|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
У той час почув Ірод четвертовладник чутку про Ісуса
|
Въ оно врэмz слыша иродъ тетархъ слухъ исусовъ
|
|
2
|
2
|
|
і сказав прислужникам своїм: це Іоан Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діються ним.
|
и рече отрокомъ своимъ: се ѥсть иоанъ крьститель. тъ въскрьсе отъ мьртвыихъ и сего ради силы дэѭть сz о нѥмь.
|
|
3
|
3
|
|
Бо Ірод узяв Іоана, зв’язав його і посадив у в’язницю через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого,
|
иродъ бо имъ иоана съвzза и и въсади и въ тьмьницѫ иродияды ради жены филипа брата своего.
|
|
4
|
4
|
|
тому що Іоан говорив йому: не личить тобі мати її.
|
глаголааше бо ѥму иоанъ: не достоить ти имэти ѥѩ.
|
|
5
|
5
|
|
І хотів убити його, та побоявся народу, бо вважали його пророком.
|
и хотz и убити убоя сz народа зане яко пророка имэахѫ и.
|
|
6
|
6
|
|
Коли був день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала посеред зібрання і догодила Іродові,
|
дьни же бывъшу рождьства иродова плzса дъщи иродиядина посрэдэ и угоди иродови.
|
|
7
|
7
|
|
тому він поклявся дати їй, чого б вона не попросила.
|
тэмьже съ клzтвоѭ издрече ѥи дати ѥгоже аще въспросить.
|
|
8
|
8
|
|
Вона ж, з намови матері своєї, сказала: дай мені тут на блюді голову Іоана Хрестителя.
|
она же наваждена материѭ своѥѭ дажь ми рече сьде на блюдэ главѫ иоана крьстителя.
|
|
9
|
9
|
|
І засмутився цар; але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, звелів дати їй.
|
и печальнъ бысть царь клzтвы же ради и възлѥжzщихъ съ нимь повелэ дати и.
|
|
10
|
10
|
|
І послав відсікти голову Іоана у в’язниці.
|
и посълавъ усэкнѫ иоана въ тьмьници.
|
|
11
|
11
|
|
І принесли голову його на блюді і дали дівчині, а та віднесла матері своїй.
|
и принесошz главѫ ѥго на блюдэ и даша дэвици и несе матери своеи.
|
|
12
|
12
|
|
Ученики ж його, прийшовши, взяли тіло і поховали його; пішли і сповістили Ісуса.
|
и пристѫпльше ученици ѥго възzша тэло ѥго и погребоша ѥ и пришьдъше възвэстишz исусови.
|
|
13
|
13
|
|
І, почувши про те, Ісус відплив звідти на човні у безлюдне місце один; а народ, довідавшись, пішов за Ним з міст пішки.
|
и слышавъ исусъ отиде отътѫду въ корабли въ пусто мэсто ѥдинъ. и слышавъше народи по нѥмь идоша пэши отъ градъ. Въ оно+.
|
|
14
|
14
|
|
І, вийшовши, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними і зцілив недужих їхніх.
|
ишьдъ iс7ъ видэ народъ и милосьрдова о нихъ. и исцэли недUжьныя ихъ.
|
|
15
|
15
|
|
Як настав вечір, приступили до Нього ученики Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, нехай підуть у селища і куплять собі що їсти.
|
и поздэ же бывъшю. пристUпишz къ немU Uченици ѥго гlюще пѫсто ѥсть мэсто. и година минU Uже. tпUсти народы. да шьдъше въ ближьнzя градьцz. кUпzть брашьна собэ.
|
|
16
|
16
|
|
Ісус же сказав їм: не треба їм іти, дайте ви їм їсти.
|
iс7ъ же рече имъ. не трэбэ имUть отити. дадите имъ вы эсти.
|
|
17
|
17
|
|
Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини.
|
они же гlаша ѥмU. не имамъ сьде. тъкмо пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ.
|
|
18
|
18
|
|
Він сказав: принесіть їх Мені сюди.
|
онъ же рече имъ. принесэте ми я сэмо.
|
|
19
|
19
|
|
І звелів народові возлягти на траву і, взявши п’ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив і, переломивши, дав ученикам хліби, а ученики — народові.
|
и повелэвъ народомъ възлещи на травэ. и приимъ пzть хлэбъ и дъвэ рыбэ. и възьрэвъ на нб7о бlгослови. и прэломль хлэбъ дасть Uченикомъ своимъ. Uченици же народомъ.
|
|
20
|
20
|
|
І їли всі і наситились; і набрали залишків дванадцять повних кошиків;
|
и эшz вьси и насытишzсz. и възzшz избытъкы Uкрѫхъ. в7i. кошz испълнь.
|
|
21
|
21
|
|
а тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, крім жінок та дітей.
|
эдUщиихъ же бэ. яко пzть тысzщь. развэ женъ и дэтии.
|
|
22
|
22
|
|
І зараз же звелів Ісус ученикам Своїм сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік, поки Він відпустить людей.
|
и абиѥ Uбэди iс7ъ Uченикы своя. вълэсти въ корабль. и варити на ономь полU. донъдеже tпUстить народы.
|
|
23
|
23
|
|
І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишився там один.
|
и tпUщь народы. възиде на горU ѥдинъ. помолитъсz. поздэ же бывъшю. ѥдинъ бэ тU.
|
|
24
|
24
|
|
А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був супротивний.
|
корабль иже бэ посредэ морz. валzясz вълнами. бэ бо противьнъ вэтръ.
|
|
25
|
25
|
|
У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю.
|
въ четвьртUю стражю нощи. иде къ нимъ iс7ъ ходz по морю.
|
|
26
|
26
|
|
І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали.
|
и видэвъше и Uченици ходzщь по морю. съмUтишzсz гlюще. яко призракъ ѥстъ. и t страха възъпиша.
|
|
27
|
27
|
|
Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся.
|
и абиѥ рече имъ iс7ъ гlz. дьрзаите азъ ѥсмь не боитесz.
|
|
28
|
28
|
|
Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.
|
tвэщавъ же петръ рече ѥмU. Gи аще ты ѥси. повели ми ити къ себе* по водамъ.
|
|
29
|
29
|
|
Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса.
|
онъ же рече ѥмU приди. и излэзъ петръ ис кораблz. хожааше на водахъ. и приде къ iс7ви.
|
|
30
|
30
|
|
Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
|
видz же вэтры крэпъкы Uбоясz. и начатъ Uтапати. възъпи гlz сп7си мz.
|
|
31
|
31
|
|
Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?
|
и абиѥ же iс7ъ простьръ рUкU свою ятъ и. и гlа ѥмU маловэре. почьто сz UсUмьнэ.
|
|
32
|
32
|
|
І, як увійшли вони в човен, вітер стих.
|
и вълэзъшема има въ корабль. прэста вэтръ.
|
|
33
|
33
|
|
Ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: воістину Ти Син Божий.
|
сUщии же въ корабли. пришьдъше же и поклонишzсz ѥмѫ гlюще. въ истинU сн7ъ б9ии ты ѥси.
|
|
34
|
34
|
|
Переправившись, вони прибули в землю Генісаретську.
|
и приэхавъше. придU на землю генисареfьскU.
|
|
35
|
35
|
|
Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій околиці, і принесли до Нього всіх недужих,
|
и познавъше и мѫжи мэста того посълашz въ вьсѭ странѫ тѫ и принесоша къ нѥму вьсz болzщzѩ.
|
|
36
|
36
|
|
і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, що доторкалися, зцілялися.
|
и моляахѫ и да тъкъмо прикоснѫть сz въскрилии ризы ѥго. и ѥлико прикоснѫшz сz ѥмь спасени бышz.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.