что́ я́сте, или́ что́ піє́те: и не возноси́теся: |
|
30
|
30
|
| бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте. | всѣ́хъ бо си́хъ язы́цы мі́ра сего́ и́щутъ: ва́шъ же Оте́цъ вѣ́сть, я́ко тре́буєте си́хъ. |
|
31
|
31
|
| Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам. | Оба́че ищи́те Ца́рствія Бо́жія, и сія́ вся́ приложа́тся ва́мъ. |
|
32
|
32
|
| Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство. | Не бо́йся, ма́лоє ста́до: я́ко благоизво́ли Оте́цъ ва́шъ да́ти ва́мъ Ца́рство. |
|
33
|
33
|
| Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить. | Продади́те имѣ́нія ва́ша и дади́те ми́лостыню. Сотвори́те себѣ́ влага́лища неветша́юща, сокро́вище неоскудѣ́емо на небесѣ́хъ, идѣ́же та́ть не приближа́єтся, ни мо́ль растлѣва́єтъ. |
|
34
|
34
|
| Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде. | Идѣ́же бо сокро́вище ва́ше, ту́ и се́рдце ва́ше бу́детъ. |
|
35
|
35
|
| Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені. | Да бу́дутъ чре́сла ва́ша препоя́сана, и свѣти́лницы горя́щіи: |
|
36
|
36
|
| І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому. | и вы́ подо́бни человѣ́комъ ча́ющымъ го́спода своєго́, когда́ возврати́тся от бра́ка, да прише́дшу и толкну́вшу, а́біє отве́рзутъ єму́. |
|
37
|
37
|
| Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм. | Блаже́ни раби́ ті́и, и́хже прише́дъ госпо́дь обря́щетъ бдя́щихъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко препоя́шется и поса́дитъ и́хъ, и мину́въ послу́житъ и́мъ. |
|
38
|
38
|
| І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби. | И а́ще пріи́детъ во втору́ю стра́жу, и въ тре́тію стра́жу пріи́детъ, и обря́щетъ [и́хъ] та́ко, блаже́ни су́ть раби́ ті́и. |
|
39
|
39
|
| Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. | Се́ же вѣ́дите, я́ко а́ще бы вѣ́далъ господи́нъ хра́мины, въ кі́й ча́съ та́ть пріи́детъ, бдѣ́лъ у́бо бы, и не бы́ да́лъ подкопа́ти до́му своєго́. |
|
40
|
40
|
| Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський. | И вы́ у́бо бу́дите гото́ви: я́ко, въ о́нъ же ча́съ не мни́те, Сы́нъ Человѣ́ческій пріи́детъ. |
|
41
|
41
|
| Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім? | Рече́ же Єму́ Пе́тръ: Го́споди, къ на́мъ ли при́тчу сію́ глаго́леши, или́ ко всѣ́мъ? |
|
42
|
42
|
| Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба? | Рече́ же Госпо́дь: кто́ у́бо є́сть вѣ́рный строи́тель и му́дрый, єго́же поста́витъ госпо́дь надъ че́лядію своє́ю, дая́ти во вре́мя житомѣ́ріє? |
|
43
|
43
|
| Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так. | Блаже́нъ ра́бъ то́й, єго́же прише́дъ госпо́дь єго́ обря́щетъ творя́ща та́ко: |
|
44
|
44
|
| Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його. | вои́стинну глаго́лю ва́мъ, я́ко надъ всѣ́мъ имѣ́ніємъ свои́мъ поста́витъ єго́. |
|
45
|
45
|
| Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, — | А́ще же рече́тъ ра́бъ то́й въ се́рдцы своє́мъ: косни́тъ господи́нъ мо́й пріити́: и начне́тъ би́ти рабы́ и рабы́ни, я́сти же и пи́ти и упива́тися: |
|
46
|
46
|
| то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними. | пріи́детъ господи́нъ раба́ того́ въ де́нь, въ о́нъ же не ча́єтъ, и въ ча́съ, въ о́нъ же не вѣ́сть: и расте́шетъ єго́, и ча́сть єго́ съ невѣ́рными положи́тъ. |
|
47
|
47
|
| Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий. | То́й же ра́бъ вѣ́дѣвый во́лю господи́на своєго́, и не угото́вавъ, ни сотвори́въ по во́ли єго́, біє́нъ бу́детъ мно́го: |
|
48
|
48
|
| А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають. | невѣ́дѣвый же, сотвори́въ же досто́йная ра́намъ, біє́нъ бу́детъ ма́ло. Вся́кому же, єму́же дано́ бу́детъ мно́го, мно́го взы́щется от него́: и єму́же преда́ша мно́жайше, мно́жайше про́сятъ от него́. |
|
49
|
49
|
| Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав! | Огня́ пріидо́хъ воврещи́ на зе́млю, и что́ хощу́, а́ще уже́ возгорѣ́ся? |
|
50
|
50
|
| Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться! | Креще́ніємъ же и́мамъ крести́тися, и ка́ко удержу́ся, до́ндеже сконча́ются? |
|
51
|
51
|
| Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення. | Мните́ ли, я́ко ми́ръ пріидо́хъ да́ти на зе́млю? Ни́, глаго́лю ва́мъ, но раздѣле́ніє. |
|
52
|
52
|
| Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох. | Бу́дутъ бо отсе́лѣ пя́ть во єди́номъ дому́ раздѣле́ни, тріє́ на два́, и два́ на три́: |
|
53
|
53
|
| Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю. | раздѣли́т ся оте́цъ на сы́на, и сы́нъ на отца́: ма́ти на дще́рь, и дщи́ на ма́терь: свекры́ на невѣ́сту свою́, и невѣ́ста на свекро́вь свою́. |
|
54
|
54
|
| Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так. | Глаго́лаше же и наро́домъ: єгда́ у́зрите о́блакъ восходя́щь от за́пада, а́біє глаго́лете: ту́ча гряде́тъ: и быва́єтъ та́ко. |
|
55
|
55
|
| І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває. | И єгда́ ю́гъ вѣ́ющь, глаго́лете: зно́й бу́детъ: и быва́єтъ. |
|
56
|
56
|
| Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте? | Лицемѣ́ри, лице́ не́бу и земли́ вѣ́сте искуша́ти: вре́мене же сего́ ка́ко не искуша́єте? |
|
57
|
57
|
| Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе? | Что́ же и о себѣ́ не су́дите пра́ведноє? |
|
58
|
58
|
| Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці. | Єгда́ бо гряде́ши съ сопе́рникомъ твои́мъ ко кня́зю, на пути́ да́ждь дѣ́ланіє избы́ти от него́: да не ка́ко привлече́тъ тебе́ къ судіи́, и судія́ тя́ преда́стъ слузѣ́, и слуга́ всади́тъ тя́ въ темни́цу: |
|
59
|
59
|
| Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша. | глаго́лю тебѣ́: не изы́деши отту́ду, до́ндеже и послѣ́днюю мѣ́дницу возда́си. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.