|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| І приступили до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба. | И пристѫпльше фарисеи и садукеи искушаѭще и просишz знамения съ небесе показати имъ. |
|
2
|
2
|
| Він же сказав їм у відповідь: увечері ви говорите: буде погода, бо небо червоне; | онъ же отъвэщавъ рече имъ: вечеру сѫщу глаголѥте: ведро чрьмьнуѥть бо сz небо. |
|
3
|
3
|
| А вранці: сьогодні негода, бо небо багряне. Лицеміри! Розпізнавати лице неба ви вмієте, а знамення часу не можете. | и утро: дьньсь зимьнъ чрьмьнуѥтъ бо сz дрzселуѩ небо. лице убо небеси умэѥте расѫждати а знамения временемъ не можете. |
|
4
|
4
|
| Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. І, залишивши їх, відійшов. | родъ зълъ любодэи и прэлюбодэи знамения ищеть и знамениѥ не дасть сz имъ тъкъмо знамениѥ ионы пророка. и оставивъ ѩ отиде. |
|
5
|
5
|
| Переправившись на той бік, ученики Його забули взяти хлібів. | И прэшьдъше ученици ѥго на онъ полъ забышz хлэбы възzти. |
|
6
|
6
|
| Ісус сказав їм: пильнуйте і стережіться закваски фарисейської та саддукейської. | исусъ же рече имъ: вънемлэте и блюдэте сz отъ кваса фарисеиска и садукеиска. |
|
7
|
7
|
| Вони ж розмірковували над цим і говорили: ми ж хлібів не взяли. | они же помышлэахѫ въ себэ глаголѭще яко хлэбъ не възzхомъ. |
|
8
|
8
|
| Зрозумівши те, Ісус сказав їм: що помишляєте про себе, маловіри, що хлібів не взяли? | разумэвъ же исусъ рече имъ: чьто мыслите въ себэ маловэри яко хлэбъ не възzсте; |
|
9
|
9
|
| Хіба ще не розумієте і не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали? | не у ли разумэѥте ни помьните пzти хлэбъ пzти тысzщь и колико кошь възzсте; |
|
10
|
10
|
| Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви зібрали? | ни ли седми хлэбъ четыремъ тысzщамъ и колико кошьниць възzсте; |
|
11
|
11
|
| Як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: стережіться закваски фарисейської та саддукейської? | како не разумэѥте яко не о хлэбэхъ вамъ вънимати рэхъ; храните же сz отъ кваса фарисэиска. и садукеиска. |
|
12
|
12
|
| Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського. | тъгда разумэша яко рече хранити сz не отъ кваса хлэбьнааго нъ отъ учения фарисэиска и садукеиска. |
|
13
|
13
|
| Коли Ісус прийшов у землі Кесарії Филипової, то спитав учеників Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського? | Въ оно+. пришьдъ iс7. въ странU кесариа филиповы. въпрашааше U?нӤикы своя гlя. кого гlють мz чlвци сUща. сн7а члв7чьскааго. |
|
14
|
14
|
| Вони відповіли: одні — за Іоана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків. | они же рэша ѥмU. ови iw7на кр7стля. ини же илию. дрUзии же иеремию. или ѥдиного t прbркъ. |
|
15
|
15
|
| Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте? | гlа имъ iс7. вы же кого мz гlѥте быти. |
|
16
|
16
|
| Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти є Христос, Син Бога Живого. | tвэщавъ же симонъ петръ рече. ты ѥси х©ъ сн7ъ б7а живааго. |
|
17
|
17
|
| Тоді Ісус сказав йому у відповідь: блажен ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і не кров* відкрили тобі це, а Отець Мій, Який на небесах; | и tвэщавъ же iс7 рече ѥмU. бл9нъ ѥси симоне сн7е иана. яко плъть и кръвь не яви тебе. нъ оц7ь мои иже ѥсть на нб7схъ. |
|
18
|
18
|
| і Я кажу тобі: ти Петро*, тобто «камінь», і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її. | и азъ же тебе гlю. яко ты ѥси петръ. и на семь камени. съзижю цьрькъвь мою. и врата адова. не Uдобляють ѥи Ӑ |
|
19
|
19
|
| І дам тобі ключі Царства Небесного; і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах. | И дамь тобэ ключэ цrтва нб7сьнааго. иже аще съвzжеши на земли. бUдеть съвzзанъ на нб7сэхъ. иже аще раздрэшиши на земли. бUдеть раздрэшенъ и на нб7сэхъ. |
|
20
|
20
|
| Тоді Ісус наказав ученикам Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Ісус Христос. | Тогда запрэти ученикомъ своимъ да ни кому же не рекѫть яко сь ѥсть исусъ христосъ. |
|
21
|
21
|
| З того часу Ісус почав відкривати Своїм ученикам, що Йому належить іти до Єрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвящеників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. | отътолэ начzтъ исусъ съказати ученикомъ своимъ яко подобаѥть ѥму ити въ иерусалимъ и мъного пострадати отъ старьць и архиереи и кънижьникъ и убиѥну быти и третии дьнь въстати. |
|
22
|
22
|
| І, відізвавши Його, Петро почав заперечувати Йому: будь милосердний до Себе, Господи! Нехай не буде цього з Тобою! | и поѥмъ и петръ начzтъ прэрэкати ѥму глаголѩ: милосрьдъ ты господи. не имать тебэ быти се. |
|
23
|
23
|
| Він же, обернувшись, сказав Петрові: відійди від Мене, сатано! Ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське. | онъ же обращь сz рече петрови: иди за мъноѭ сотоно. съблазнъ ми ѥси яко не мыслиши яже сѫть божия нъ чловэчьская. |
|
24
|
24
|
| Тоді Ісус сказав ученикам Своїм: якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною. | тъгда исусъ рече ученикомъ своимъ: аще къто хощеть по мънэ ити да отврьжеть сz себе и възьметь крьстъ свои и въ слэдъ мене грzдеть. |
|
25
|
25
|
| Бо хто хоче душу* свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той збереже її. | иже бо хощеть душѫ своѭ съпасти погубить ѭ и иже погубить душѫ мене ради обрzщеть ѭ. |
|
26
|
26
|
| Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? | кая польза ѥсть чловэку аще вьсь миръ приобрzщеть а душѫ своѭ отъщетить; ли чьто дасть чловэкъ измэнѫ за душѫ своѭ; |
|
27
|
27
|
| Бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з ангелами Своїми і тоді віддасть кожному за ділами його. | прити бо имать сынъ чловэчьскыи въ славэ отьца своѥго съ ангелы своими и тъгда въздасть комужьдо по дэломъ своимъ. |
|
28
|
28
|
| Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не зазнають смерти, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своїм. | аминь глаголѭ вамъ: сѫть ѥтери отъ сьде стоящиихъ иже не имѫть въкусити съмрьти доньдеже видzть сынъ чловэчьскыи грzдѫщь въ царьствии своѥмь. |
