|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього. | И вше́дъ прохожда́ше Ієрихо́нъ. |
|
2
|
2
|
| І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий, | И се́ му́жъ нарица́ємый Закхе́й, и се́й бѣ́ ста́рѣй мытаре́мъ, и то́й бѣ́ бога́тъ: |
|
3
|
3
|
| бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст. | и иска́ше ви́дѣти Іису́са, кто́ є́сть, и не можа́ше от наро́да, я́ко во́зрастомъ ма́лъ бѣ́: |
|
4
|
4
|
| І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї. | и предите́къ, возлѣ́зе на я́годичину, да ви́дитъ, я́ко хотя́ше ми́мо єя́ проити́. |
|
5
|
5
|
| Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі. | И я́ко пріи́де на мѣ́сто, воззрѣ́въ Іису́съ ви́дѣ єго́, и рече́ къ нему́: Закхе́є, потща́вся слѣ́зи: дне́сь бо въ дому́ твоє́мъ подоба́єтъ Ми́ бы́ти. |
|
6
|
6
|
| І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю. | И потща́вся слѣ́зе, и прія́тъ Єго́ ра́дуяся. |
|
7
|
7
|
| І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка. | И ви́дѣвше вси́ ропта́ху, глаго́люще, я́ко ко грѣ́шну му́жу вни́де вита́ти. |
|
8
|
8
|
| Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо. | Ста́въ же Закхе́й рече́ ко Го́споду: се́ по́лъ имѣ́нія моєго́, Го́споди, да́мъ ни́щымъ: и а́ще кого́ чи́мъ оби́дѣхъ, возвращу́ четвери́цею. |
|
9
|
9
|
| Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів. | Рече́ же къ нему́ Іису́съ: я́ко дне́сь спасе́ніє до́му сему́ бы́сть, зане́ и се́й сы́нъ Авраа́мль є́сть: |
|
10
|
10
|
| Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло. | пріи́де бо Сы́нъ Человѣ́чь взыска́ти и спасти́ поги́бшаго. |
|
11
|
11
|
| Коли ж вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже повинне скоро відкритися. | Слы́шащымъ же и́мъ сія́, прило́жь рече́ при́тчу, зане́ бли́зъ Єму́ бы́ти Ієрусали́ма, и мня́ху, я́ко а́біє Ца́рство Бо́жіє хо́щетъ яви́тися. |
|
12
|
12
|
| Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і повернутися. | Рече́ у́бо: человѣ́къ нѣ́кій добра́ ро́да и́де на страну́ дале́че, прія́ти себѣ́ ца́рство и возврати́тися. |
|
13
|
13
|
| Покликавши десятьох рабів своїх, дав їм десять мин* і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь. | Призва́въ же де́сять ра́бъ свои́хъ, даде́ и́мъ де́сять мна́съ, и рече́ къ ни́мъ: ку́плю дѣ́йте, до́ндеже пріиду́. |
|
14
|
14
|
| Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: ми не хочемо, щоб він царював над нами. | И гра́ждане єго́ ненави́дяху єго́, и посла́ша послы́ вслѣ́дъ єго́, глаго́люще: не хо́щемъ сему́, да ца́рствуєтъ надъ на́ми. |
|
15
|
15
|
| І коли він повернувся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав. | И бы́сть єгда́ возврати́ся пріи́мъ ца́рство, рече́ пригласи́ти рабы́ ты́я, и́мже даде́ сребро́, да увѣ́сть, какову́ ку́плю су́ть сотвори́ли. |
|
16
|
16
|
| Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя принесла десять мин. | Пріи́де же пе́рвый, глаго́ля: го́споди, мна́съ твоя́ придѣ́ла де́сять мна́съ. |
|
17
|
17
|
| І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами. | И рече́ єму́: бла́го, ра́бе до́брый: я́ко о ма́лѣ вѣ́ренъ бы́лъ єси́, бу́ди о́бласть имѣ́я надъ десятію́ градо́въ. |
|
18
|
18
|
| Прийшов другий і сказав: господарю, мина твоя принесла п’ять мин. | И пріи́де вторы́й, глаго́ля: го́споди, мна́съ твоя́ сотвори́ пя́ть мна́съ. |
|
19
|
19
|
| Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами. | Рече́ же и тому́: и ты́ бу́ди надъ пятію́ градо́въ. |
|
20
|
20
|
| Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину, | И другі́й пріи́де, глаго́ля: го́споди, се́ мна́съ твоя́, ю́же имѣ́хъ положе́ну во убру́сѣ: |
|
21
|
21
|
| бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв. | боя́хся бо тебе́, я́ко человѣ́къ я́ръ єси́, взе́млеши, єго́же не положи́лъ єси́, и жне́ши, єго́же не сѣ́ялъ єси́. |
|
22
|
22
|
| Господар сказав йому: твоїми вустами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв. | Глаго́ла же єму́: от у́стъ твои́хъ сужду́ ти, лука́вый ра́бе: вѣ́дѣлъ єси́, я́ко а́зъ человѣ́къ я́ръ є́смь, взе́млю, єго́же не положи́хъ, и жну́, єго́же не сѣ́яхъ: |
|
23
|
23
|
| Чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, узяв його з прибутком? | и почто́ не вда́лъ єси́ моєго́ сребра́ купце́мъ, и а́зъ прише́дъ съ ли́хвою истяза́лъ бы́хъ є́? |
|
24
|
24
|
| І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин. | И предстоя́щымъ рече́: возми́те от него́ мна́съ, и дади́те иму́щему де́сять мна́съ. |
|
25
|
25
|
| І сказали йому: господарю, у нього є десять мин. | И рѣ́ша єму́: го́споди, и́мать де́сять мна́съ. |
|
26
|
26
|
| Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має. | Глаго́лю бо ва́мъ, я́ко вся́кому иму́щему да́стся: а от неиму́щаго, и є́же и́мать, отъи́мется от него́: |
|
27
|
27
|
| А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте переді мною. | оба́че враги́ моя́ о́ны, и́же не восхотѣ́ша мене́, да ца́рь бы́хъ бы́лъ надъ ни́ми, приведи́те сѣ́мо и изсѣцы́те предо мно́ю. |
|
28
|
28
|
| Сказавши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалима. | И сія́ ре́къ, идя́ше преди́, восходя́ во Ієрусали́мъ. |
|
29
|
29
|
| І коли наблизився до Виффагії та Вифанії, до гори, що зветься Елеонською, послав двох учеників Своїх | И бы́сть я́ко прибли́жися въ Виѳсфагі́ю и Виѳа́нію, къ горѣ́ нарица́ємѣй Єлео́нъ, посла́ два́ учени́къ Свои́хъ, |
|
30
|
30
|
| і сказав: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете осля прив’язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть. | глаго́ля: иди́та въ пря́мную ве́сь: [и] въ ню́же входя́ща обря́щета жребя́ привя́зано, на не́же никто́же николи́же от человѣ́къ всѣ́де: отрѣ́шша є́ приведи́та. |
|
31
|
31
|
| А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? — скажіть йому так: Господь його потребує. | И а́ще кто́ вы́ вопроша́єтъ: почто́ отрѣша́єта, си́це рцы́та єму́, я́ко Госпо́дь єго́ тре́буєтъ. |
|
32
|
32
|
| Посланці пішли і знайшли все так, як Він сказав їм. | Ше́дша же по́сланная обрѣто́ста, я́коже рече́ и́ма. |
|
33
|
33
|
| Коли ж вони відв’язували осля, то господарі його сказали їм: навіщо відв’язуєте осля? | Отрѣша́ющема же и́ма жребя́, реко́ша госпо́діє єго́ къ ни́ма: что́ отрѣша́єта жребя́? |
|
34
|
34
|
| Вони відповіли: Господь його потребує. | О́на же реко́ста, я́ко Госпо́дь єго́ тре́буєтъ. |
|
35
|
35
|
| І привели його до Ісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили Ісуса. | И приведо́ста є́ ко Іису́сови: и возве́ргше ри́зы своя́ на жребя́, всади́ша Іису́са. |
|
36
|
36
|
| І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі. | Иду́щу же Єму́, постила́ху ри́зы своя́ по пути́. |
|
37
|
37
|
| А коли Він наближався вже до спуску з гори Елеонської, безліч учеників почали радісно хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили, | Приближа́ющужеся Єму́ уже́ [а́біє] къ низхожде́нію горѣ́ Єлео́нстѣй, нача́ша все́ мно́жество учени́къ ра́дующеся хвали́ти Бо́га гла́сомъ ве́ліимъ о всѣ́хъ си́лахъ, я́же ви́дѣша, |
|
38
|
38
|
| кажучи: благословен Цар, що гряде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх! | глаго́люще: благослове́нъ гряды́й Ца́рь во и́мя Госпо́дне: ми́ръ на небеси́, и сла́ва въ вы́шнихъ. |
|
39
|
39
|
| І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони ученикам Твоїм. | И нѣ́цыи фарісе́є от наро́да рѣ́ша къ Нему́: Учи́телю, запрети́ ученико́мъ Твои́мъ. |
|
40
|
40
|
| Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить. | И отвѣща́въ рече́ и́мъ: глаго́лю ва́мъ, я́ко, а́ще сі́и умолча́тъ, ка́меніє возопіє́тъ. |
|
41
|
41
|
| І коли, наблизившись, побачив місто, то заплакав над ним | И я́ко прибли́жися, ви́дѣвъ гра́дъ, пла́кася о не́мъ, |
|
42
|
42
|
| і сказав: о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх. | глаго́ля: я́ко а́ще бы разумѣ́лъ и ты́, въ де́нь се́й тво́й, є́же къ смире́нію твоєму́: ны́нѣ же скры́ся от о́чію твоє́ю: |
|
43
|
43
|
| Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль. | я́ко пріи́дутъ дні́є на тя́, и обложа́тъ врази́ твои́ остро́гъ о тебѣ́, и обы́дутъ тя́, и объи́мутъ тя́ отвсю́ду, |
|
44
|
44
|
| І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх. | и разбію́тъ тя́ и ча́да твоя́ въ тебѣ́, и не оста́вятъ ка́мень на ка́мени въ тебѣ́: поне́же не разумѣ́лъ єси́ вре́мене посѣще́нія твоєго́. |
|
45
|
45
|
| І ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували, | И вше́дъ въ це́рковь, нача́тъ изгони́ти продаю́щыя въ не́й и купу́ющыя, |
|
46
|
46
|
| кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників. | глаго́ля и́мъ: пи́сано є́сть: до́мъ Мо́й до́мъ моли́твы є́сть: вы́ же сотвори́сте єго́ пеще́ру разбо́йникомъ. |
|
47
|
47
|
| І навчав щодня в храмі. А первосвященики і книжники та старійшини народні шукали, як погубити Його, | И бѣ́ учя́ по вся́ дни́ въ це́ркви. Архієре́є же и кни́жницы иска́ху Єго́ погуби́ти, и старѣ́йшины лю́демъ. |
|
48
|
48
|
| і не знаходили, що б зробити з Ним, бо всі люди трималися Його і слухали Його. | И не обрѣта́ху, что́ бы сотвори́ли Єму́: лю́діє бо вси́ держа́хуся Єго́, послу́шающе Єго́. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.