|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
У той час проходив Ісус у суботу засіяними ланами; ученики ж Його зголодніли і почали зривати колоски та їсти.
|
Въ то врэмz приде исусъ сквозэ сэания. ученици же ѥго възалкаша сz и начzшz въстрьгати класы и эсти.
|
|
2
|
2
|
|
Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: ось ученики Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу.
|
фарисэи же видэвъше рэша ѥму: се ученiци твои творzть. ѥгоже не достоить творити въ сѫботы.
|
|
3
|
3
|
|
Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
|
онъ же рече имъ: нэсте ли чьли чьто сътвори давыдъ ѥгда възалка самъ и иже съ нимь бэахѫ;
|
|
4
|
4
|
|
Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам?
|
како въниде въ храмъ божии и хлэбы прэдъложения снэсть ихъже не достоино ѥму бэ эсти ни сѫщиимъ съ нимь тъкъмо иереомъ ѥдинэмъ;
|
|
5
|
5
|
|
Або хіба ви не читали в законі, що по суботах священики в храмі порушують суботу, однак невинні?
|
ли нэсте чьли въ законэ яко въ сѫботы иереи въ цьркъви сѫботѫ скврьнzть и неповиньни сѫть;
|
|
6
|
6
|
|
Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму.
|
глаголѭ вамъ яко црькъве болии ѥсть сьде.
|
|
7
|
7
|
|
Коли б ви знали, що значить: милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинних.
|
аще ли бысте вэдэли чьто ѥсть милости хощѫ а не жрьтвэ ни коли же убо бысте осѫждили неповиньныихъ.
|
|
8
|
8
|
|
Бо Син Людський є господарем і суботи.
|
господь бо ѥсть сѫботэ сынъ чловэчьскыи.
|
|
9
|
9
|
|
І відійшовши звідти, прийшов Він до їхньої синагоги.
|
и прэшедъ отътѫду приде на съньмище ихъ.
|
|
10
|
10
|
|
І ось був там чоловік, що мав суху руку, і спитали Його, чи дозволено зціляти в суботу, щоб звинуватити Його.
|
и се чловэкъ бэ ту рѫкѫ имы сухѫ. и въпросишz и глаголѭще аще достоить въ сѫботѫ цэлити да на нь възглаголѭть.
|
|
11
|
11
|
|
Він же сказав їм: чи є між вами людина, яка, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її?
|
онъ же рече имъ: къто ѥсть отъ васъ чловэкъ. иже имать овьчz ѥдино и аще въпадеть сz въ ямѫ въ сѫботѫ не изьметь ли ѥго;
|
|
12
|
12
|
|
Наскільки ж людина краща за вівцю! Отже, дозволено в суботу добро творити.
|
кольми убо лучеи ѥсть чловэкъ овьчате. тэмьже достоить въ сѫботѫ добро творити.
|
|
13
|
13
|
|
Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. Той простягнув, і стала вона здоровою, як і друга.
|
тъгда глагола чловэку: простьри рѫкѫ твоѭ и простьре. и утвьрди сz цэла якоже и другаѩ.
|
|
14
|
14
|
|
Фарисеї ж, вийшовши, радилися проти Нього, як би Його погубити. Але Ісус, дізнавшись, пішов звідти.
|
фарисеи ишьдъше съвэтъ сътвориша на нь како и погубzть. исусъ же разумэвъ отиде отътѫду. Въ оно времiа.
|
|
15
|
15
|
|
І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх.
|
въ слэдъ iс7а идоша народи мнози. и цэли я всz.
|
|
16
|
16
|
|
І заборонив, щоб не являли Його.
|
и запрэти имъ. да не явэ ѥго сътворzть.
|
|
17
|
17
|
|
Щоб справдилося сказане Ісайєю пророком, який говорить:
|
да събUдетьсz реченое прbркмь. исаиемь глаголющемь.
|
|
18
|
18
|
|
це Отрок Мій, Якого Я обрав. Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього, і Він провістить народам суд.
|
се отрокъ мои ѥго же изволихъ. възлюблѥныи. на нь же бlгоизволи дш7а моя. положю д¦ъ мои на нѥмь. и сUдъ языкомъ възвэстить.
|
|
19
|
19
|
|
Не буде ні суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на перехрестях голосу Його;
|
не прэречеть ни възпиѥть. ни Uслышить. никто же на распUтии глаc ѥго.
|
|
20
|
20
|
|
тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги;
|
тръсти съкрUшены не преломить. и ризы въньмъшасz не Uгасить. дондеже възведеть на побэдU сUдъ.
|
|
21
|
21
|
|
і на ім’я Його уповатимуть народи.
|
и на имя ѥго языци Uпъвають.
|
|
22
|
22
|
|
Тоді привели до Нього біснуватого — сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити.
|
Тъгда приведоша къ нему бэсьнуѭщь сz слэпъ и нэмъ и исцэли и. яко слэпыи и нэмыи глаголааше и глzдааше.
|
|
23
|
23
|
|
І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, Син Давидів?
|
и дивляахѫ сz вьси народи глаголѭще: еда сь ѥсть сынъ давыдовъ;
|
|
24
|
24
|
|
Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою Вельзевула, князя бісівського.
|
фарисеи же слышавъше рэшz: сь не изгонить бэсъ тъкъмо о вельзавулэ кънzзи бэсъ.
|
|
25
|
25
|
|
Але Ісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, запустіє; і всяке місто чи дім, що розділилися у собі, не встоять.
|
вэды же исусъ мысли ихъ рече имъ: вьсяко царьство раздэль сz на сz запустэѥть и вьсякъ градъ ли домъ раздэль сz на сz не станеть.
|
|
26
|
26
|
|
І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його?
|
и аще сотона сотонѫ изгонить на сz разделилъ сz ѥсть. како убо станеть царьствиѥ ѥго;
|
|
27
|
27
|
|
І якщо Я силою Вельзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями.
|
и аще азъ вельзевулэ изгонѭ бэсы сынове ваши о комь изгонѩть; сего ради ти вамъ бѫдѫть сѫдиѩ.
|
|
28
|
28
|
|
Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то настало для вас Царство Боже.
|
аще ли о дусэ божии азъ изгонѭ бэсы убо постиже на васъ царьствиѥ божиѥ.
|
|
29
|
29
|
|
Або як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо перше не зв’яже сильного? І тоді розграбує дім його.
|
ли како можеть къто вънити въ домъ крэпъкааго и съсѫды ѥго расхытити аще не прьвэѥ съвzжеть крэпъкааго и тъгда домъ ѥго расхытить;
|
|
30
|
30
|
|
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.
|
иже нэсть съ мъною на мz ѥсть. иже не събираѥть. съ мъною растачzѥть.
|
|
31
|
31
|
|
Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, але на Духа хула не проститься людям.
|
сего ради гlю вамъ. вьсzкъ грэхъ хѫла tпUститьсz члв7комъ. а ѥже на д¦ъ хUла. не tпUститьсz чlвкомъ.
|
|
32
|
32
|
|
І коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому, якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому житті, ні в майбутньому.
|
иже колижьдо речеть слово на сн7а члв7чьскааго tпѫститьсz ѥмU. а иже речеть на д¦а с™го. не tпUститьсz ѥмѫ. ни въ сь вэкъ ни въ грzдUщии.
|
|
33
|
33
|
|
Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається з плоду.
|
ли сътворить дрэво добро и плодъ ѥго добръ. ли сътворить древо зъло и плодъ ѥго зълъ. t плода бо дрэво познано бUдеть.
|
|
34
|
34
|
|
Поріддя єхиднове, як можете добре говорити, злими будучи? Від повноти бо серця говорять уста.
|
ищzдия ѥхиднова. како можете добро гlати зъли сUще. t избытъка бо ср7дцю Uста гlють.
|
|
35
|
35
|
|
Добра людина з доброго скарбу* виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить лихе.
|
добрыи чlвкъ t добраго съкровища износить добрая. а зълыи чlвкъ t зълаго съкровищz. износить зълая.
|
|
36
|
36
|
|
Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний:
|
гlю же вамъ. яко всzко слово праздьно. ѥже аще гlють чlвци. въздадzть о немь слово. въ дн7ь сUдьныи.
|
|
37
|
37
|
|
бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений.
|
t словесъ бо своихъ. оправьдишисz и словесы своими осUдишисz.
|
|
38
|
38
|
|
Тоді деякі з книжників і фарисеїв сказали: Учителю, хочемо від Тебе знамення бачити.
|
тъгда отъвэщашz нэции отъ кънижьникъ и фарисеи глаголѭще: учителю хощемъ отъ тебе знамениѥ видэти.
|
|
39
|
39
|
|
Він же сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний знамення шукає, та знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка.
|
онъ же отъвэщавъ рече имъ: родъ лѫкавъ и любодэи знамения ищеть и знамениѥ не дасть сz ѥму тъкъмо знамениѥ ионы пророка.
|
|
40
|
40
|
|
Бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так буде і Син Людський в серці землі три дні і три ночі.
|
яко бо бэ иона въ чрэвэ китовэ три дьни и три нощи тако бѫдеть сынъ чловэчьскыи въ срьдци землѩ три дьни и три нощи.
|
|
41
|
41
|
|
Мужі ниневійські постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший за Іону.
|
мѫжи ниневитьстии въстанѫть на сѫдъ съ родъмь симь и осѫдzть и. яко покаяшz сz проповэдиѭ иониноѭ и се болѥ ионы сьде.
|
|
42
|
42
|
|
Цариця південна постане на суд з родом цим і осудить його, бо вона прийшла від краю землі послухати премудрість Соломонову; а ось тут Більший за Соломона.
|
царица южьская въстанеть на сѫдъ съ родъмь симь и осѫдить и. яко приде отъ коньць землѩ слышатъ прэмѫдрости соломонѩ и се болѥ соломона сьде.
|
|
43
|
43
|
|
Коли ж нечистий дух вийде з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить.
|
ѥгда же нечистыи духъ изидеть отъ чловэка прэходить сквозэ безводьна мэста. ища покоѩ и не обрэтаѥть.
|
|
44
|
44
|
|
Тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. І, прийшовши, знаходить його порожнім, заметеним і прибраним.
|
тъгда речеть: възвращѫ сz въ храмъ мои. отнѭдуже изидохъ. и пришьдъ обрzщеть и праздьнъ пометенъ украшенъ.
|
|
45
|
45
|
|
Тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і буде для тієї людини останнє гірше від першого. Так буде і роду цьому лукавому.
|
тъгда идеть и поиметь съ собоѭ седмь инэхъ духъ люштьшь себе. и въшьдъше живѫть ту. и бѫдѫть послэдьняя чловэка того горьша пьрвыихъ. тако бѫдеть и роду сему лѫкавууму.
|
|
46
|
46
|
|
Коли ж Він ще промовляв до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
|
ѥще ѥму глаголѭщу къ народомъ се мати и братия ѥго стояахѫ вънэ ищѫще глаголати ѥму.
|
|
47
|
47
|
|
І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою.
|
рече же ѥму ѥдинъ: се мати твоя и братия твоя вънэ стоѩть хотzще глаголати къ тебэ.
|
|
48
|
48
|
|
Він же відповів тому, хто говорив до Нього: хто Мати Моя і хто брати Мої?
|
онъ же отъвэщавъ рече къ глаголѭщууму: къто ѥсть мати моя и къто сѫть братия моя;
|
|
49
|
49
|
|
І, показавши рукою Своєю на учеників Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
|
и простьръ рѫкѫ своѭ на ученикы своѩ и рече: се мати моя и братия моя.
|
|
50
|
50
|
|
бо хто творитиме волю Отця Мого Небесного, той брат Мій, і сестра, і мати Моя.
|
иже бо аще творить волѭ отьца моѥго. иже ѥсть на небесехъ тъ братъ мои и сестра и мати ѥсть.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.